Справа № 420/22062/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській областіза результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Одеській області щодо не здійснення подання до органів Державноїказначейської служби України на повернення безпідставно сплаченого зборуна обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 25 150,00 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській областіздійснити подання до органів Державної казначейської служби України щодоповернення Позивачу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 25150,00 грн, помилково сплаченого ним при укладенні договору купівлі-продажу житла 29.01.2025 згідно квитанції №1513110058 від 29.01.2025 року;
стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатила 25150,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, хоча була звільнена від його сплати на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, однак, відповідач відмовив у задоволенні таких вимог, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
До суду надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала в дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
29 січня 2025 року ОСОБА_1 , уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .Договір був посвідчений приватним нотаріусом Пашичевою Г.Л. за реєстровим №121. У зв'язку з посвідченням договору, Позивач сплатив 1% вартості об'єктаяк збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - в сумі 25150,00 грн. (квитанція №1513110058 від 29.01.2025 року).
Позивачем був поданийпакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України вОдеській області із проханням повернути помилково сплачений збір.
Разом із заявою було подано всі документи, передбачені підпунктом "в" пункту 15-2Порядку, затвердженого постановою КМУ №1740 від 03.11.1998 року (зі змінами)документи, а саме:
Заява про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державнепенсійне страхування;
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно№422892654 від 30.01.2025 року;
Довідка БТІ м. Одеси №53474/04-04 від 14.05.2025 про відсутністьзареєстрованих прав станом до 2012 року;
Довідки АТ «Ощадбанк» №126010/113.40/0414-17-2025 від 29.05.2025 року та№113.40/0597-05/1421 від 16.04.2025 року про невикористання житлових чеків.
Листом від 27.05.2025 року (вих. № 01-10/5540) Головне управління ПФУ в Одеськійобласті відмовило у задоволенні позивачу заяви та не здійснило подання до ДКСУдля повернення безпідставно сплаченого збору, мотивуючи це, «що Реєстр праввласності на нерухоме майно (РПВН) запроваджено в 2003 році, підключення БТІ доРПВН здійснювалось поступово, так як не були встановлені строки. До цьогоздійснення реєстрації права власності проводилось на підставі Інструкції про порядокдержавної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебуваютьу власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітетубудівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121.БТІ здійснювало реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, щорозташовані в межах його зони обслуговування: населені пункти, у межах територіїяких БТІ мало право здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.Отже єдиного загальнодержавного реєстру або інформаційної бази не існує. Такимчином, відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєструправ РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа непридбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку вспільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013 року».
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Одеській області, яка полягає у невчиненні дій щодо складання танаправлення до Головного управління Державної казначейської служби України вОдеській області подання про повернення помилково сплаченого збору наобов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 25150,00 грн, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч.1 ст.2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст.1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано «Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 (далі Порядок).
Згідно з абз.1 п.15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п.п.15-2,15-3 Порядку, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської операції» від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, законодавством встановлено винятки із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Зміни, внесені Постановою №866 до Порядку №1740, не позбавляють ГУ ПФУ в Одеській області обов'язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.
Наведений у відзиві аргумент відповідача про те, що питання про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільного правового договору, суд також вважає помилковим, оскільки органи ПФУ контролюють справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна, то саме вони повинні розглянути по суті та прийняти обґрунтоване рішення (сформувати подання на повернення коштів з бюджету або відмовити у його формуванні) за заявою особи, котра стверджує, що сплатила цей збір помилково.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 №422892654 від 30.01.2025 року.
Позивачем також подано довідку АТ «Державний Ощадний банк України» АТ «Ощадбанк» №126010/113.40/0414-17-2025 від 29.05.2025 року та №113.40/0597-05/1421 від 16.04.2025 року про те, що ОСОБА_1 у списках на приватизацію не значився, житлові чеки не одержував та не використовував.Довідко БТІ м. Одеси №53474/04-04 від 14.05.2025 підтверджено відсутність зареєстрованих прав станом до 2012 року.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до п.2 п.4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. TheCzechRepublic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачці в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Суд вважає за необхідне особливу увагу звернути на те, що дії нотаріуса при реєстрації договору купівлі-продажу станом на момент його реєстрації не оцінюються у межах цієї адміністративної справи, оскільки не є предметом спору.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 29 січня 2025 року вперше придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 25 150,00 грн., що підтверджується квитанцією №1513110058 від 29.01.2025 року.
З урахуванням вищевикладеного, для ефективного захисту прав позивача адміністративний позов належить задовольнити повністю шляхом зобов'язання відповідача сформувати подання відповідно до приписів «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 25 150,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №1513110058 від 29.01.2025 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "ХіроБалані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області для повернення 25 150,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua) сформувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання відповідно до приписів «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 25 150,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією №1513110058 від 29.01.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua) сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко