10 листопада 2025 р. № 400/3408/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не розгляду по суті та неприйнятті рішення за наслідками розгляду звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року;
- зобов'язати Миколаївську міську раду повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 та за результатами розгляду прийняти рішення, яке оформити відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою від 23.04.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення за зверненнями позивача від 06.06.2017 року та 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року, або рішення про відмову, відповідачем не було прийнято, та взагалі не розглядалось на пленарному засідання Миколаївської міської ради.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений договором строк не повідомила Орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, не долучила до такої заяви проєкту додаткової угоди, підстави для поновлення дії договору відсутні.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивачем у 2004 році за проектом, затвердженим головним архітектором міста побудовано та встановлено торгівельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 , загальною площею 52,4 кв.м.
Актом державної технічної комісії від 08.01.2004 року торгівельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 75 від 27.01.2004 року затверджено акт державної технічної комісії від 08.01.2004 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом вищезазначеного торгівельного павільйону. Відповідно забезпечено експлуатацію торгівельного павільйону.
16.12.2008 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та позивачем укладено договір оренди землі № 6196, відповідно до якого фізична особа- підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 133 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 .
Пунктом 2.2 зазначеного договору визначено, що на земельній ділянці знаходиться торгівельний павільйон з літнім майданчиком ФОП ОСОБА_1 .
Пунктом 3.1 договору встановлено, що він діє протягом трьох років з 13.06.2008 року до 13.06.2011 року.
Згодом, на підставі рішення Миколаївської міської ради від 05.07.2012 року № 18/41 30.10.2012 року між Миколаївською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № 8980, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 73 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 .
Згідно п. 3.1 договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше за 6 місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди.
Підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.
ФОП ОСОБА_1 06.06.2017 року звернулася до орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, що підтверджується Миколаївською міською радою в листуванні з позивачем. № звернення (адміністративної послуги ЦНАП 000010).
Миколаївською міською радою у листуванні від 19.10.2017 року, підтверджується факт звернення ФОП ОСОБА_1 щодо поновлення договору із зазначенням номеру звернення та дати. В даному зверненні запропоновано заявнику надати до міської ради витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Доопрацювавши документи, позивач додала зазначений документ та 24.10.2017 року звернулася з заявою про надання інформації про стан розгляду її звернення щодо продовження оренди земельної ділянки.
27.10.2017 року від Миколаївської міської ради надійшла відповідь, в якій зазначено, що висновком від 19.07.2017 року № 17-2780 управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради погодило поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 73 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 без оформлення права власності на майно, строком на 1 рік.
26.01.2018 року відповідачем надано аналогічне звернення та додатково зазначено, що звернення ФОП ОСОБА_1 щодо продовження оренди землі погоджено на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 15.01.2018 року, протокол № 72.
26.03.2020 року позивачка втретє звернулася до Миколаївської міської ради щодо надання інформації про стан розгляду її звернення 06.06.2017 року.
08.04.2020 року надійшла відповідь про те, що питання продовження ФОП ОСОБА_1 оренди земельної ділянки включено в проект рішення S-zr-614/10 для подальшого розгляду на засіданні міської ради.
31.08.2021 року позивачу надано аналогічну відповідь.
Позивач звернулася до відповідача 24.02.2025 року щодо надання інформації про стан розгляду документів про поновлення договору оренди землі.
На що отримано відповідь про знаходження звернення позивача від 06.06.2017 року за № 000010 в роботі.
З урахуванням цього, предметом розгляду у справі є бездіяльність відповідача, що була допущена при розгляді заяви ФОП ОСОБА_1 від 06.06.2017 року за № 000010.
У відзиві Виконком, зокрема, зазначив, що 16.12.2008 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та позивачем укладено договір оренди землі № 6196, відповідно до якого фізична особа підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 133 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 .
Пунктом 3.1 договору встановлено, що він діє протягом трьох років з 13.06.2008 року до 13.06.2011 року.
На підставі рішення Миколаївської міської ради від 05.07.2012 року № 18/41 30.10.2012 року між Миколаївською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № 8980, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 73 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 .
Згідно п. 3.1 договору оренди землі від 30.10.2012 року № 8980 договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше за 6 місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для продовження строку дії Договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.
Отже, Орендар повинен був звернутися із заявою щодо пролонгації спірного договору оренди землі до 10.04.2017 року.
ФОП ОСОБА_1 звернулася із заявою 06.06.2017 року (дозвільна справа за № 000010), тобто з пропуском строку, який передбачено умовами договору оренди землі та у відповідності до приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Між тим, зі змісту даної заяви ФОП ОСОБА_1 від 06.06.2017 року зазначено про те, що документи, що додаються: відповідно до опису дозвільної справи.
Даний пакет документів не містить зазначень (переліку документів) про те, які саме було подано документи разом із заявою, а саме: чи було подано проект додаткової угоди як це передбачено також ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Згідно службової записки департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 06.05.2025 року № 25241/12.01-17/25-2, у зв'язку з втратою інформації в системі електронного документообігу АСКОД, департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, було відновлено дозвільну справу ФОП ОСОБА_1 від 06.06.2017 року № 000010. Надати інформацію, чи було надано до вищезазначеної заяви проект додаткової угоди, немає технічної можливості.
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений договором строк не повідомила Орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, не долучила до такої заяви проекту додаткової угоди, підстави для поновлення дії договору відсутні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного:
Земельні відносини в Україні, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
В ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
В статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із ст. 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 126-1 ЗК України визначено, що договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства орендодавець у місячний строк подане орендарем клопотання про поновлення строку договору оренди землі не розглянув, а також не направив орендарю лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, відповідачем не надано у місячний строк ані відповіді на клопотання позивача, ані заперечень щодо поновлення договору, ані іншого рішення, прийнятого за результатами розгляду клопотання позивача.
Пунктом «в» ч. 1 ст. 12 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч. 13 ст. 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений договором строк не повідомила Орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, не долучила до такої заяви проєкту додаткової угоди, клопотання позивача залишено без розгляду .
Суд вказує на те, що відповідна інформація зазначена відповідачем лише у відзиві на позовну заяву
На адресу позивача не було складеного жодного листа-відповіді на клопотання про поновлення договору оренди землі, позивача не було повідомлено про наслідки розгляду його клопотання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Необхідно зазначити, що суд не розглядає правомірність наведених у відзиві доводів, оскільки вони не надавались позивачу, та у межах цієї справи розглядається питання не розгляду по суті та неприйнятті рішення за наслідками розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року.
Отже, у місячний строк з дати реєстрації клопотання про поновлення договору оренди землі відповідачем рішення про відмову у задоволенні клопотання не прийнято, чим порушено вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Враховуючи наведені обставинами, суд робить висновок, що відсутність належним чином оформленого рішення Дніпровської міської ради про розгляд клопотання позивача про поновлення договору оренди землі, після спливу встановленого законом місячного строку розгляду такого клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він має ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З аналізу наведених норм видно, що клопотання позивача про поновлення договору оренди землі має бути розглянуто належним чином у відповідності до встановленої Законом України «Про місцеве самоврядування» процедури, з огляду на те, що іншої процедури щодо розгляду відповідних питань чинним законодавством України не визначено.
Відтак, суд робить висновок про наявність підстав для Миколаївську міську раду повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 та за результатами розгляду прийняти рішення, яке оформити відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Оскільки вказане питання належним чином не розглянуто та відповідь на клопотання позивача від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 р. не надана, суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом задоволення позовних вимог у визначеній редакції.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до положень ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 26565573) - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не розгляду по суті та неприйнятті рішення за наслідками розгляду звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року.
3. Зобов'язати Миколаївську міську раду повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2017 року та від 09.04.2024 року про продовження терміну дії договору оренди землі № 8980 від 30.10.2012 року для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 та за результатами розгляду прийняти рішення, яке оформити відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 26565573) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя О.В. Малих