про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
10 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2115/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Юрченка Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 30 жовтня 2025 року надійшла позовна заява адвоката Юрченка Володимира Григоровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:
визнати протиправними дії, які відобразилися у відповіді Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області від 11 липня 2025 року № 5750-6034/П-02/8-1200/25 про відмову у перерахунку пенсії позивачу як особі із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України;
зобов'язати Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок позивачу розміру пенсії як особі із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, на підставі коефіцієнту 1,0796 та розміру середньої заробітної плати для розрахунку пенсій у 2025 році в розмірі 15057,09 грн за даними Пенсійного фонду та інших нормативних актів України, починаючі з 25 червня 2024 року, тобто за 12 місяців до дня звернення із заявою до ГУПФУ в Луганській області про перерахунок пенсії.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року; запропоновано позивачу (представнику позивача) надати до суду протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку в частині вимог за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року включно разом з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали суду від 03 листопада 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про залишення заяви про поновлення строку оскарження без розгляду.
В обґрунтування заяви зазначив, що помилково було направлено до Луганського адміністративного суду клопотання про поновлення процесуального строку оскарження у справі № 360/2115/25, так як відповідь ГУПФУ в Луганській області, якою відмовлено ОСОБА_2 у заяві про перерахунок пенсії, датована 11 липня 2025 року, тобто, на думку представника позивача, строк звернення з позовом до суду про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії не пропущений.
Розглянувши подану заяву на виконання ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.
В ухвалі від 03 листопада 2025 року суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, в частині позовних вимог за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, суддя наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Предметом позову є незгода позивача з проведенням індексації його пенсії з 01 березня 2024 року без застосування коефіцієнту 1,0796 та розміру середньої заробітної плати для розрахунку пенсій у 2025 році в розмірі 15057,09 грн.
Отже з квітня 2024 року позивач мав дізнатися про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням відповідного коефіцієнту та розміру середньої заробітної плати, який використаний для розрахунку пенсії.
Проте до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження дій відповідача представник позивача звернувся тільки 30 жовтня 2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, в частині позовних вимог з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року включно. В іншій частині позовних вимог строк звернення до суду не пропущений.
Суддя зазначає, що отримання позивачем листа ГУПФУ в Луганській області від 11 липня 2025 року № 5750-6034/П-02/8-1200/25 у відповідь на звернення позивача від 25 та 26 червня 2025 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося після спливу значного проміжку часу.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08 травня 2024 року у справі № 400/11403/23.
Отже представник позивача дійшов помилкового висновку про дотримання ним строку звернення до суду.
Заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку в частині вимог за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року представником позивача не подано.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.
Відтак, суддя дійшов висновку, поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про оскарження дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року включно матеріали позовної заяви не містять.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року включно підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Розглянувши заяву представника позивача про залишення клопотання про поновлення строку до суду з даним позовом без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 статті першої статті 167 КАС України будь - яка письмова заява, клопотання , заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року вирішено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення.
З огляду на норми КАС України, не передбачено залишення без розгляду клопотання, якому вже надано оцінку судом.
Отже, заява представника позивача про залишення клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом без розгляду є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
Враховуючи те, що заява представника позивача від 05 листопада 2025 року про залишення позову без розгляду клопотання про поновлення строку звернення до суду є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд дійшов висновку про необхідність повернути таку заяву заявнику без розгляду.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог про:
визнання протиправними дій, які відобразилися у відповіді Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області від 11 липня 2025 року № 5750-6034/П-02/8-1200/25 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року;
зобов'язання Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсії як особі із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, на підставі коефіцієнту 1,0796 та розміру середньої заробітної плати для розрахунку пенсій у 2025 році в розмірі 15057,09 грн за даними Пенсійного фонду та інших нормативних актів України за період з 25 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року.
Заяву адвоката Юрченка Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про залишення заяви про поновлення строку оскарження без розгляду повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова