ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" листопада 2025 р. справа № 300/7025/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», сум пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 та згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 01.09.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.08.2023, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 становить 295 536,17 грн. Крім того, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23, різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.09.2023 по 29.02.2024, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 12 000,00 грн. Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23 не виконано, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.06.2025 Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Після цього позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про виплату недоотриманої суми пенсії за померлого батька. Проте, листом Головного управління позивачу повідомлено, що недоодержана пенсія батьку позивача ОСОБА_2 згідно з вказаними вище рішеннями суду обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 в сумі 295 536,17 грн та за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 в сумі 12 000,00, включена в Реєстр виконання судових рішень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.10.2025 від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому з 01.07.2025 виплату пенсії припинено у зв'язку із смертю пенсіонера. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23, яке набрало законної сили 02.08.2023, обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 в сумі 295 536,17 грн, яка включена в Реєстр виконання судових рішень. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23, яке набрало законної сили 12.02.2024, обліковується заборгованість за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 в сумі 12 000,00 грн, яка включена в Реєстр виконання судових рішень. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 26.07.2025 звернувся до Головного управління із заявою про виплату йому недоодержаної пенсії (боргу, який виник з 01.12.2019 по 31.08.2023 та з 01.09.2023 по 29.02.2024) в сумі 307 536,17 грн, яка, на думку відповідача подана з порушенням вимог передбачених Порядком №3-1, у зв'язку з чим Головне управління розглянуло заяву в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян». Так, Головним управлінням листом від 29.08.2025 №0900-0406-8/43057 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якій повідомлено позивача, що для виплати недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку йому необхідно подати заяву про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 згідно з Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій (Додаток 4) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких Інших осіб» (пункт 3 розділу 1), та додати відповідні документи. З огляду на викладене, представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить відмовити у задоволенні позову.
31.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки він звернувся до відповідача із заявою про виплату недоодержаної пенсії померлим батьком та до якої були долучені всі необхідні документи.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 25, 28).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійснені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 22.03.2023 №2706 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 22.03.2023 №2706 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум».
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.09.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.08.2023, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 становить 295 536,17 грн, що підтверджується розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №007510 (а.с. 26).
Вказана сума заборгованості включена до Реєстру виконання судових рішень, що підтверджується листом відповідача від 07.09.2023 №8473-7972/П-02/8-0900/23 (а.с. 24).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23, яке набрало законної сили,12.02.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 01.09.2023 доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 №713, у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01.09.2023 доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок та різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 становить 12 000,00 грн, що підтверджується розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №007510 (а.с. 28).
Вказана сума заборгованості включена до Реєстру виконання судових рішень, що підтверджується листом відповідача від 12.03.2023 №2767-1543/П-02/8-0900/24 (а.с. 27).
Однак, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.06.2025 Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 17).
Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_2 за життя набув право на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії.
При цьому, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.11.1992, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Окрім цього, згідно з витягу з реєстру територіальної громади від 10.06.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 (до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на день смерті з ним також був зареєстрований син ОСОБА_1 (а.с. 15-16).
26.07.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення виплати недоодержаної суми пенсії покійного батька (а.с. 21-23), до якої додано документи згідно із переліком: копія паспорта ОСОБА_1 (а.с. 11-12), копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 13), копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с. 14), витяги з реєстру територіальної громади (а.с. 15-16), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 від 30.06.2025 (а.с. 17), а також копії паспорта (а.с. 18-20), ідентифікаційного коду (а.с. 20), пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копії листів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.09.2023 №8473-7972/П-02/8-0900/23 (а.с. 24) та від 12.03.2024 за №2767-1543/14-02/8-0900/24 (а.с. 24).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України від 29.08.2025 №0900-0406-8/43057 у відповідь на заяву позивача від 26.07.2025 повідомлено, що згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 та рішенням від 30.11.2023 у справі №300/7083/23 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 в сумі 295536,17 грн та за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 в сумі 12 000,00 грн відповідно, яка включена в Реєстр виконання судових рішень (а.с. 30-32).
Позивач, вважаючи такі дії пенсійного органу протиправною відмовою у виплаті йому відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», сум пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Порядок виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентовано статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, згідно частин 1-3 вказаної статті суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї (сином) померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 04.11.1992, виданого відділом ЗАГСу Долинської районної державної адміністрації (а.с. 147).
Позивач проживав разом із ОСОБА_2 на день його смерті, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 10.06.2025 (а.с. 15-16).
ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату недоотриманої пенсії, додавши усі необхідні документи, які передбачені пунктом 9 Порядку №3-1 та у строк, встановлений статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач має право на отримання недоотриманої пенсії його померлого батька.
При цьому, суд зазначає, що розмір недоотриманої пенсії не є спірним, оскільки визнається відповідачем, так як відповідні суми 295 536,17 грн та 12 000,00 грн, а в загальному 307 536,17 грн, включені в Реєстр виконання судових рішень.
Щодо доводів відповідача про те, що заява позивача від 26.07.2025 про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю його батька подана з порушенням вимог передбачених Порядком №3-1, суд зазначає таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1) (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №3-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
При цьому, суд зауважує, що в даному Порядку не вказано про обов'язкову подачу відповідної заяви особисто.
При цьому, суд вказує, що подання громадянином заяви довільної форми не виключає ймовірності вирішення територіальним органом ПФ України порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення.
Водночас, згідно з правовим висновком Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №748/696/17, якщо зміст звернення очевидно дає змогу оцінити намір заявника та у разі долучення до звернення усіх необхідних документів, то вимога адміністративного органу про форму заяви є надмірним формалізмом.
Такий висновок Верховного Суду також зазначений в постанові від 16.12.2021 у справі №500/1879/20: «…Відмовивши ОСОБА_2 в розгляді її заяви по суті з прийняттям відповідного рішення, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивачки, як пенсіонерки (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій)….».
Так, суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли подання заявником звернення довільної форми (але з чітко окресленим питанням та з достатнім обсягом необхідних документів) не звільняє пенсійний орган від виконання обов'язку прийняти рішення по суті питання про перерахунок пенсії.
В спірному випадку, з огляду на зміст заяви позивача від 26.07.2025, позивач чітко визначив питання, які підлягали вирішенню пенсійним органом: виплатити недоодержану пенсію у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 , при цьому, з посиланням на статтю 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та із долученням, як уже вказано судом вище, всіх необхідних документів, передбачених пунктом 9 Порядку №3-1.
В той же час, жодного посилання на Закон України «Про звернення громадян» не міститься у такій заяві позивача від 26.07.2025.
Відтак, доводи відповідача про те, що заява позивача від 26.07.2025 про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера не відповідає встановленій формі, є безпідставними.
Суд зауважує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відтак, з урахуванням наведеного, ефективним способом захисту, який забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам є зобов'язання відповідача виплатити позивачу неотриману після смерті його батька пенсію.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку пенсійний орган не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», сум пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №300/2546/23 та згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №300/7083/23.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.