ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" листопада 2025 р. справа № 300/4030/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Вань Ірина Радиславівна (надалі, також - представниця позивача), звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та системи "Оберіг" про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 правил військового обліку та розшук ТЦК - протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та системи "Оберіг" дані про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 правил військового обліку та інформацію про розшук ТЦК.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача, на думку позивача, не було достатніх та належних підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки на адресу позивача не надходило ані повісток про виклик його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ані постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Незважаючи на посилання відповідача на те, що ним надсилалася відповідна повістка на адресу позивача, зазначає, що відомостей про надходження йому повістки він не отримував. Крім того, звертає увагу суду на те, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться відомості саме про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не за вчинення чи не вчинення такою особою адміністративних правопорушень. З огляду на це, просить позов задовольнити повністю (а.с. 1-5, 7-47).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 48-49).
01.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач, як військовозобов'язаний допустив порушення правил військового обліку, зокрема, незважаючи на надсилання йому повістки про необхідність з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у визначений повістці час та дату позивач не з'явився. Крім того, зважаючи на те, що позивач не має оформленої у визначеному порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, він підлягає мобілізації та проведенню повторного медичного огляду. Зважаючи на те, що позивачем було допущено порушення правил військового обліку, відповідач відповідно вніс відомості про вчинене ним правопорушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Але, оскільки позивач не з'являвся по направленій йому раніше повістці, то відповідач звернувся до уповноваженого органу Національної поліції для здійснення адміністративного затримання позивача та його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке вчинено позивачем. Відповідач звертає увагу, що зважаючи на порушення позивачем правил військового обліку, то відображення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів є правомірним. Також звертає увагу на правомірність звернення до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання позивача. Додатково звернув увагу, що такі відомості в реєстрі та звернення до органів Національної поліції здійснюється в автоматичному порядку, без будь-яких дій з боку працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З огляду на це просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 51-67).
07.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді позивач зазначає, що підстав для видачі відповідачем повістки не було, оскільки така повістка видана для уточнення військово-облікових даних. Позивач вказує, що військово-облікові дані ним уточнено вчасно. На виконання вимог закону, за направленням ТЦК пройшов ВЛК. Також посилається на порушення відповідачем порядку надсилання повістки, зокрема, вказує що повістка була надіслана відповідачем звичайним листом, хоча, відповідно до вимог законодавства, така мала бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також звертає увагу на суперечливість аргументів відповідача, зокрема в частині переконання, що відомості про порушення правил військового обліку формуються Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зважаючи на недоведеність позиції відповідача, просив позов задовольнити (а.с. 68-81).
У тексті відповіді на відзив та позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Суд, дослідивши подане позивачем клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням сторін за правилами спрощеного позовного провадження та матеріали адміністративної справи, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При цьому, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу позивача, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, заявлене клопотання не обґрунтовано жодними мотивами. Будь-яких доказів наявності поважних підстав та складності спірних правовідносин суду не надано.
Дана справа не є справою значної складності, чи такою, яка передбачає необхідність участі сторін для надання ними пояснень щодо предмета спору чи доказів безпосередньо в залі судового засідання.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог, заявлених позивачем, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаній справі не спонукають до розгляду справи з проведенням судового засідання та викликом сторін.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання слід відмовити.
Практика Європейського суду з прав людини (надалі, також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі, також - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 300/4030/25 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати представниці позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.