про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8839/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в особі представниці Насальської Ганни Олександрівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 05.03.2022 по 16.06.2025 включно грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 05.03.2022 по 16.06.2025 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний
бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 16.06.2025 року виключений із списків особового складу частини, натомість до суду звернувся 04.11.2025 року, у зв'язку з чим пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 16.06.2025 року.
Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачу про невірне нарахування грошового забезпечення, в оскаржуваний період, йому стало відомо тільки після надходження відповіді на адвокатський запит від 10.10.2025 року.
Розглянувши зазначене вище клопотання, суддя зазначає, що отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Отже позивачеві слід надати клопотання про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 16.06.2025, із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Звертаю увагу позивача на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що згідно з матеріалами позову повноваженнями з представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатка Насальська Ганна Олександрівна була наділена ще з 26.03.2025 року, тобто до моменту виключення позивача з військової служби та повного розрахунку грошового забезпечення.
Вказане свідчить про те, що позивач при отриманні розрахунку при звільненні, за наявності у нього представника, з яким укладено договір про надання правової допомоги, мав можливість пересвідчитись у правильності такого розрахунку та відповідно звернутися до відповідача із адвокатськими запитами в межах встановленого законом строку.
Натомість представник позивача звернулася до відповідача із відповідним запитом лише 09.09.2025 року.
Згідно з приписами ч.1ст.123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу (представнику) п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача (представника), що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш