10 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/17989/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просить:
- визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з відмови у виготовлені та наданні до головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечения позивача для нарахування пенсії, обчисленого із збільшених розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 1 січня 2024 та 2025 років на відповідний тарифний коефіцієнт (44 тарифний розряд), з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням доручення Міністра оборони України №183/уд від 16.01.2024 щодо розміру надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та розміру щомісячної премії 390% від посадового окладу;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку за станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01.01.2024, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та доручення Міністра оборони України від 016.01.2024 №183/уд, вказавши розміри: надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії - 390% посадового окладу, які обчислені із застосуванням до обрахунку усіх складових грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, для здійснення обчислення та перерахунку головним управлінням ПФУ в Житомирській області пенсії позивача з 01.07.2025.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно з яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, він набув права на перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі вказаної довідки протиправною та такою, що порушує право позивача на належний соціальний захист, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Відзив обґрунтований тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб є тим нормативним актом, який відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначив розміри грошового забезпечення для діючих військовослужбовців. Після прийняття зазначеної постанови інших постанов Кабінету Міністрів України (крім внесення в неї змін), які б встановлювали порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення для діючих військовослужбовців прийнято не було. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,
на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025.
Листом від 08.07.2025 №10/9515 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його заяви та зазначив про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом , визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон 2262-XII).
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року. За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому суд зауважує, що 20.05.2023 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704".
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що у цій справі спір стосується наявності підстав для оформлення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2025 року з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.
Визначаючись щодо питання наявності у позивача права на оформлення оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року, суд звертає увагу на те, що позивач посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, які втратили свою чинність.
Таким чином, суд, не заперечуючи право позивача на перерахунок його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі із урахуванням у його складі премії, вважає, що їх розмір має бути обчислений за нормами, чинними станом на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії, тобто станом на момент підвищення грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відтак, з 20.05.2023, у зв'язку із внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025 року, як вказує позивач.
В даних правовідносинах суд наголошує, що Кабінету Міністрів України право на визначення розміру грошового забезпечення надане статтею 63 Закону № 2262-XII.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено порушення прав позивача, адже у відповідача відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Аналогічної правової позиції у справах цієї категорії дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд (постанови у справах № 560/1751/24 від 17.07.2024 та №560/6103/24 від 24.07.2024), а також Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 21.10.2025 у справі №520/15364/25).
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши мотиви позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 205, 242-246, 250, 251, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 10 листопада 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова