Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 листопада 2025 року Справа№200/6185/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про:
- визнання протиправними дій, що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та оголошення його у розшук;
- зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів данні про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та оголошення його у розшук.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військовооблікового документа, позивачу стала відома інформація про те, що ним вчинено порушення правил військового обліку та він оголошений у розшук. Однак, оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, відомості до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку внесені безпідставно.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/6185/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відзив з боку відповідача до суду не надходив.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , з 2020 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військовооблікового документа, позивачу стала відома інформація про те, що ним вчинено порушення правил військового обліку, що відображається в електронному військово-обліковому документі Резерв +.
Представником позивача, адвокатом Трофімчуком В.В., 26.07.2025 в інтересах позивача засобами електронної пошти було направлено адвокатський запит (вих. №404) на електронну адресу відповідача з проханням надати інформацію:
- чи звертався ІНФОРМАЦІЯ_4 до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки?
- на яких підставах ініційовано звернення до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ?
- чи вносились ІНФОРМАЦІЯ_4 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, застосунку «Резерв+» та реєстру «Оберіг» відомості про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ? На яких підставах?
Відповідь на адвокатський запит відповідачем надана не була.
У подальшому, 06.08.2025 представником позивача, адвокатом Трофімчуком В.В., в інтересах позивача засобами електронної пошти було направлено адвокатський запит (вих. №422) на електронну адресу відповідача з проханням надати інформацію:
- чи було встановлено/виявлено уповноваженим особами ІНФОРМАЦІЯ_6 будь-які порушення правил військового обліку зі сторони ОСОБА_1 .?
- чи складалися (виносилися) уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 будь-які постанови або протоколи по справі про адміністративне правопорушення за ст. 210 та або ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якщо так, надати копії таких постанов/протоколів.
- чи надсилалися/направлялися уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 будь-які звернення до органів Національної поліції України про розшук, затримання та доставлення ОСОБА_2 за вчинення ним правопорушень, передбачених статтями 210. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідь на адвокатський запит відповідачем надана не була.
Вважаючи протиправним дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та щодо оголошення його у розшук, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
На підставі частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення особи до відповідальності за порушення правил обліку.
Водночас, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, протилежного відповідачем не доведено.
З огляду на викладене відповідачем не доведено, на якій законній підставі відомості про позивача (в цій частині) були внесені до Реєстру.
Зазначене свідчить про недоведеність правомірності дій відповідача.
Крім того, у справі відсутні належні докази того, що відповідач будь-яким чином довів до відома позивача інформацію про порушення ним правил військового обліку і про внесення відомостей про це до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача , як органу ведення Реєстру, вчинити дії, а саме виключити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення позивачем правил військового обліку.
Позовні вимоги про виключення відомостей про оголошення позивача у розшук задоволенню не підлягають, оскільки доказів оголошення позивача у розшук суду не надано.
З урахуванням наведеного, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., з відповідача підлягає стягненню 775,17 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку.
4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) гривень 17 копійок.
Судове рішення складено та підписано 10 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко