10 листопада 2025 рокуСправа №160/6719/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046350017744 від 08.11.2024 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди військової служби, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : службу по мобілізації з 10.07.2015 по 20.09.2016 року; служба за контрактом з 21.09.2016 по 21.03.2017 року; служба по мобілізації 01.03.2022 року по 17.07.2024 року, в потрійному розмірі, а також період навчання: з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 р; з 09.02.2011 р. по 11.05.2011 р.; з 21.04.2021 р. по 02.07.2021р. до пільгового стажу за списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди військової служби, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.04.2016 по 18.08.2016; з 07.09.2016 по 24.12.2016; з 30.01.2017 по 12.03.2017; з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 29 червня 2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву від 04.11.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 позивача період навчання з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 р; з 09.02.2011 р. по 11.05.2011 р.; з 21.04.2021 р. по 02.07.2021р., та періоди військової служби : служба по мобілізації з 10.07.2015 по 20.09.2016 року; служба за контрактом з 21.09.2016 по 21.03.2017 року; служба по мобілізації 01.03.2022 року по 17.07.2024 року, в потрійному розмірі, А також періоди військової служби: з 12.04.2016 по 18.08.2016; з 07.09.2016 по 24.12.2016; з 30.01.2017 по 12.03.2017; з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі.
Зазначає, що оскільки обставини справи свідчать про те, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача зазначені періоди, протиправно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, належним способом захисту є саме зобов'язання врахувати вказані періоди до пільгового стажу, до спеціального страхового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 29 червня 2016 року.
Ухвалою від 10.03.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначено без виклику сторін (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025. продовжено строку розгляду справи до 10.11.2025.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
04.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.11.2024 року № 046350017744.
У вказаному рішенні зазначено наступне:
Згідно п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
До страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданих документів.
Аналіз наданих документів показує, що загальний стаж роботи складає 20 років 10 місяців 12 днів, стаж з врахуванням додаткових років 32 роки 10 місяців 12 днів, пільговий стаж роботи підземні, провідні професії (20) - 03 роки 26 днів, навчання за фахом - 03 місяці 03 дні, роботи підземні, професії за постановою 202 (25) - 16 років 01 місяць 17 днів.
Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме 20 років - пільгового стажу роботи підземні, провідні професії та 25 років - роботи підземні, професії за постановою 202.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», що доповнив Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 3 частини другої статті 114 такого змісту:
“Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років».
“За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті ».
В даному випадку звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відбулось у віці 41 рік.
Спірним в даному випадку є питання наявності у позивача стажу роботи за списком №1 на підземних роботах, достатнього для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до спірного рішення пенсійного органу відповідачем визначений загальний стаж роботи складає 20 років 10 місяців 12 днів, стаж з врахуванням додаткових років 32 роки 10 місяців 12 днів, пільговий стаж роботи підземні, провідні професії (20) - 03 роки 26 днів, навчання за фахом - 03 місяці 03 дні, роботи підземні, професії за постановою 202 (25) - 16 років 01 місяць 17 днів.
Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 05.11.2020 у справі №607/6457/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 25.02.2021 у справі №683/3705/16-а, від 24.06.2021 у справі №758/15648/15-а та інших.
Також, з 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58, відповідно до пункту 1.1 якої основним документом про трудову діяльність працівника так само є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно з п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку №637.
Як вже зазначалось вище, пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №678/65/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 25.02.2021 у справі №683/3705/16-а, від 24.06.2021 у справі №758/15648/15-а та інших.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 р; з 09.02.2011 р. по 11.05.2011 р.; з 21.04.2021 р. по 02.07.2021р.
Так, згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 Закону України «Про освіту» професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що час навчання у професійно - технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявності двох умов, а саме: 1) якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці; 2) якщо особа зарахована на роботу за набутою професією.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.11.2020 року по справі № 681/1567/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з посвідчення №501 від 18.07.2003, яке видане Міністерством вугільної промисловості, позивач у період з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 перебував на курсах при УП ім. “Самарська» ІХК “Павлоградвугілля», вид навчання - курсовий за професією гірник підземний і машиніст підземного устаткування.
Згідно довідки від 08.08.2024 №14-14/6-2872/2024, яка видана Філією “Учбово-курсовий комбінат» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 проходив навчання у Філії “Учбово-курсовий комбінат» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» з відривом від виробництва з 09.02.2011 р. по 11.05.2011.
Згідно довідки від 08.08.2024 №14-14/6-2873/2024, яка видана Філією “Учбово-курсовий комбінат» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 проходив навчання у Філії “Учбово-курсовий комбінат» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» з частковим відривом від виробництва з 21.04.2021 р. по 02.07.2021.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.11.2001, ОСОБА_1 19.05.2003 прийнятий на шахту Тернівська учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті. 14.03.2004 звільнений за власним бажанням. З 13.10.2008 прийнятий на шахту ім. Героїв Космоса ВАТ Павлоградвугілля гірником підземним по 2 розряду з повним робочим днем в шахті. 03.03.2022 позивача увільнено від роботи на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №12/443 від 01.03.2022, з метою забезпечення виконання Указу Президента №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію». Наказом ВСП “Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» від 23.07.2024 №66/1 у зв'язку із звільненням із служби за призовом під час мобілізації позивач прийнятий на роботу з 18.07.2024 гірником очисного забою 4 розряду дільниці з видобутку вугілля №5.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи та в силу приписів ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» наведений період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Щодо зарахування до страхового стажу один місяць служби за три місяці безпосередній період участі в бойових діях з 12.04.2016 по 18.08.2016; з 07.09.2016 по 24.12.2016; з 30.01.2017 по 12.03.2017; з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.19 ст. 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням УБД від 20.07.2016 № НОМЕР_3 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 21.03.2017 №65 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в проведенні Антитерористичної операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності у м. Слов'янськ Донецької області з 12.04.2016 по 18.08.2016, з 07.09.2016 по 24.12.2016, з 30.01.2017 по 12.03.2017, з 18.03.2017 по 21.03.2017. Відповідно до ПУМУ від 04.06.2014 №232, ПКМУ від 17.07.1992 №393 та згідно наказу командувача Національної гвардії України від 12.12.2014 №500, зазначені періоди в пільговому обчисленні рахувати один місяць служби за три місяця.
Згідно довідки в/ч НОМЕР_5 Національної гвардії України від 30.09.2024 №5773 ОСОБА_1 дійсно у період з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області, Запорізькій області.
На час призову на військову службу позивач працював гірником підземним з повним робочим днем у шахті у ВСП “Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля».
При вирішенні спору суд виходить із того, що згідно з абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XIIі абзац 2 частини першої статті 2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 21.03.2017 №65, довідки в/ч НОМЕР_5 Національної гвардії України від 30.09.2024 №5773 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в проведенні Антитерористичної операції з 12.04.2016 по 18.08.2016, з 07.09.2016 по 24.12.2016, з 30.01.2017 по 12.03.2017, з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області, Запорізькій області
При цьому, на момент призову на військову службу в особливий період позивач працював по професії гірник підземний з повним робочим днем у шахті у ВСП “Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.11.2001, а тому час проходження ним військової служби з 12.04.2016 по 18.08.2016, з 07.09.2016 по 24.12.2016, з 30.01.2017 по 12.03.2017, з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 підлягає зарахуванню до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи позивача по Списку № 1 в розрахунку один місць служби за три.
Стосовно не зарахування відповідачем періоду військової служби з 10.07.2015 по 20.09.2016 року; служба за контрактом з 21.09.2016 по 21.03.2017 року; служба по мобілізації 01.03.2022 року по 17.07.2024 року, в потрійному розмірі. А також період навчання: з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 р; з 09.02.2011 р. по 11.05.2011 р.; з 21.04.2021 р. по 02.07.2021р. до пільгового стажу, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази проходження позивачем служби в цей період, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення розрахунку стажу позивача, а також вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" віднесено до дискреційних повноважень пенсійного органу, а тому, суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсію, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо необхідності захисту прав позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за на пільгових умовах за віком від 04.11.2024, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046350017744 від 08.11.2024 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди навчання: з 26.05.2003 р. по 17.07.2003 р; з 09.02.2011 р. по 11.05.2011 р.; з 21.04.2021 р. по 02.07.2021р. до пільгового стажу за списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди військової служби, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.04.2016 по 18.08.2016; з 07.09.2016 по 24.12.2016; з 30.01.2017 по 12.03.2017; з 18.03.2017 по 21.03.2017; з 16.02.2023 по 23.02.2023; з 26.07.2023 по 21.08.2023; з 05.09.2023 по 29.09.2023; з 26.10.2023 по 31.10.2023 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву від 04.11.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 10.11.2025.
Суддя О.В. Царікова