07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9295/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.07.2025 №907190144797 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»; зобов'язання перевести з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу», з дати звернення (16.07.2025), зарахувавши до стажу державної служби період роботи в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015 із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Вишнівською сільською радою від 14.07.2025 №П-3606 та №П-3607.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, 16.07.2025 звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року.
Зазначає, що згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності його документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Закарпатській області. Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.07.2025 №907190144797 позивачу відмовлено, у зв'язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відмова мотивована тим, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Зауважує, що до заяви про перехід на пенсію по віку по Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII долучив дві довідки про складові заробітної плати державного службовця по формі затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 №1-3 для призначення пенсії по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, видані Вишнівською сільською радою від 14.07.2025 №П-3606 та №П-3607.
Вважаючи дії відповідача, щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України «Про державну службу» протиправними, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ в Закарпатській області позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Вважає, що рішення від 24.07.2025 №907190144797 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII ОСОБА_1 прийняте правомірно. Зазначає, державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають неменше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ не залежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2015 року.
Разом із тим, зазначила, що згідно частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
16.07.2025 звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12 2015, долучивши дві довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Вишнівською сільською радою від 14.07.2025 №П-3606 та №П-3607, та згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності її документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Закарпатській області
24.07.2025 рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №907190144797 позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, оскільки посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями.
Відповідачем не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до закону України «Про державну службу», звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
За змістом п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу).
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», чинного до 01.06.2016 (далі Закон №3723) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон №889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон №3723-ХІІ (Відомості ВРУ, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII втратив чинність.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, згідно пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 02 місяці 12 днів.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII закріплено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до стажу державного службовця позивача період роботи з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015 в Вишнівській сільській раді, а саме: 20 років 01 місяць.
Статтею 118 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року №4-5-1156, погодженими з КМУ, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Також статтею 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
В свою чергу, п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2016 року № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 слідує, що:
- 17.04.1987 відповідно до протоколу № 6 від 22.05.1987 позивач обраний секретарем первинної парторганізації колгоспу ім. КПСС (запис № 1);
- 10.12.1990 розпорядженням № 76 від 06.08.2002 ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із переведенням на посаду заступника голови колгоспу ім. КПСС (запис № 2);
- 30.01.1991 згідно рішенням 4 сесії сільської ради від 30.01.1991 обраний головою Вишнівської сільської ради народних депутатів та виконкому (запис № 3);
- 07.12.1993 відповідно до рішенням сесії сільської ради №13/5 від 07.12.1993 звільнений з посади голови Вишнівської сільської ради народних депутатів в зв'язку з переходом на іншу роботу (п. 5 ст. 36 КЗп) (запис № 4);
- 02.08.2001 рішенням сільської ради №20/1 від 02.08.2001 обраний головою Вишнівської сільської ради (запис № 7);
- 18.04.2006 згідно рішення сільської ради №1/1 від 18.04.2006 обраний головою Вишнівської сільської ради (запис № 13);
- 17.11.2010 відповідно до рішення сесії сільської ради №1/1 від 17.11.2010 ОСОБА_1 обраний головою Вишнівської сільської ради (запис № 15);
- 30.03.2015 рішенням сесії сільської ради №29/1 від 30.03.2015 звільнений із займаної посади у зв'язку із достроковим припиненням повноважень (п. 1 ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні») (запис № 17).
Отже, трудовою книжкою підтверджується факт роботи позивача в період з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015 на посадах, які зараховуються до стажу державної служби в органах місцевого самоврядування.
Разом із тим, відповідач не заперечує, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 02 місяці 12 днів.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом, з урахуванням періодів роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Законом України «Про державну службу» становить 20 років 01 місяць.
Пунктом 20 та 31 постанови ВС у складі колегії суддів КАС від 25.05.2023 в справі №580/3805/22 в подібних правовідносинах зроблено висновок, що визначальною умовою для зобов'язання переведення особи з пенсії за віком на пенсію відповідно до ЗУ від 16.12.2023 №723 «Про державну службу» є не просто наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби на залежно від того чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), але й обов'язкова наявність певної додаткової умови: у порядку визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.
Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.07.2025 №907190144797 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (16.07.2025) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Вишнівською сільською радою від 14.07.2025 №П-3606 та №П-3607, суд зазначає наступне.
Обов'язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому підстави для та виплати даної пенсії з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 14.07.2025 №П-3606 та №П-3607, видані Вишнівською сільською радою відсутні.
Суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з дати звернення, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Аналогічна позиція в даній категорії справ викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі № 140/3766/24.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію держслужбовця 16.07.2025, маючи більше 60 років, то саме з цієї дати слід зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити переведення на такий вид пенсії.
Керуючись пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача та враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.07.2025 №907190144797 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області (орган який відмовив у переведенні на інший вид пенсії) перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення із заявою, з 16.07.2025, із зарахуванням до загального стажу державної служби періоди роботи позивача з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015 в органах місцевого самоврядування, відтак, позов підлягає до задоволення частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 КАС України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу» суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.07.2025 №907190144797 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи з 17.04.1987 по 10.12.1990, з 30.01.1991 по 07.12.1993 та з 02.08.2001 по 30.03.2015 в органах місцевого самоврядування, та прийняти рішення про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 17.04.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000; Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4/22В; код ЄДРПОУ 20453063).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич