10 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8481/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за заявою від 09 квітня 2025 року; зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за заявою від 09 квітня 2025 року.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за заявою від 09.04.2025, є протиправними.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на адміністративний позов позовні вимоги позивачів не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що частина 3 статті 32 Сімейного кодексу України, частина 6 статті 14 Закону України №2398-VI від 01.07.2010 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а також пункт 17 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (далі - Правила) прямо передбачають право органу ДРАЦС відкласти або відмовити у реєстрації шлюбу у випадку наявності сумнівів щодо наміру сторін створити сім'ю.
Вказує, що при розгляді заяви про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено перевірки відповідних відомостей на предмет наявності чи відсутності перешкод для державної реєстрації шлюбу та направлено відповідні запити до відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського районного Головного управління Національної поліції у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Гірківському старостинському округу Камінь-Каширського району Волинської області, Люб'язівському старостинському округу Камінь-Каширського району Волинської області, Управлінню Служби Безпеки України у Волинській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області. Також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснено пошук актових записів цивільного стану щодо факту державної реєстрації народження, шлюбу та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення пошуку фактів державної реєстрації встановлено, що ОСОБА_2 , є матір'ю колишньої дружини ОСОБА_1 , з якою шлюб розірвано на підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області 10.02.2025.
Також встановлено, що шлюб ОСОБА_2 розірвано Любешівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про розірвання шлюбу №1 від 18.02.2025 року. Отже, позивач ОСОБА_1 намагається укласти шлюб з ОСОБА_2 , тобто матір'ю колишньої дружини, що є можливим свідченням відсутності щирого наміру створення сім'ї. З відповіді Любешівської селищної ради №874/04-04/2-25 від 30.04.2025 вбачається, що згідно акту обстеження про факт проживання (не проживання) ОСОБА_1 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживає. Наречений ОСОБА_1 фактично на даний час може проживати разом зі своєю колишньою дружиною, що свідчить про їхні подальші відносини колишнього подружжя.
Також згідно акту обстеження про фактичне місце проживання (не проживання) слідує, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 , тобто у житловому будинку власником, якого є ОСОБА_3 (колишній чоловік ОСОБА_2 ), що свідчить про подальші відносини колишнього подружжя.
Також між нареченими існує значна різниця у віці-25 років, що у поєднанні з іншими факторами свідчить про реєстрацію шлюбу без наміру створення сім'ї. Наречена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (лист Головного управління Пенсійного фонду України №0300-0403- 8/35151 від 27.05.2025). Це створює ризик використання шлюбу як підстави для отримання соціальних пільг, вигод або інших переваг з боку позивача. В умовах воєнного стану подібні обставини набувають ще більшої актуальності, оскільки шлюби без наміру створення сім'ї можуть використовуватись для уникнення мобілізації або отримання незаконних переваг. З листа ІНФОРМАЦІЯ_5 №3489 від 03.07.2025 слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про витребування у позивачів інформації щодо місця реєстрації та їхнього фактичного місця проживання не підлягає вирішенню судом по суті.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 09.04.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про реєстрацію шлюбу.
В адміністративному позові позивачі посилаються на те, що державну реєстрацію шлюбу було призначено на 10.05.2025. Однак, шлюб зареєстровано не було. Нареченим було пояснено, що тривають перевірки та дату реєстрації шлюбу буде перенесено.
Листом від 09.04.2025 №19/30.5-05.02-03 позивачам було повідомлено, що державну реєстрацію їх шлюбу відкладено у зв'язку з необхідністю проведення перевірки щодо наміру створення сім'ї.
Листом від 08.07.2025 №180/30.5-05.02-03 позивачам було відмовлено у державній реєстрації шлюбу.
У вказаному листі відповідачем зазначено, що згідно частини 3 статті 32 Сімейного кодексу України, частини 6 статті 14 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VIвід 01.07.2010 року, а також пункт 17 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (далі - Правила) передбачено право органу ДРАЦС відкласти або відмовити у реєстрації шлюбу у випадку наявності сумнівів щодо наміру сторін створити сім'ю. При розгляді заяви на державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено перевірки відповідних відомостей на предмет наявності чи відсутності перешкод для державної реєстрації шлюбу та направлено відповідні запити до відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського районного Головного управління Національної поліції у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Гірківському старостинському округу КаміньКаширського району Волинської області, Люб'язівському старостинському округу Камінь-Каширського району Волинської області, Управлінню Служби Безпеки України у Волинській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області. Також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснено пошук актових записів цивільного стану щодо факту державної реєстрації народження, шлюбу та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення пошуку фактів державної реєстрації встановлено, що ОСОБА_2 , є матір'ю колишньої дружини ОСОБА_1 , з якою шлюб розірвано на підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області 10.02.2025 року.
Враховуючи воєнний стан у державі та на підставі вищевикладеного, виникають сумніви щодо наміру створення сім'ї, тому в державній реєстрації шлюбу відмовлено.
Позивачі з такою відмовою відповідача не погодилася, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Приписами ст. 36 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Частиною 1 статті 14 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.
Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника повинні бути нотаріально засвідчені.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.
Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.
За положеннями ст. 21 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.
Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (далі по тексту - Правила).
Положеннями пункту 1 розділу 2 глави ІІІ Правил передбачено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу.
Заява про державну реєстрацію шлюбу подається до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за вибором жінки та чоловіка за умови, що державна реєстрація шлюбу буде проводитися у приміщенні відповідного органу. Для державної реєстрації шлюбу, що буде проводитися не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану, відповідна заява подається до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах адміністративно-територіальної одиниці, де планується державна реєстрація шлюбу (пункт 2 розділу 2 глави ІІІ Правил).
Відповідно до пункту 17 розділу 2 глави ІІІ Правил №3307/5, якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці, про що органом державної реєстрації актів цивільного стану у письмовій формі повідомляються наречені.
Рішення про відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану невідкладно проводить перевірку відповідних відомостей на предмет наявності чи відсутності перешкод для державної реєстрації шлюбу, про результати якої повідомляє заявників у письмовій формі
Аналогічні положення закріплені в ст. 32 Сімейного кодексу України, якою визначено, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що відповідач може зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку наявності перешкод для державної реєстрації шлюбу в тому разі, коли є відомості про наявність таких перешкод.
Судом встановлено, що відповідач листом №19/30.5-05.02-03 від 09.04.2025 повідомив позивачів про необхідність проведення перевірки щодо наміру створення сім'ї.
Надалі, листом за вих. №180/30.5-05.02-03 від 08.07.2025 відповідач повідомив, що при розгляді заяви на державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено перевірки відповідних відомостей на предмет наявності чи відсутності перешкод для державної реєстрації шлюбу та направлено відповідні запити до відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського районного Головного управління Національної поліції у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Гірківському старостинському округу КаміньКаширського району Волинської області, Люб'язівському старостинському округу Камінь-Каширського району Волинської області, Управлінню Служби Безпеки України у Волинській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області. Також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснено пошук актових записів цивільного стану щодо факту державної реєстрації народження, шлюбу та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення пошуку фактів державної реєстрації встановлено, що ОСОБА_2 , є матір'ю колишньої дружини ОСОБА_1 , з якою шлюб розірвано на підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області 10.02.2025 року.
Враховуючи викладене відповідачем повідомлено про відмову у державній реєстрації шлюбу.
Надаючи оцінку вказаним вище листам відповідача суд зазначає, що останні не містять в собі зазначення та посилання на дії та докази, з дослідження змісту яких, відповідач дійшов висновку про наявність сумніву щодо державної реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюбу без наміру створення сім'ї, які в свою чергу згідно норм діючого законодавства є підставою для відмови у реєстрації шлюбу.
Вказані листи не містять конкретизації того з яких саме підстав виходив відповідач при прийнятті вказаного рішення та на підставі яких норм діючого законодавства таке рішення прийнято.
У поданому до суду відзиві на позов представником відповідача вказано, що з відповіді Любешівської селищної ради №874/04-04/2-25 від 30.04.2025 року вбачається, що згідно акту обстеження про факт проживання (не проживання) ОСОБА_1 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживає. Наречений ОСОБА_1 фактично на даний час може проживати разом зі своєю колишньою дружиною, що свідчить про їхні подальші відносини колишнього подружжя. Також згідно акту обстеження про фактичне місце проживання (не проживання) слідує, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 , тобто у житловому будинку власником, якого є ОСОБА_3 (колишній чоловік ОСОБА_2 ), що свідчить про подальші відносини колишнього подружжя.
Разом з тим, такі доводи не були покладені відповідачем в основу листа №180/30.5-05.02-03 від 08.07.2025 про відмову в державній реєстрації шлюбу.
Докази на які посилається представник відповідача у відзиві на позовну заяву (акти обстеження про фактичне місце проживання) не подано відповідачем і до суду.
З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що дії Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за заявою від 09.04.2025, є протиправними.
Щодо позовних вимог зобов'язати Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, здійснення саме державної реєстрації актів цивільного стану (у тому числі і реєстрацію шлюбу) покладено на відповідний державний орган, яким у даному випадку є Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В той же час з огляду на встановлення під час розгляду справи обставини порушення прав позивачів, яке полягає у протиправній відмові у державній реєстрації шлюбу за відсутності на те законодавчо визначених підстав, суд дійшов висновку, що належним способом їх відновлення є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 09.04.2025 щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
При зверненні до суду з даною позовною заявою згідно із наявними у справі квитанціями від 28.07.2025 та 14.08.2025, кожен з позивачів сплатили судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
Тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, на користь кожного з позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (44201, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище Любешів, вулиця Незалежності, 36; код ЄДРПОУ 26038974) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за заявою від 09.04.2025.
Зобов'язати Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно розглянути заяву від 09.04.2025 щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Любешівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. В. Стецик