Номер провадження: 22-ц/813/6863/25
Справа № 494/1425/25
Головуючий у першій інстанції Рябчун А.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
23.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича,
на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2025 року,
за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,
У липні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим написом № 1267, вчиненим 19.03.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., посилаючись на те, що на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 58969272 з примусового виконання виконавчого напису № 1267 вчиненого 19.03.2018 року Приватним нотаріусом Хара Н.С. Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № GP-6355969 від 16.05.2014 року у розмірі 72309,44 грн та стягнення за вчинення виконавчого напису коштів у розмірі 400,00 грн.
Виконавець зазначив, що він здійснив повну перевірку майнового стану боржника та за її результатами не виявлено майна та коштів, за рахунок яких можливо виконати виконавчий документ, ненадання боржником декларації, у якій, зокрема вказуються готівкові кошти та майно, що перебуває у інших осіб, але належить боржнику, подальше виконання виконавчого документу неможливо саме через перешкоджання боржника у його виконанні.
Зазначає, що приватним виконавцем отримано відповідь на запит № 276583006 від 25.06.2025 року до ДПС України щодо перетину боржником державного кордону, згідно якої встановлено, що боржниця регулярно перетинає державний кордон України.
Враховуючи те, що боржник не реагує на вимоги виконавця, виконавець дійшов висновку, що боржник приховується та приховує свої доходи та майно з метою запобігання виконанню виконавчого документу, оскільки боржниця перетинає державний кордон, приватний виконавець вважає, що вона може виїхати за кордон та не повернутись до України, залишивши свої борги не сплаченими, а виконавчий документ - невиконаним.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим написом № 1267, вчиненим 19.03.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Березівський районний суд Одеської області ухвалою від 10 липня 2025 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовив.
В апеляційній скарзі Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. просить скасувати ухвалу Березівського районного суду Одеської області 10.07.2025 по справі №494/1425/25 та задовільнити подання Приватного виконавця Одеського виконавчого округу, ОСОБА_2 , тимчасово обмеживши громадянку України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим написом №1267, вчиненим 19.03.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів для примусового виконання виконавчого документа, які не спонукали боржника до вжиття будь-яких дій спрямованих на виконання покладених на нього обов'язків виконавчим листом. Боржник ігнорує вимоги приватного виконавця. Також скаржник посилався на те, що боржник неодноразово перетинав кордон.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.07.2025 року роз'яснювалося ОСОБА_1 , ПАТ «ПУМБ» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзивів на апеляційну скаргу не надійшов.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. копію ухвали про відкриття провадження отримав в особистому кабінеті Електронного суду 31.07.2025 року, що підтверджується довідкою.
ПАТ «ПУМБ» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало в особистому кабінеті Електронного суду 31.07.2025 року та 25.07.2025 року відповідно, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ПАТ «ПУМБ» про дату, час і місце розгляду справи, призначеної на 23.10.2025 року повідомлені належним чином, судову повістку-повідомлення отримали 15.09.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 повідомлена належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Представник скаржника Зауліна О.Г. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення суду, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, суд вважав, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних та нас вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно із п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Наведена норма права встановлює вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» .
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).
Отже, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості, і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Отже, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та підтверджуватися матеріалами виконавчого провадження.
З досліджених апеляційним судом матеріалів цивільної справи встановлені наступні обставини.
Виконавчим написом №1267, вчиненим 19 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № GP-6355969 від 16.05.2014 року, укладеним нею із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», у розмірі 72309,44 грн.
22 квітня 2019 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58969272 з примусового виконання виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією 23 квітня 2019 року.
25 квітня 2019 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках боржника та на все рухоме і нерухоме майно.
15.05.2025 року боржнику направлено вимогу про необхідність з'явитися до приватного виконавця. Вказана вимога отримана ОСОБА_1 22.05.2025 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається, зокрема на те, що боржником рішення про стягнення боргу не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій на виконання не здійснено. Скаржник зазначає, що боржник неодноразово перетинає Державний кордон.
За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приватним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження, боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи з 22.04.2019 року, часу відкриття виконавчого провадження № 58969272, приватним виконавцем вчинялись ряд виконавчих дій, з примусового виконання рішення суду, зокрема: здійснювались заходи щодо розшуку майна боржника; накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, тобто приватний виконавець мав усю необхідну інформацію про майновий стан та майно боржника тому, наявність самого лише зобов'язання щодо подання декларації та її ненадання не свідчить про наявність підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.
В матеріалах справи відсутні докази свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання виконавчого напису № 1267 вчиненого 19.03.2018 року Приватним нотаріусом Хара Н.С. Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № GP-6355969 від 16.05.2014 року у розмірі 72309,44 грн та стягнення за вчинення виконавчого напису коштів у розмірі 400,00 грн.
При цьому, посилання на неодноразовий перетин Державного кордону боржником, як на доказ ухилення від виконання рішення суду, апеляційний суд вважає необґрунтованим. Так, з відповіді Державної прикордонної служби на запит від 25.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 в період з 22.04.2019 року по 25.06.2025 року неодноразово перетинала кордон України, проте з огляду на періодичність та невелику тривалість поїздок факт перетину ОСОБА_1 кордону не можна вважати ухиленням від виконання виконавчого напису № 1267 вчиненого 19.03.2018 року Приватним нотаріусом Хара Н.С. Київського міського нотаріального округу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, залишити без задоволення.
Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова