Справа № 645/5796/25 Головуючий суддя І інстанції Лисенко О. О.
Провадження № 22-ц/818/5126/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
06 листопада 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М..Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Павленко Оксани Анатоліївни на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення порядку участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення порядку участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування.
Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову в якій заявник просив до набрання законної сили судовим рішенням у справі, визначити тимчасовий графік спілкування ОСОБА_2 з його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-побачення батька із сином кожну першу та третю суборту місяця в період з 16.00 до 18.00 за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів у присутності матері;
-побачення батька із сином коджен четвер у період з 18.00 до 19.00 за місцем проживання дитини у присутності матері;
- спілкування батька із сином щопонеділка та щосереди через відеозв'язок за допомогою мобільних додатків Телеграм, Вотсап, Вайбер триває до 30 хвилин у період з 19.00 до 19.30 години.
Заява обґрунтована тим, що після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами спільний син ОСОБА_3 постійно проживає разом із матір'ю.
Вказує, що цілком виконує батьківські обов'язки та має намір підтримувати постійні відносини із сином. Між батьком та сином сформувався тісний емоційний зв'язок з народженням позивач брав активну участь у вихованні дитини, приділяв сину багато часу та уваги.
Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами відповідач систематично умисно перешкоджає особистому спілкуванню батька із сином. Починаючи з лютого2025року, позивач неодноразово зіштовхувався з ігноруванням його звернень щодо узгодження зустрічей, які направлялись відповідачу шляхом направлення SMS-повідомлень та через месенджер Telegram. Більше того, відповідач також регулярно скасовує попередньо погоджені зустрічі в останній момент, при цьому навідріз відмовляється узгоджуватися інший час для зустрічей. Також були випадки, коли відповідач не з'явилася у визначеному місці зустрічі, при цьому її телефон був вимкнений, у зв'язку з чим позивач навіть не міг з'ясувати причину її не перебування на місці зустрічі разом із дитиною.
Зазначає, що відповідач на власний розсуд вирішила, що позивач має право бачитись з дитиною лише один раз на місяць, незважаючи на те, що батьки мають рівні права щодо дитини. Через поведінку відповідача, яка систематично перешкоджає у реалізації позивачу його батьківських прав, позивач кілька разів був вимушений викликати наряди поліції та надавав працівникам поліції відповідні письмові пояснення зданого приводу. Такі випадки, зокрема, мали місце 16.03.2025 та 08.06.2025. Зазначено підтверджується копіями письмових пояснень, які були надані позивачем працівникам поліції.
Заявник неодноразово намагався врегулювати порядок спілкування в досудовому порядку: пропонував укласти письмову угоду про здійснення батьківських прав, проте відповідач вирішувати дане питання в досудовому порядку не бажає, постійно посилається на те, що у позивач немає судового рішення, яке зобов'язувало б її забезпечувати побачення дитини з батьком.
Оскільки заявник позбавлений можливості вирішити в досудовому порядку визначення порядку участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування, останній вимушений звернутись до суду з відповідним позовом та заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 29 серпня заяву задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення графіку спілкування.
Зобов'язано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 в побаченнях та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено графік побачень батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 :
-кожну першу та третю суботу місяця в період з 16.00 до 18.00 за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів, у присутності матері;
- кожен четвер у період з 18.00 до 19.00 з місцем проживання дитини у присутності матері.
В решті вимог заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник відповідачки ОСОБА_5 - адвокат Павленко О.А. подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, та новим рішенням встановити наступний графік побачення батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , а саме: кожну першу суботу місяці в період з 16.00 годин до 18.00 годин за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів, у присутності матері.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Направлено ОСОБА_2 до УПСЗН адміністрації Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району ХМР для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на три місяці.
Зауважує, що через неналежну поведінку батька, а саме застосування до відповідачки домашнього насилля, емоційний сан дитини погіршився. Позивач постійно погрожує, що забере сина у матері, тисне на дитину, що викликає у дитини відчуття страху, тривоги.
Судом не взято до уваги розпорядок дня дитини, її вік, її заняття, навчання, проведення вільного часу, відвідування гуртків тощо.
Вказує, що судом порядок участі встановлено без урахування думки відповідачки, встановлений графік не відповідає інтересам дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що посилання апелянта на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова не має правового значення у межах цієї справи, оскільки зазначене адміністративне стягнення не встановлює та не передбачає жодних обмежень чи заборон на спілкування батька з дитиною.
Пропозиція апелянта непропорційно звужує контакт та суперечить СК України щодо рівних прав батьків та підтримання зв'язку з обома. Оскаржувана ухвала забезпечує баланс інтересів: мінімально достатній контакт контроль і тимчасовість до вирішення спору по суті.
Вказує, що після встановлення тимчасового графіку побачень, сторонами ухвала виконується, Зустрічі відбуваються за місцем проживання дитини, у присутності матері у визначені дні та години.
Під час побачень дитина реагує спокійно, виявляє зацікавленість та радість від спілкування з батьком, не проявляє ознак стресу чи тривоги. Мати під час зустрічей не висловлює заперечень чи зауважень щодо поведінки батька.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України вивчив матеріали справи та перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржене судове рішення у повній мірі не відповідає.
Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що в межах заявленого позову та з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з сином, погіршенню психоемоційного зв'язку між ними на період розгляду справи в суді, забезпечення позову є доцільним.
Враховуючи вищевикладене, інтереси дитини, її вік, суд вважав, що на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення участі батька у вихованні дитини та визначення графіку спілкування вважає за можливе в порядку забезпечення позову, визначити час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 : побачення батька із сином кожну першу та третю суботу місяця в період з 16:00 до 18:00 за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів, у присутності матері; побачення батька із сином кожен четвер у період з 18:00 до 19:00 за місцем проживання дитини, у присутності матері.
З урахуванням малолітнього віку дитини, а саме 2 роки 11 місяців, можливості сприйняття, концентрації уваги та психофізіологічного розвитку, суд відмовив в частині встановлення спілкування батька із сином щопонеділка та щосереди через відеозв'язок за допомогою мобільних додатків Telegram, WhatsApp, Viber триває до 30 хвилин у період з 19:00 до 19:30 години.
Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначав, що ОСОБА_1 перешкоджає позивачу у спілкування із спільною сином. Позивач вважав, що забезпечення позову у спорі між батьками щодо їх участі в житті спільного сина сприятиме підтриманню емоційного зв'язку між батьком та малолітньої дитиною. Обрані заходи забезпечення є співмірними із заявленими позовними вимогами.
У постанові Верхового Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22 зроблено висновок: «У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Так, предметом пред'явленого позову є визначення порядку участі батька у вихованні дитини.
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_2 зазначав, що відповідач перешкоджає спілкуванню із малолітньою дитиною. На підтвердження вимог, позивачем надано скріншоти переписки позивача з відповідачем, з яких вбачається, що батьки не можуть самостійно дійти згоди щодо визначення участі батька у вихованні дитини та визначення графіку спілкування.
Колегія суддів вважає, що суд обраний позивачем вид забезпечення позову є дійсно можливим в межах заявленими вимогами позовної заяви, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.
Зустрічі батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.
З метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв'язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову відповідає нормам процесуального права.
На час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні обґрунтовані докази вважати, що проведення зустрічей дитини із батьком без присутності матері може призвести до негативних наслідків для емоційного стану дитини.
Враховуючи, що на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини, батько проживає окремо від дитини та має право на особисте спілкування з нею, відтак, матір не має права перешкоджати позивачу спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову.
Апеляційний суд вважає, що застосування вказаних заходів забезпечення позову, у разі вирішення спору по суті та ухвалення рішення суду про визначення місця проживання дитини разом із батьком, сприятиме уникненню будь-яких труднощів та погіршенню емоційного стану малолітньої дитини.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом першої інстанції враховані вимоги закону та відповідні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які стосуються такого способу забезпечення позову.
Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, суд першої інстанції не з'ясував особливості спірних прпавовідносин, які склалися між сторонами, внаслідок чого не дотримався справедливого балансу між приватними інтересами сторін та публічного інтересу забезпечення правосуддя.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 04 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн.
Направлено ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення адміністрації Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району ХМР для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк три місяці.
Отже під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 встановленою в постанові поведінкою може мати негативний впив на малолітню дитину, оскільки він поводить себе агресивно по відношенню до її матері, чия присутність з огляду на малолітній вік дитини є необхідною.
Тому, колегія суддів зважуючи на загальні принципи цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність , п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, вважає з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, які є по суті визначають зміст цього спору, та необхідність виконання завдання цивільного судочинства, ст. 2 ЦПК України, - вважає за необхідне з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, до остаточного вирішення питання про визначення участі батька у вихованні дитини та визначення графіку спілкування вважає за можливе в порядку забезпечення позову, дещо обмежити визначений судом першої інстанції час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 : кожну першу суботу місяця в період з 16.00 до 18.00 за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів, у присутності матері. Наведені з цього приводу доводи скарги знайшли своє часткове підтвердження у матеріалах справи.
Тому, відповідно до п.п. 2-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржена ухвала підлягає відповідній зміні.
Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Павленко Оксани Анатоліївни задовольнити.
Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2025 року змінити.
Встановити графік побачень батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 :
-кожну першу суботу місяця в період з 16.00 до 18.00 за місцем проживання дитини з можливістю спільних прогулянок та відвідування розважальних закладів, у присутності матері.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М.Мальований.
О.В.Маміна .