Справа № 953/840/25 Головуючий суддя І інстанції Дяченко О. М.
Провадження № 33/818/1445/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
03 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
захисника -Коротенка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в справу за апеляційною скаргою захисника Коротенка О.І. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою,
ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Оскаржуваною постановою встановлено, що 07.01.2025 о 22:53 год за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 331А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21723 д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння номер 51 від 13.01.2025. Дії водія ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковані як порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисником Коротенко О.І. було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні доводи захисник обгрунтовує тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що матеріали справи не містять відомостей щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, захисник вважає, що огляд водія було проведено з порушенням порядку, встановленого законом, що на його думку є підставою для визнання проведеного огляду недійсним.
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду захисник Коротенко О.І. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити. На підтримку своїх апеляційних доводів надавав аналогічні, зазначеним в апеляційній скарзі пояснення.
Разом з тим, захисник просив суд апеляційної інстанції повторно витребувати докази у справі. Своє клопотання захисник Коротенко О.І. обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції, якою були витребувані ці докази не виконана в повному обсязі, а відомості витребуваних доказів, на думку сторони захисту мають суттєве значення для правильного розгляду цієї справи.
З відомостей матеріалів справи вбачається, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2025 клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Коротенка О.І. про витребування доказів задоволено. Витребувано в Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» належним чином засвідчені копії матеріалів щодо огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , яка була направлена на огляд 07.01.2025 о 23 годині 20 хвилин із подальшим висновком КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарським препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №51 від 13.01.2025, у тому числі: копії документів на підтвердження вимог щодо проходження тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, встановлених п. 3 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, щодо лікаря, що проводив огляд ОСОБА_1 ; копії сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що була використана для тестування ОСОБА_1 ; відомості щодо тестування ОСОБА_1 лабораторним аналізом методом газової хроматографії з мас-спектрометрією (ГХ-МС).
З відомостей листа в.о. директора КНП ХОР «ОКНЛ» М. Дюженка від 05.06.2025 вбачається, що на виконання вказаної постанови було направлено акт медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення у неї стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №51 від 07.01.2025, за результатами якого складено відповідний висновок, копії направлення на огляд, результат токсикологічного дослідження №21 від 09.01.2025, копію посвідчення про проходження підвищення кваліфікації лікаря (а.с. 65-72).
Відповідно до відомостей листа голови комісії з припинення ОСОБА_2 від 08.07.2025 вбачається, що для лабораторного дослідження у ОСОБА_1 були відібрані біологічні зразки (сеча). Дослідження проводилось імунохромнатографічним методом (попередньо) та методом тонкошарової хроматографії (підтверджувальний). Крім того, у листі зазначено сутність підтверджувального методу лабораторного дослідження, яке проводилось стосовно ОСОБА_1 . Разом з тим, заначено, що лабораторні дослідження проведені відповідно до Медичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ним та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій», узгоджених Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України 18.01.2011 р.
Сукупність зазначених відомостей, суд апеляційної інстанції вважає достатньою для дотримання принципу повноти та всебічності судового розгляду у цій справі. Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що суть заявленого клопотання обумовлена доводами апеляційної скарги захисника, оцінка яким буде надана за наслідком всього апеляційного розгляду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за належне відмовити в задоволенні клопотання захисника Коротенка О.І. про повторне витребування доказів у справі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга захисника Коротенка О.І. не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні, передбаченого п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 221935 від 15.01.2025, в якому зазначено факт керування ОСОБА_1 07.01.2025 о 22:53 год за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 331А, транспортним засобом ВАЗ 21723 д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння номер 51 від 13.01.2025. Дії водія ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковані як порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відомостей довідки інспектора О. Кірічека, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 . Таким чином, не виконання правил дорожнього руху особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в частині дотримання обов'язків водія є свідомими та умисними діями ОСОБА_1 (а.с. 4а).
Відомостями висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди) а.с.6).
Відповідно до відомостей Повідомлення про запрошення до УПП в Харківській області ДПП, ОСОБА_1 було запрошено до УПП в Харківській області 15.01.2025 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. водію було роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також попереджено, що у разі його неявки за вказаною адресою та наявності підстав, протокол про адміністративне правопорушення може бути складено за відсутності ОСОБА_1 (а.с. 5).
З відомостей рапорту інспектора Я. Писаренко вбачається, що 07.01.2025 під час несення служби було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на підчтсаві ч. 3, 5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час проведення процесуальних дій у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 виконала вимогу працівника поліції та пройшла медичний огляд в закладі охорони здоров'я. Відповідно до висновку №51 ОСОБА_1 на момент керування транспортним засобом перебувала в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).
Відомостями відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що транспортний засіб, який перебував у русі під керування Керуванням ОСОБА_1 , було зупинено на дорозі загального користування. Підйшовши до водійської двері працівником поліції було встановлено особу водія, яка надала на огляд посвідчення водія. Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово повідомляла працівників поліції, що поспішає додому та має несправності автомобілю. Крім того, у зв'язку з тим, що на території України діє правовий режим «воєнний стан» працівниками поліції перевірялася особа пасажира, який сидів на правому пасажирському сидінні. Під час проведення процесуальних дії, пов'язаних у тому числі із забезпеченням безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 працівниками поліції також було повідомлено, що однією з причин зупинки транспортного засобу було повідомлення про керування транспортним засобом особою у нетверезому стані. В ході спілкування, працівники поліції виявили у водія ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 виконала законну вимогу поліцейського та добровільно погодилась пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я де надала біологічне середовище (сеча).
При цьому, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 та його захисник не скористався процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, суд враховує, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання ними матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють не винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними та спростовуються відомостями відеозапису з якого вбачається рух транспортного засобу ВАЗ 21723 д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку працівниками поліції, а також процедуру встановлення особи водія ОСОБА_1 .
Відомості відеозапису об'єктивно надають підстав сторонньому спостерігачу стверджувати, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин, оскільки саме вона, а ніхто інший перебувала за кермом та вийшла з водійського місця автомобілю, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги про недійсність висновку щодо результату медичного огляду ОСОБА_1 належить зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вимогами п. 12 розділу ІІ та п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», в редакції чинній на момент події у їх невід'ємному взаємозв'язку встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим та проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я якому надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 10 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Відповідно до вимог п.15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) видається на підставі акта медичного огляду.
Тобто, кінцевим документом який видається за наслідками медичного огляду є висновок щодо результату огляду з метою виявлення стану сп'яніння, яким саме і встановлюється наявність чи відсутність у водія заборонених речовин.
З відомостей копії акту медичного огляду вбачається, що за результатом лабораторних тестів виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - канабіноїди та постановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів п.п. 24, 25 акту) - наркотичне сп'яніння «канабіноїди» (а.с. 66). Цей діагноз зазначений у висновку, який є первинним документом, а також підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи сторони захисту про те, що лабораторне дослідження проводилось у спосіб інакший ніж методом газової хроматографії з мас-спектрометрією (ГХ-МС) не є слушними, оскільки зазначеною Інструкцією, в редакції чинній на момент події правопорушення, а також на момент проведення лабораторного дослідження вказаний метод не визначений, як обов'язковий.
Натомість, з відомостей листів посадових осіб КНП ХОР «ОКНЛ» з додатками (а.с.65-72, 90) вбачається, що лабораторне дослідження біологічного середовища (сеча) наданого ОСОБА_1 на підставі направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння складеного поліцейським ОСОБА_3 від 07.01.2025, було проведено 09.01.2025 імунохроматографічним методом (попередньо) та методом тонкошарової хроматографії (підтверджувально), що відповідає вимогам п. 7 розділу ІІІ Інструкції.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали цієї справи не містять заяв чи клопотань сторони захисту до КНП ХОР «ОКНЛ» для проведення повторного лабораторного дослідження у строки, передбачені Інструкцією для зберігання біологічного середовища або з клопотаннями до суду про проведення токсикологічного дослідження, відібраного у ОСОБА_1 біологічного середовища, тощо. Натомість матеріали цієї справи містять неспростований висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного за результатами лабораторних досліджень обов'язковість яких передбачена Інструкцією в редакції чинні на момент події, зазначеної у протоколі. Таким чином, саме цей висновок надає підстав сторонньому спостерігачу стверджувати, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо недійсності висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 є безпідставними та суб'єктивними.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у цій справі порушено право ОСОБА_1 на захист належить зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З відомостей матеріалів цієї справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вперше була призначена судом першої інстанції на 06.02.2025 та декілька разів відкладалась у тому числі за заявою сторони захисту. Всього в суді першої інстанції зазначена справа призначалась до розгляду вісім разів.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
Згідно відомостей копій актів від 29-31.07.2025 підписаних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Д. Головком в приміщенні суду з технічних причин система «Електронний суд», електронна пошта на вхідну кореспонденцію не працювала.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що захисником Коротенком О.І. 29.07.2025 через підсистему «Електронний суд» дійсно подавалось клопотання про відкладення справи, яке суд першої інстанції не зміг отримати вчасно з наведених вище об'єктивних причин. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує те, що клопотання про відкладення справи від 29.07.2025 мало на меті також з'ясування певних процесуальних питань, які раніше вирішувались судом першої інстанції, а саме: повторне витребування доказів, а тому для суду першої інстанції не було новим та вочевидь не потребувало додаткового з'ясування думки сторони захисту з заявленого приводу. Більш того, належить врахувати, що клопотання про повторне витребування доказів було заявлено і суду апеляційної інстанції, а доводи цього клопотання є частиною доводів самої апеляційної скарги, що вочевидь також є способом реалізації права на захист гарантованого ст. 268, 294 КУпАП, яким скористалась сторона захисту.
Разом з тим, належить врахувати, що під час судового розгляду у суді першої інстанції, а також під час апеляційного розгляду приймав участь професійний захисник - адвокат Коротенко О.І., який повно, а також всебічно та без будь-яких обмежень надавав пояснення щодо переконливості його апеляційних доводів, що вочевидь свідчить про дотримання права на захист, а також права на судовий розгляд незалежним та компетентним судом у цій справі та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Оцінюючи відомості всіх доказів у справі як окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортного засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 «а» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Пунктом 1. 9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Коротенка О.І. залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков