Провадження № 33/803/1968/25 Справа № 171/2400/24 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
03 листопада 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А. захисника Вірка В.В. розглянувши апеляційні скарги захисника Вірка В.В. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 07.09.2024 року о 05.45 год. в с. Грушівка по вул. Шосейна, 108, керував транспортним засобом «MITSUBISHI AUTLENDER» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння від проходження медичного огляду відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Вірко В.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями матеріальних та процесуальних норм. Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп'яніння. Протокол складено без підтвердження факту керування та без встановлення процесуального статусу ОСОБА_1 як водія, що суперечить вимогам ст.130 КУпАП. Зазначає, що відеозаписи з бодікамер поліцейських, долучені до справи, не є безперервними та не містять чіткої фіксації особи водія, а також не підтверджують факт порушення Правил дорожнього руху. До протоколу не додано відомостей про технічні засоби, якими здійснено відеофіксацію, що є порушенням ч.3 ст.283 КУпАП. Наголошує, що поліцейські не склали протоколу затримання, не повідомили родичів затриманого, не оформили акт огляду на стан сп'яніння у двох примірниках, а також не надали належного направлення до медичного закладу для проведення огляду у встановлені законом строки, що порушує ст.266 КУпАП. Підкреслює, що у протоколі відсутні підписи свідків та очевидців, а показання можливих свідків події (побратимів ОСОБА_1 ) не були враховані та не долучені до матеріалів справи. Вважає, що працівники поліції не дотрималися спеціального порядку проведення огляду військовослужбовців на стан сп'яніння, визначеного ст.266-1 КУпАП. Огляд військовослужбовця може проводитися лише уповноваженими особами Військової служби правопорядку, чого зроблено не було, а отже результати огляду є недійсними. Зазначає, що долучені відеозаписи на DVD-диску є копіями без електронного підпису та мають ознаки монтажу, що ставить під сумнів їхню достовірність. Суд першої інстанції не перевірив автентичність цих матеріалів та відмовив у клопотанні захисту про проведення судової експертизи відеозаписів. Наголошує, що працівники поліції порушили вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та принципи службової дисципліни, діючи упереджено та з перевищенням повноважень, що свідчить про провокацію адміністративного правопорушення. Вважає, що сукупність зазначених порушень є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП.
Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ст.130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вважаючи доведеною винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд посилався на протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №124538 від 07.09.2024 року (а.с.1), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), направлення до КП «КБЛПД» ДОР від 07.09.2024 року (а.с. 3), рапорт інспектора ВРПП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції С. Астененка (а.с. 4), довідка згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серія НОМЕР_2 (а.с. 6), диск (а.с.7).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов висновку про доведеність факту відмови ОСОБА_1 - як водія транспортного засобу - від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Проте апеляційний суд із таким висновком не погоджується.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. Разом з тим, із долучених до протоколу відеозаписів убачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він спиртні напої, зазначивши, що «є запах алкоголю з авто», а також промовив фразу: «в лікарню поїдемо?», на що водій відповів відмовою.
При цьому працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 підстави для направлення його на медичний огляд, не конкретизував, які саме ознаки сп'яніння виявив у водія, обмежившись загальною фразою «у вас є ознаки». З відеозапису не вбачається, що працівник поліції повідомляв про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також не вказував, у чому вони проявляються.
Відповідно до статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, працівники поліції зобов'язані у разі виявлення відповідних ознак запропонувати водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів. Лише у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами допускається направлення до закладу охорони здоров'я.
Однак із матеріалів справи не вбачається, що працівники поліції висували ОСОБА_1 законну вимогу пройти огляд на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, або що він відмовився від огляду на місці зупинки.
Таким чином, сама по собі відмова ОСОБА_1 «їхати до лікарні», без попереднього проведення або пропонування огляду на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, не може розцінюватися як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Фіксація у протоколі лише факту такої відмови без дотримання визначеної законом процедури, зводиться до формального підходу складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки цій обставині має передувати перевірка законності відповідних вимог з боку працівників патрульної поліції водієві.
На вказане районний суд належної уваги не звернув та ухвалив рішення, яке не можна визнати законним.
Отже, апеляційний суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог статті 266 КУпАП та зазначеної вище Інструкції, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним і допустимим доказом. Доказів, які б беззаперечно підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять, тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у його діях відсутній.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Інші доводи апеляційної скарги сторони захисту не мають істотного значення для правильного вирішення справи, не підтверджуються матеріалами провадження та не впливають на висновки, до яких дійшов апеляційний суд. З огляду на їх очевидну безпідставність і відсутність впливу на кінцевий результат розгляду, суд вважає недоцільним їх детальний аналіз у постанові.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя