Справа № 646/7397/25
Провадження № 2-др/646/52/25
10.11.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 646/7397/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович,
Рішенням Основ'янського районного суду міста Харкова від 29.10.2025 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович - задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований в реєстрі за № 4833, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1822865 від 27.12.2019 року у розмірі 25621 грн 50 коп таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211 грн 20 коп та 605 грн 60 коп судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
31.10.2025 від представника позивача адвоката Лисенка А.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у даній цивільній справі, яким покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою суду від 04.11.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи провести без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Згідно ч. 3 ст. 270 ПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавав адвокат Лисенко А.О. на підставі договору № 1 про надання правничої допомоги від 15.07.2025 року.
Відповідно до акта виконаних робіт від 30.10.2025 до договору № 1 про надання правничої допомоги від 15.07.2025 року, адвокатом Лисенко А.О. виконано наступні роботи:
-консультація клієнта, узгодження стратегії по справі та підписання договору. 15.07.2025 - 1 година;
-пошук та отримання з автоматизованої системи виконавчого провадження копії виконавчого напису та інших документів, необхідних для подання позову 15.07.2025 - 2 години;
-підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. 28.07.2025 - 4 години;
-підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову 28.07.2025 - 2 години;
-підготовка та подання заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій до приватного виконавця Близнюкова Ю. В. 15.09.2025 - 1 година;
-підготовка та подання учасникам справи та до суду заяви долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу 30.10.2025 - 1 година.
Як вбачається з квитанції від 30.07.2025 позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Лисенку А.О. за договором № 1 про надання правничої допомоги від 15.07.2025 - 7000 (сім тисяч) гривень.
Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 10.09.2025 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій останній просив суд відмовити позивачу у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.
Згідно п. 3 частини другої ст. 141 ЦПК судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також суд зазначає, що за результатами розгляду справи витрати, зокрема, на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїх рішеннях у справах «Баришевський проти України» від 26.02.2015 р., «Гімадуліна та інші проти України» від 10.12.2009 р., «Двойних проти України» від 12.10.2006 р., «Меріт проти України» від 30.03.2004 р., «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 р. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, з огляду на умови договору про надання правничої допомоги, обсяг наданої правничої допомоги, зміст заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням рівня складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача співмірного та справедливого розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 646/7397/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.Є. Серпутько