Справа № 645/5284/25
Провадження № 2/645/2717/25
10 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги в розмірі 68 712,68 грн., з яких: 67 784,24 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2015 по 30.06.2025; 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.12.2022 по 30.06.2025; 17,04 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.12.2022 по 30.06.2025 та судовий збір в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" надають послуги централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідач отримує ці послуги, проте не в повному обсязі сплачують вартість наданих послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
27.10.2025 року до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності, крім того, просив проводити розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.07.2025 року та відповіді № 1650490 від 08.08.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вказаною адресою КП «ХТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача становить 68 712,68 грн., з яких: 67 784,24 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2015 по 30.06.2025; 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.12.2022 по 30.06.2025; 17,04 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.12.2022 по 30.06.2025.
За час дії спірних правовідносин діяли Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV, з подальшими змінами, та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII з подальшими змінами.
Відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтями7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Отже, отримуючи комунальні послуги, відповідач зобов'язаний вносити за них плату, яка відповідно доп.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (які діяли на момент виникнення правовідносин) здійснюється щомісяця, не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим періодом (місяцем).
За вимогами п. 5 ч. 3ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII(який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП «ХТМ» розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м.Харкова КП «ХТМ» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії на індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
Відповідно до п.4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Індивідуальних договорів передбачає, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Згідно з п.51,52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016.
Згідно до п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які діяли до 01.05.2022, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно п. 17, 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, встановлює, що споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 10 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП «ХТМ».
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія-товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі- продажу. Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергіє є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.
КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
Матеріалами справи підтверджено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачу теплову енергію, який її одержував не відмовлявся від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергія.
Згідно зі ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Частина перша статті 322 ЦК України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо застосування позовної давності до заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою є 07.08.2025 року, а період нарахуванням останнім заборгованості становить з 01.07.2015 по 30.06.2025.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою 07.08.2025 та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01.12.2015 по 30.06.2025, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі за період з квітня 2017 року по 30.06.2025, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (07.08.2025) не спливла та продовжувалася на строк дії карантину (до 30.06.2023), а у подальшому продовжується на період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 02.04.2017 по 30.06.2025 у відповідачів за послуги постачання теплової енергії наявна заборгованість у сумі 57 575,34 грн,
До позовних вимог про стягнення заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії та гарячої води за період 01.06.2022 по 30.06.2025, не підлягає застосуванню позовна давність, оскільки вказані вимоги заявлені в межах позовної давності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за послуги теплопостачання, в межах позовної давності у сумі 57 575,34 грн, а також: 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.12.2022 по 30.06.2025; 17,04 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.12.2022 по 30.06.2025, що у загальному розмірі 58 503,78 грн.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 578 грн. 00 коп., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13,141,263,264,265 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 58 503 ( п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот три) грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 578 ( дві тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,61037.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.Г.Костіна