10.11.2025 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 618/401/15-ц
Провадження № 6/644/192/25
10 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Ритова Я.М., за участю секретаря Швайка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,
установив:
Адвокат Конюшко Денис Борисович, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , в порядку ст. 442 ЦПК України, звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача АТ «ПУМБ» на його правонаступника ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні № 53228551 відносно ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 у справі № 2-1230/2010.
Заявник та її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, між тим відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Заінтересована особа Єфроімська Т.О., представники заінтересованих осіб АТ «ПУМБ», ТОВ «ВІВА-ТРАНСАВТО», Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись, між тим відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як вбачається з заяви, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області знаходився виконавчий лист № 618/401/15-ц (виконавче провадження 53228551), виданий на підставі рішення Дворічанського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 5936420 від 20.12.2007 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов'язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні доказів від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області щодо перебування на виконанні виконавчого провадження № 53228551 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 5936420 від 20.12.2007 р., з наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
Відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву.
Таким чином, суд вважає за необхідне оголосити у справі перерву, оскільки, справа не може бути вирішена в даному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Оголосити перерву до 09 год. 30 хв. 18 грудня 2025 року.
Витребувати від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області інформацію щодо перебування на виконанні виконавчого провадження № 53228551 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 5936420 від 20.12.2007 р., з наданням відповідних доказів.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду, а також до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області в частині витребування доказів.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2029 на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Ритов