Справа № 588/1397/25
Провадження № 2/588/575/25
06 листопада 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представниця позивача Лисенко О.С. у серпні 2025 року звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10.02.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №10.02.2025-100002016, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 10000 грн на строк 140 днів з умовою сплати: фіксованої незмінної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом; комісії пов'язаної з наданням кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1500 грн та нараховується у день видачі кредиту; неустойки у розмірі 100 грн, що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 30500 грн, яка складається з такого: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн; заборгованості по процентам у розмірі 14000 грн; комісії у розмірі 1500 грн, а також неустойки у розмірі 5000 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
Посилаючись на вказані обставини, представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 10.02.2025-100002016 від 10.02.2025 у розмірі 30500 грн, а також судові витрати по справі в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2025 було відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представниця позивача у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Також представниця вказала, що позивач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання повторно не з'явилася та не повідомила про причини неявки і не подала відзив.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 10.02.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 шляхом підписання заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) був укладений кредитний договір № 10.02.2025-100002016, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 10000 грн на строк 140 днів (до 29.06.2025), шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 , з умовою сплати: фіксованої незмінної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом; комісії пов'язаної з наданням кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1500 грн та нараховується у день видачі кредиту, а також сплати неустойки у розмірі 100 грн, що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Також сторонами був погоджений графік платежів та інші умови кредитування (а.с. 17-22).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом із тим, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між сторонами паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
На виконання умов вказаного договору позичальниці ОСОБА_1 10.02.2025 було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 10000 грн (а.с. 26-30, 33).
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачці кредит.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Всупереч умов кредитного договору відповідачка не виконала свої зобов'язання, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, станом на 06.08.2025 утворилася заборгованість у розмірі 30500 грн, яка складається з такого: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн; заборгованості по процентам у розмірі 14000 грн; комісії у розмірі 1500 грн (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 24000 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією пов'язаною з наданням кредиту у розмірі 1500 грн зважаючи на таке.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку та виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позики зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, нарахована позивачем неустойка в розмірі 5000 грн підлягає списанню позивачем, як кредитодавцем.
Відтак, позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 31).
Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені на 78,69%, отже витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 1906,19 грн.
Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №10.02.2025-100002016 від 10.02.2025 у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1906 (одна тисяча дев'ятсот шість) грн 19 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 10.11.2025.
Суддя О. О. Огієнко