Справа № 587/4265/25
10 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №744173309 від 30 вересня 2019 року в розмірі 23392,00 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №744173309 та надано кредит в сумі 8250,00 грн. У подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з подальшими додатковими угодами, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №744173309. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача. 08 липня 2025 року між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача в сумі 27517,00 грн, з яких 8250,00 грн - заборгованість по кредиту, 15142,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 4125,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. В позовній заяві просить стягнути 23392,00 грн, з яких 8250,00 грн - заборгованість по кредиту, 15142,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №744173309 на суму 8250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту - 28 днів. Проценти 1,27 від суми кредиту за кожен день користування кредитом до закінчення строку, визначеного в п. 1.3 цього договору. З урахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 463,55 відсотків річних. В п.п. 2.2.2.2 у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом сплатити пеню, в розмірі, нарахованому відповідно до умов цього договору. Також до договору додано графік розрахунків, алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів та правила надання грошових коштів (а.с. 13-14, 19-21, 24-25).
Відповідно до платіжного доручення від 30 вересня 2019 року та меморіального ордера №5450118719 від 02 жовтня 2019 року ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно з договором №744173309 від 30 вересня 2019 року в розмірі 8250,00 грн на картку №4790-72ХХ-ХХХХ-0447 (а.с. 12, 92).
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір підписано одноразовим ідентифікатором FY837Е6B (а.с. 15).
Згідно з листом АТ «Державний ощадний банк України» №46/1211/132637/2025/БП від 15 жовтня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . Номер телефону НОМЕР_3 не є фінансовим номером та не знаходиться в анкетних даних клієнта (а.с. 87).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги коштів до відповідача, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 53-55).
31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткові угоди до вказаного договору факторингу №26, №27, №31 та №32 (а.с. 56-59).
05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 44-49).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 23392,00 грн (а.с. 42).
08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» належні йому права вимоги (а.с. 38-41).
Відповідно до Реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 27517,00 грн (а.с. 36-37).
Згідно з розрахунком заборгованості та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 744173309 від 30 вересня 2019 року станом на 31 липня 2025 року становить 27517,00 грн., з яких: 8250,00 грн - заборгованість за кредитом; 15142,00 грн - заборгованість за процентами та 4125,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 30-32, 88).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, позивачем доведено.
А тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс», як набувача права вимоги до цього боржника заборгованості за кредитом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №744173309 від 30 вересня 2019 року в загальному розмірі 23392,00 грн.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року №09/07/25-01, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» з додатком № 1 - протоколом погодження вартості послуг (а.с. 28-29); додаткова угода від 09 липня 2025 року №25770547198 до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року (а.с. 27 зв. б.); акт прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7000,00 грн (а.с. 27).
Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача, докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, вул. Алматинська, б. 8, офіс 310а, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №744173309 від 30 вересня 2019 року в розмірі 23392 (двадцять три тисячі триста дев'яносто дві) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей