Справа № 177/3341/25
Провадження № 3/177/930/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Солдат ОСОБА_1 , 17.09.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу по мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 , розташованої у населеному пункті АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, усупереч інтересам служби, на порушення своїх службових обов'язків, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до протоколу додано заяву, в якій вину у вчиненні правопорушення визнає, просить розглядати справу за його відсутністю.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП, вважає за можливе провести судове засідання за відсутності ОСОБА_1 .
Суддя, дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указом Президента України, та діє дотепер, що, згідно зі ст. 64 Конституції України, передбачає можливість встановлення певних обмежень прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 17.09.2025 № 4/2025 слідує, що солдат ОСОБА_1 , який проходить службу у в/ч НОМЕР_3 , при виконанні службових обов'язків перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується витягом із наказів командира в/ч НОМЕР_1 від 31.07.2025 № 221 та військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Таким чином, дії ОСОБА_1 полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем та проходячи службу у в/ч НОМЕР_1 , перебував на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду, що є порушенням та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32 визначено, що огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.
На підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння надано висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 17.09.2025 № 1421, де після проведення огляду, лікарем зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Висновок від 17.09.2025 № 1421 у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 не оскаржено.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за ознаками: перебування на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, його особу, ступінь вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, необхідним та достатнім буде стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, п. 1 ст. 247, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістьсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: