Справа № 127/34673/25
Провадження № 1-кс/127/13453/25
Іменем України
05 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000894 від 11.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000894 від 11.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 лютого 2020 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділу житлово-комунального господарства та екології управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради.
Відповідно до функціональних обов'язків начальника відділу житлово-комунального господарства та екології управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради ОСОБА_5 зобов'язаний координувати роботу комунальних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління міської ради; контролювати утримання в належному стані житлового фонду, прибудинкових територій, доріг, вулично-дорожньої мережі, кладовищ, об'єктів благоустрою; контролювати роботу підприємств, які здійснюють вивезення сміття, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ; здійснювати контроль за дотриманням екологічного законодавства на території громади; забезпечувати контроль за збереженням майна комунальних підприємств та виконувати інші покладені обов'язки.
Крім того, 06 листопада 2020 року ОСОБА_5 обрано депутатом Шаргородської міської ради восьмого скликання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, зокрема не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані із здійсненням ним депутатських повноважень.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Згідно з приміткою до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників місцевого самоврядування, а також особи, що обіймають постійно чи тимчасово в органах місцевого самоврядування посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_5 відповідно до частини третьої статті 18 Кримінального кодексу України є службовою особою.
10 грудня 2024 року, у першій половині дня, більш точний час під час розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Шаргородської міської ради за адресою: вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород Вінницької області, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 повідомив, які дії необхідно вчинити для виділення в оренду земельної ділянки площею 0,50 га з кадастровим номером 0525382200:05:001:0006, що знаходиться за межами с. Івашківці Шаргородської територіальної громади. Після цього він висловив вимогу надати неправомірну вигоду за позитивне вирішення зазначеного питання ним та нібито іншими депутатами, давши зрозуміти ОСОБА_6 , що в інший законний спосіб отримати позитивне рішення щодо виділення земельної ділянки буде неможливо.
Бажаючи отримати дозвіл Шаргородської міської ради на розроблення проєкту відведення земельної ділянки, що є необхідною умовою для укладення договору оренди, ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку звернувся з відповідною заявою до ради. Водночас рішенням сесії Шаргородської міської ради від 26 березня 2025 року йому відмовлено у наданні дозволу на складання проєкту відведення земельної ділянки. Зазначені обставини ОСОБА_6 сприйняв як умисне створення умов, за яких він буде змушений надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду.
Продовжуючи діяти з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, 22 липня 2025 року близько 08 год. 45 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Шаргородської міської ради за вищевказаною адресою, куди попередньо запросив ОСОБА_6 , повторно висунув вимогу про надання неправомірної вигоди, маскуючи її під нібито необхідність розрахуватися з чотирма депутатами за позитивне голосування при прийнятті рішення про передачу в оренду зазначеної земельної ділянки.
Рішенням Шаргородської міської ради №1053 від 23 жовтня 2025 року затверджено документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки у постійне користування та вирішено укласти з ОСОБА_6 договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0525382200:05:001:0006 терміном на 7 років.
Того ж дня, 23 жовтня 2025 року о 13 год. 58 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_6 , повідомив останнього про позитивне рішення сесії та шляхом надсилання повідомлення у месенджері «WhatsApp» повторно висунув вимогу щодо необхідності нібито розрахуватися з чотирма депутатами за прийняте рішення.
Продовжуючи свої протиправні дії, 30 жовтня 2025 року о 10 год. 41 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті в приміщенні Шаргородської міської ради за адресою: Вінницька область, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, висловив вимогу ОСОБА_6 про надання 8000 гривень за позитивне рішення депутатів Шаргородської міської ради щодо виділення земельної ділянки в оренду для ведення підприємницької діяльності.
У подальшому, 31 жовтня 2025 року близько 14 год. 58 хв. ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_6 у місті Шаргород за адресою: вул. Героїв Майдану, 296, де одержав від нього неправомірну вигоду у розмірі 8000 гривень, з яких 7000 гривень були імітаційними засобами. Після цього ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КК України, вилучено предмет неправомірної вигоди та припинено його злочинну діяльність.
На підставі здобутих доказів 01.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст3 368 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №450330111 від 03.11.2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192442505253, загальною житловою площею 69,8 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно, а саме на об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192442505253), а саме житловий будинок загальною площею 118 кв. м, житловою площею 69,8 кв. м, розташований у АДРЕСА_1 , який перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), необхідно накласти шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192442505253), - житловий будинок загальною площею 118 кв. м, житловою площею 69,8 кв. м, розташований у АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: