Справа № 2-2449/04
Провадження № 2-з/522/432/25
05 листопада 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
за участю секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
30 липня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Землякова О.А. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вказаної заяви представник зазначає, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2004 у справі № 2-2449/04, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на майно ОСОБА_4 , саме на 17/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , було накладено арешт. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2004 у справі № 2-2449/04 було затверджено мирову угоду між сторонами та закрито провадження у справі. ОСОБА_1 є спадкоємцем та правонаступником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішено при закритті провадження у справі та на даний час заважає заявнику реалізувати своє право на спадкування за померлим ОСОБА_4 .
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу, справа передана для розгляду судді Шенцевій О.П.
05 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Землякова О. А. про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд клопотання за їх відсутності до суду не надходило.
Суд вважає, що неявка всіх осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_3 майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, включаючи товари, що знаходяться в магазині - ПП «Людмила» (65091, м. Одеса, вул. Ленінградська, 30), а також на 17/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться цей магазин, згідно даних ОМБТІ та РОН у власності її чоловіка ОСОБА_4 , які є спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеса від 19.01.2004 вжито заходи забезпечення позову заявленого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, шляхом накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_3 майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, включаючи товари, що знаходяться в магазині - ПП «Людмила» (65091, м. Одеса, вул. Ленінградська, 30), а також на 17/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться цей магазин, згідно даних ОМБТІ та РОН у власності її чоловіка ОСОБА_4 , які є спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2004 року по справі № 2-2449/04 було затверджено мирову угоду між сторонами та закрито провадження у справі.
Відповідно до інформації в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час міститься запис в реєстрі про арешт 17/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2004.
Таким чином, судом з?ясовано, що наданий час заходи забезпечення позову чинні, але підстави для забезпечення позову відпали.
30 липня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Землякова О.А. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Разом з тим, відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 13.01.2025 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 є спадкоємцем та правонаступником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що підтверджується Довідкою від 25.06.2025, № 255/01-16.
Станом на даний час арешт заважає заявнику реалізувати своє право на спадкування за померлим ОСОБА_4 .
Отже, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 не є учасником цивільної справи в рамках якої і було накладено арешт. Зазначена обставина не заперечується заявником та підтверджується матеріалами справи.
Оскільки ОСОБА_1 не є учасником справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, суд не може зняти заходи забезпечення позову за його заявою.
Попри це, враховуючи, що судом, при розгляді даної заяви, було встановлено існування невирішеного питання про заходи забезпечення позову вжиті під час розгляду справи № 2-2449/04, та той факт, що судовий розгляд у цивільній справі за позовом 2-2449/04 завершено з винесенням судового рішення, то необхідність забезпечувати позов відпала як така.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.
Відповідно до ч.ч. 1, 7, 8 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовномайна, вчиненого у зв?язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Тому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до положень ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2004 року повинні бути скасовані судом з власної ініціативи.
В силу статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову мають бути скасовані.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 260, 353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2004 року по справі № 2-2449/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за ініціативою суду, а саме в частині накладення арешту на 17/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя