Справа № 466/9202/25
Провадження № 3/466/3029/25
07 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
28.09.2025 о 04:04 год., с-ще. Брюховичі, вул. Львівська, 23, водій ОСОБА_1 , керував двох колісним транспортним засобом марки «Kovi 300ST», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив, шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4., п. 8.9.б. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-2 КУпАП.
На розгляд адміністративної справи в суді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується довідкою про доставку смс-повідомлення про виклик до суду. Причини неявки невідомі.
27.10.2025 на електронну адресу суду поступило клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про об'єднання адміністративних справ в одне провадження, у якому просив об'єднати адміністративні справи №466/9202/25, №466/9198/25 та №466/9200/25. Клопотання мотивує тим, що усі три адміністративні справи стосуються однієї особи його ОСОБА_1 , і виникли з одного епізоду подій, які мали місце в межах однієї поліцейської зупинки транспортного засобу. Події, викладені у зазначених протоколах, є взаємопов'язаними за місцем, часом і обставинами, оскільки перевірка документів, вимога про зупинку та проведення огляду на стан сп'яніння були послідовними діями в межах однієї ситуації. Розгляд кожної справи окремо призведе до дублювання доказів, непотрібного повторного допиту одних і тих самих свідків і може створити ризик прийняття суперечливих рішень.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлений про те, що протокол буде розглядатися в Шевченківському районному суді м. Львова та повідомлений судом про дату та час судового засідання.
Оцінивши представлені суду докази, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Щодо поданого клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне. Питання розгляду кількох адміністративних справ в одному провадженні врегульоване ст. 36 КУпАП. З системного аналізу зазначених норм слідує, що об'єднання матеріалів адміністративних справ є правом, а не обов'язком суду. Враховуючи, що в даному випадку об'єднання трьох проваджень в одне ускладнить їх судовий розгляд, що негативно вплине на його повноту, призведе до порушення розумних строків їх розгляду, а тому суддя приходить до висновку про відмову у вказаному клопотанні.
Вина ОСОБА_1 у скоєному стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №467265 від 28.09.2025, рапортом працівника поліції, відеореєстратором 470136, 470550.
Дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ст. 122-2 КУпАП, оскільки своїми діями він не виконав вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Враховуючи особу порушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.268, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оштрафувати його на 9 (дев'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн (сто п'ятдесят три гривні) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя П. Т. Едер