31 жовтня 2025 рокуСправа № 921/341/24(921/379/25)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Дика Л.Б.
розглянувши: Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича
про: ухвалення додаткового рішення
у справі №921/341/24 (921/379/25)
за позовом: Акціонерного товариства “Укрнафта», 04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", 46009, м. Тернопіль, вул. Чумацька, буд. 1, офіс 408а, ідентифікаційний код 43949412, від імені якого виступає ліквідатор Григор'єв Валерій Васильович,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», 03066, м.Київ, вул.Журавлина, буд.2, прим.113, код ЄДРПОУ 39682453
про:
-визнати недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» договір про надання поворотної фінансової допомоги від 29.08.2022 №ЕС2208/1-Ф, на суму 52000000,00 грн.;
- визнати недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» договір про надання поворотної фінансової допомоги від 06.09.2022 №ЕС2209/1-Ф на суму 15000000,00 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» грошові кошти в розмірі 67000000,00 грн., та судові витрати покласти на Відповідачів пропорційної задоволеним позовним вимогам та стягнути на користь Публічного акціонерного товариства “УКРНАФТА»
в межах справи №921/341/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток"
За участю представників:
-позивача: адвокат Савон Олексій Юрійович, ордер серія АА №1594587 від 25.06.2025 (в режимі відеоконференції);
-відповідача-1: не з'явився;
-відповідача-2: не з'явився.
Суть справи.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №921/341/24(921/379/25) за позовом Акціонерного товариства “Укрнафта» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" від імені якого виступає ліквідатор Григор'єв Валерій Васильович, та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» про: визнати недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» договір про надання поворотної фінансової допомоги від 29.08.2022 №ЕС2208/1-Ф, на суму 52000000,00 грн.;- визнати недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» договір про надання поворотної фінансової допомоги від 06.09.2022 №ЕС2209/1-Ф на суму 15000000,00 грн.; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» грошові кошти в розмірі 67000000,00 грн., та судові витрати покласти на Відповідачів пропорційної задоволеним позовним вимогам та стягнути на користь Публічного акціонерного товариства “УКРНАФТА»
16.10.2025 було ухвалено рішення суду по справі № 921/341/24(921/379/25). В судових дебатах представник позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - Савон Олексій Юрійович, заявив, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення, позивачем будуть надані суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
22.10.2025 до суду від представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича надійшла Заява № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд:
- ухвалити додаткове рішення у справі № 921/341/24 (921/379/25) за позовом Акціонерного товариства «УКРНАФТА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТОК» (46009, м. Тернопіль, вул. Чумацька, буд. 1, офіс 408а, ідентифікаційний код 43949412), Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» (03066, м. Київ, вул. Журавлина, буд.2, прим.113, код ЄДРПОУ 39682453) про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 29.08.2022 №ЕС2208/1-Ф на суму 52000000,00 грн та від 06.09.2022 №ЕС2209/1-Ф на суму 15000000,00 грн.; а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ СТОК грошових коштів в розмірі 67000000,00 грн у межах справи №921/341/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТОК»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» (03066, м. Київ, вул. Журавлина, буд.2, прим.113, код ЄДРПОУ 39682453) на користь Акціонерного товариства «УКРНАФТА» (ЄДРПОУ: 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 117 070,00 грн (сто сімнадцять тисяч сімдесят гривень нуль копійок).
Разом із Заявою про ухвалення додаткового рішення до суду від представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича надійшло Клопотання № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7419 від 22.10.2025) про долучення доказів на підтвердження розміру професійної правничої допомоги.
Ухвалою від 24.10.2025 прийнято Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича про ухвалення додаткового рішення до розгляду, та судове засідання по розгляду даної заяви призначено на 31.10.2025 на 14 год. 00 хв.
В судове засідання представник позивача з'явився (в режимі відеоконференції).
В судове засідання ліквідатор Григор'єв В.В., який виступає від відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Сток» не з'явився.
В судове засідання представник відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» не з'явився.
Суд, розглянувши Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд вважає необхідним зазначити, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 3 статті 244 ГПК України cуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 124 ГПК Україги у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві (пункт 132) позивач вказує, що станом на момент подання заяви, окрім судового збору, позивач передбачає понесення ним інших судових втрат, пов'язаних з розглядом справи за цією позовною заявою, а саме витрат на професійну правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг) та розмір понесених витрат буде наданий позивачем пізніше.
У судовому засіданні 16.10.2025 представник позивача Савон О.Ю. заявив, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення, позивачем будуть надані суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 117 070,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Зі змісту ч. 3 ст.126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст.129, ч. 3 ст.126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст.13, ч. 1 ст.74, ст.ст.76-77 ГПК України.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару (витрат на професійну правничу допомогу), визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У заяві про ухвалення додаткового рішення, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення судових витрат у зв'язку з розглядом справи у розмірі 117 070,00 грн. за надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 11.10.2023 між позивачем Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА" (Замовник) та Адвокатським об'єднанням "АДЕР ХАБЕР", було укладено Договір № 20/2250-ІН від 11.10.2023 про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів позивача при розгляді даної справи в Господарському суді Тернопільської області здійснювали адвокати Анісімов Кирило Германович на підставі ордеру від 20.08.2025 серії АХ № 1283515, та Савон Олексій Юрійович на підставі ордеру від 25.06.2025 серії АА №1594587.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Виконавець буде надавати Замовнику правову допомогу у вигляді проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та можливих збитків за результатами господарської діяльності замовника за укладеними договорами комісії та договорами поставки нафтопродуктів з розстроченням платежів з ПАТ "НПК-Галичина", мировими угодами, що укладені за результатами проведених біржових аукціонів з продажу нафти, забезпечення отоварення та/або відшкодування вартості заблокованих паливних скретч-карток "АВIАС", придбаних у ПАТ "НПК-Галичина" за 32-ма договорами купівлі-продажу та отриманих у власність від ряду третіх осіб на підставі звернення стягнення на заставне майно, а також визначення єдиної правової позиції та проведення претензійно-правової роботи щодо виплати акціонерам частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за 2020 рік, надалі - "Правова допомога".
За пунктом 1.2. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 29.03.2024, Виконавець в рамках справ, визначених п. 1.1. Договору, але не виключно:
- надає Правову допомогу на всіх стадіях досудового та судового провадження, або поза межами його, має право представляти інтереси Замовника в суді з усіма правами, наданими стороні, третій особі;
- має право складати та подавати позови, скарги тощо з правом підпису позовів, докази, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них копії, витяги, одержувати копії судових рішень, брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, а також пояснення до суду, з правом підпису таких заяв, клопотань та пояснень, наводити свої доводи та міркування з питань, що виникають під час розгляду судової справи, заперечувати проти заяв, клопотань, пояснень, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити із них копії, подавати письмові зауваження, оскаржувати судові рішення з правом підпису апеляційних та касаційних скарг, засвідчувати копії документів, користуватися іншими правами, у тому числі правами, передбаченими у Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України;
- має право подавати виконавчі документи на виконання, вести справи в органах державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в усіх його структурних та територіальних підрозділах (управліннях, відділах) чи приватних виконавців, в тому числі у комісіях, з усіма правами учасника виконавчого провадження, в тому числі знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у будь-яких виконавчих діях, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця або приватного виконавця з питань виконавчого провадження у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з виконанням судових рішень на усій території України;
- має право підписувати та заявляти вимоги як кредитора або боржника до будь-яких юридичних осіб, що припиняються (в тому числі ліквідуються), брати участь у зборах кредиторів та комітетах кредиторів, з правом вирішального голосу у процедурі розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації або погашення боргів тощо, робити від імені Клієнта заяви, подавати заперечення та клопотання, в тому числі щодо кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та інших посадових осіб, користуватись іншими правами, наданими юридичній особі згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, представляти інтереси Клієнта у відносинах з ліквідатором, ліквідаційною комісією або іншими особами на яких покладено функції з припинення (в тому числі ліквідації) юридичної особи, а також в усіх державних, приватних, колективних, комунальних підприємствах, будь-яких інших підприємствах, установах, організаціях України; в органах державної влади та місцевого самоврядування, в органах державної статистики, пов'язаних з представництвом та захистом інтересів Клієнта на усій території України;
- має право підписувати та подавати до відповідних органів скарги, заяви та клопотання, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, заяви про залучення до провадження як потерпілого, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, скарги на постанови слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження, знайомитись з матеріалами досудового розслідування, підписувати та подавати клопотання, цивільний позов, бути представником Клієнта як потерпілого цивільного позивача, особи, у володінні якої знаходяться документи, користуватись усіма правами потерпілого та цивільного позивача, звертатись до слідчого судді, суду із клопотаннями про арешт майна, підписувати та подавати запити від імені Клієнта, одержувати оригінали та копії процесуальних документів, брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, завіряти копії документів, представляти інтереси Клієнта в усіх судах, з правом прийняття участі в судовому провадженні, подання апеляційних та касаційних скарг на рішення, постанови та ухвали суду згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України на усій території України;
- має право представляти Замовника у відносинах з будь-якими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності;
- має право отримувати і подавати від імені Замовника будь-які документи, що стосуються захисту його прав та інтересів, подавати адвокатські запити;
- надає письмові та усні консультації, здійснює аналітичну роботу, збирає доказову базу.
Згідно із пунктом 1.3. Договору, Правова допомога надається за винагороду.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, вартість Правової допомоги Виконавця розраховується шляхом помноження кількості витрачених годин на надання Правової допомоги у звітному місяці та вартості однієї години роботи адвоката, що становить 10 180, 00 грн., у тому числі 20 % ПДВ 1 696, 67 грн.
Виконавець після надання правової допомоги надсилає Замовнику Акт приймання-передачі у двох примірниках. Замовник підписує, датує і повертає Виконавцю один примірник такого Акту приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання Акту приймання-передачі. У разі, якщо Виконавець після закінчення зазначених 10 (десяти) днів не одержить від Замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, Сторони визнають, що Акт приймання-передачі вважається підписаним, а Правова допомога наданою Виконавцем і прийнятою Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі (п. 3.3. Договору).
Договір набуває чинності з дати підписання обома Сторонами і діє до прийняття остаточного рішення суду по справах, що є предметом Договору (п. 6.1. Договору).
Позивачем в якості доказів понесення ним витрат на правничу допомогу під час розгляду справи №921/341/24(921/379/25) надано копії:
- Договору про надання правової допомоги № 20/2250-ІН від 11.10.2023;
- листа ПАТ «УКРНАФТА» від 27.10.2023 № 01/01/07-684 про надання професійної правничої допомоги;
- Додаткової угоди №1 від 29.03.2024 до договору про надання правової допомоги № 20/2250-ІН від 11.10.2023;
- листа ПАТ «УКРНАФТА» від 15.08.2024 № 01/01/07-602/1 про надання професійної правничої допомоги;
- звіт про надані Послуги за період з 01.03.2025 по 31.03.2025;
- звіт про надані Послуги за період з 01.06.2025 по 30.06.2025
- звіт про надані Послуги за період з 01.07.2025 по 31.07.2025;
- звіт про надані Послуги за період з 01.08.2025 по 29.08.2025;
- акт приймання передачі адвокатських послуг № 56 від 31.03.2025;
- акт приймання передачі адвокатських послуг № 124 від 30.06.2025;
- акт приймання передачі адвокатських послуг № 148 від 31.07.2025;
- акт приймання передачі адвокатських послуг № 162 від 29.08.2025;
- рахунок на оплату № 58 від 31.03.2025;
- рахунок на оплату № 139 від 30.06.2025;
- рахунок на оплату № 178 від 31.07.2025;
- рахунок на оплату № 199 від 29.08.2025;
- виписка про рух коштів за 29.04.2025;
- виписка про рух коштів за 28.08.2025;
- виписка про рух коштів за 04.09.2025;
- виписка про рух коштів за 30.09.2025;
- виписка про рух коштів за 02.10.2025
Із аналізу змісту звіту про надані послуги за період з 01.03.2025 по 31.03.2025; звіту про надані Послуги за період з 01.06.2025 по 30.06.2025; звіту про надані Послуги за період з 01.07.2025 по 31.07.2025 та звіту про надані Послуги за період з з 01.08.2025 по 29.08.2025 загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 117070,00 грн.
Вказані кошти були сплачені ПАТ «УКРНАФТА» на рахунок Адвокатського об'єднання «АДЕР ХАБЕР», що підтверджується актами приймання передачі адвокатських послуг та виписками про рух коштів.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі звіту про надані послуги за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 вбачається, що 25.03.2025 адвокатське об'єднання виконало роботи з дослідження та аналізу первинних документів від ліквідатора (фінансовий звіт, інвентаризаційний акт, тощо) у справі №921/341/24 про банкрутство ТОВ "Енерджі Сток". Однак, предметом розгляду в даній справі №921/341/24(921/379/25) було визнання недійсним договорів про надання поворотної фінансової допомоги, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інсігнія Резорт" та стягнення з останнього коштів, відтак дослідження та аналіз первинних документів від ліквідатора (фінансовий звіт, інвентаризаційний акт, тощо) у справі №921/341/24 про банкрутство ТОВ "Енерджі Сток" не входять до витрат на правову допомогу у даній справі.
Крім того, зі звітів про надані послуги вбачається, що адвокатським об'єднанням для позивача надано певний комплекс робіт, єдиною кінцевою метою яких було написання позовної заяви. Тобто підготовка позовної заяви, дослідження та аналіз первинної документації щодо укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги, перевірка та направлення через електронний суд позовної заяви - усе це складові частини єдиного процесу створення і написання позовної заяви - вартість якої суд задовольняє в сумі 25450,00 грн, з яких 15270,00 грн. - підготовка позовної заяви до ТОВ "ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ" та 10180,00 грн. - дослідженняя та аналіз первинної документації ТОВ "Інсігнія РЕЗОРТ" щодо укладення договорів поворотної фінансової допомоги.
Разом з тим, при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення та визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, суд не бере до уваги зазначену представником позивача виконану роботу у звіті про надані Послуги за період з 01.08.2025 по 29.08.2025, а саме від 22.08.2025 підготовка та направлення заяви про зміну найменування позивача, так як заява про зміну найменування позивача не є витратами на професійну правничу допомогу, а є лише процесуальною дією, а не послугою, що надається адвокатом. Витрати, понесені позивачем у зв'язку зі зміною його власного найменування, не є наслідком неправомірної поведінки відповідача або його участі у судовому процесі. Ці зміни ініційовані самим позивачем з причин, що не стосуються предмету спору. А тому покладення на відповідача обов'язку відшкодовувати витрати, пов'язані з внутрішніми організаційними процедурами позивача, порушує принцип справедливості розподілу судових витрат.
Також судом встановлено, що у звіті про надані Послуги за період з 01.07.2025 по 31.07.2025, представник позивача вказує, що 28.07.2025 готувався та брав участь в судовому засіданні тривалістю 0,75 години, в той час як згідно протоколу судового засідання від 28.07.2025 у справі №921/341/24(921/379/25), що міститься у матеріалах справи, встановлено що судове засідання тривало 15 хвилин. А тому суд вважає за необхідне задовольнити до стягнення суму 2545,00 грн. за виконану роботу за 28.07.2025 а не вказану представником - 5090,00 грн.
Суд звертає увагу, що вказана представником позивача сума 5090 грн. у звіті про надані Послуги за період з 01.07.2025 по 31.07.2025, нарахована за підготовку та направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ВКЗ), є явно завищеною, необґрунтованою та неспівмірною з обсягом і складністю фактично наданої послуги, що порушує ключові принципи розумності та пропорційності розподілу судових витрат, визначені процесуальним законодавством України, оскільки підготовка такого стандартного, технічного документа займає мінімум часу і не вимагає глибокого аналізу чи складних юридичних знань, а тому сума, яка підлягає до задоволення становить- 2545,00 грн.
Із звіту про надані послуги за період з 01.08.2025 по 29.08.2025, судом встановлено, що 29.08.2025 адвокат Кирило Анісімов брав участь в судовому засіданні по справі №921/341/24(921/379/25) 0,50 години, однак відповідно до протоколу судового засідання від 29.08.2025, що міститься в матеріалах справи, судове засідання тривало 30 хв., а тому суд задовольняє суму 5090,00 грн.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Слід зазначити, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 117070,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу не може братись до уваги лише ціна позову. Ціна позову є одним із чотирьох критеріїв співмірності послуг адвоката визначених пунктом 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які потрібно враховувати в комплексі.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство встановлює критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі; кількістю підготовлених процесуальних документів; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося) є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.
При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
Згідно із частиною першою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною першою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частин третьої статті 123 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому в першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (пункт 1 частини першої цієї статті Кодексу).
Згідно із частиною другою статті 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Отже, системний аналіз положень статті 1, пункту 12 частини третьої статті 2, частини шостої статті 12, частини першої статті 16, статті 123 ГПК України, частини першої статті 64 КУзПБ, частини другої статті 133 КУзПБ, статті 216 ЦК України свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками, а належать до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ). Близький за змістом висновок щодо правової природи витрат, пов'язаних з розглядом справи про банкрутство, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим витрати на професійну правничу допомогу суд вважає необхідним покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, враховуючи затрачений адвокатом час на надання таких послуг, суд вважає, що у даному випадку розумним та виправданим є стягнення 35630,00 грн. витрат на правничу допомогу у контексті представлених документів та характеру спору. Це підтверджується обсягом роботи, виконаної адвокатом, і складністю виконаних завдань.
Враховуючи в сукупності критерії визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги ринкову вартість таких послуг, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення Заяви № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/341/24 (921/379/25) та відшкодування відповідачами на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 35630,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви щодо стягнення суми витрат слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) представника позивача Акціонерного товариства "Укрнафта" - адвоката Анісімова Кирила Германовича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/341/24 (921/379/25) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» (адреса: 03066, м. Київ, вул. Журавлина, буд.2, прим. 113, ідентифікаційний код 39682453) на користь Акціонерного товариства “Укрнафта» (04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) - 17 815 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в повернення сплачних судових витрат.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ СТОК» (адреса: 46009, м. Тернопіль, вул. Чумацька, буд. 1, офіс 408а, ідентифікаційний код 43949412) на користь Акціонерного товариства “Укрнафта» (04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) - 17 815 грн 00 коп.витрат на професійну прнавничу допомогу в повернення сплачених судових витрат.
4. В решті вимог Заяви № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2025 (вх.№7420 від 22.10.2025) про ухвалення додаткового рішення - в задоволенні відмовити.
5. Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
6.Копію додаткового рішення направити:
-позивачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»);
-відповідачу-1 (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»);
-ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТОК" арбітражному керуючому Григор'єву Валерію Васильовичу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»);
-відповідачу-2 (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне додаткове рішення складено та підписано: 10 листопада 2025 року.
Суддя С.О. Хома