465/8652/25
2-н/465/2687/25
про відмову у видачі судового наказу
10.11.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
До Франківського районного суду м. Львова звернулася ОСОБА_1 із заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Приписами статі 163ЦПК України встановлено форму і зміст заяви про видачу судового наказу.
Згідно з ч.1 ст.163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також, у відповідності до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини,разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на вищенаведене, законодавець надає право на отримання аліментів на утримання дитини тому із батьків, разом з яким проживає дитина, а відтак, для підтвердження права стягувача за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів необхідно додати до заяви докази на підтвердження проживання дитини саме разом із заявником (стягувачем).
Проте, матеріали заяви не містять жодних доказів на підтвердження тих обставин, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із заявницею. Самі лише посилання заявниці у поданій заяві на зазначені обставини не можуть бути належним їх доказом, а тому не приймаються судом.
Отже, заявницею до заяви не надано відповідних доказів, що підтверджують право такої на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, приходжу до висновку, що у заявника не виникло права грошової вимоги, за якою нею подано заяву про видачу судового наказу, що в свою чергу, має наслідком відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч.2 ст.167 ЦПК України).
На підставі наведено, слід у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.161,165,166,167,258,260,353,354 ЦПК України
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з даних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.І. Рудакова