Справа № 464/6311/25
пр.№ 2/464/2750/25
10.11.2025 м. Львів
Сихівський районний суд міста Львова
в складі: головуючого судді Мички Б.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
представник позивача АТ «Сенс Банк» - адвокат Рудницький Ю.І. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 47718, 88 грн. та понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». 28.01.2022 року між АТ «Альфа-Банк» та позивачем підписано угоди про надання споживчого кредиту №501423620. Зазначає, що позивачем було виконано умови кредитного договору та надано відповідачу кредит у розмірі 16000грн., строком на 36 місяців з процентною ставкою 25,99 % річних тип ставки фіксована, дата повернення кредиту 28.01.2025 року. Оскільки відповідач належним чином не виконує кредитні зобов'язання утворилася заборгованість у розмірі 47718, 88 грн, яка складається з 15701, 96 грн заборгованості за кредитом, 13731, 32 грн. заборгованості за процентами, 18285, 60 грн. заборгованість по комісії. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 12.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали надіслано учасникам справи.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.
Статтями 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що 28.01.2022 року ОСОБА_1 було підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту АТ «Альфа-Банк» №501423620, публічну пропозицію на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Також, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно Кредитного договору сторони узгодили видачу кредиту в рамках кредитного продукту «Кредит готівкою», сума кредиту: 16000 грн.; процентна ставка 25,99 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту 36 міс.; комісію за обслуговування кредиту 2.85%від суми кредиту; дату повернення кредиту 28.01.2025 року.
На підтвердження виконання умов договору, позивачем додано меморіальний ордер №890959650 від 28 січня 2022 року відповідно до якого відповідачу перераховано 16000 грн. призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором №501423620 від 28.01.2022 року.
Також, додано виписку АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам відповідача з 28.01.2022 по 14.07.2025 року.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Беручи до уваги отримання відповідачем кредиту, невиконання відповідачем умов договору, що призвело до порушення графіку погашення кредиту за кредитним договором, суд приймає до уваги виписку з особового рахунку за кредитним договором, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, в частині підтвердження наявності заборгованості по кредиту.
Водночас, щодо розміру такої заборгованості, суд зауважує наступне.
Так, згідно із розрахунком заборгованості по кредитному договору №501423620 від 28.01.2022 року визначена заборгованість ОСОБА_1 за кредитом 15701, 96 грн., заборгованості по відсоткам 13731, 32 грн., заборгованість по комісії 18285, 60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
За ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відтак, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Зі змісту договору кредиту №501423620 від 28.01.2022 року встановлено, що відповідачу визначено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 2.85 % щомісячно.
При цьому, позивачем не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, відтак положення договору про надання кредиту №501423620 від 28.01.2022 року щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Подібні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за кредитним договором №501423620 від 28.01.2022 року в розмірі 18285, 60 грн. задоволенню не підлягають.
Задовольняючи позовні вимоги частково, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422.40 грн. розділяється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1494, 15 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 76-78, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» - заборгованість за договором №501423620 від 28.01.2022 у розмірі 29433, 28 грн., яка складається з 15701, 96 грн. суми заборгованості за кредитом, 13731, 32 грн. суми заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» - 1494, 15 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Мичка Б.Р.