Справа №443/1677/25
Провадження №3/443/757/25
іменем України
10 листопада 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 2 статті 184 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2010 р.н., яке проявилося в тому, що останню 21.09.2025 біля 01 год 42 хв в нічний час було виявлено в с. Воскресенці Івано-Франківської області без супроводу дорослих. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, визнання вини у вчиненому правопорушенні та щиро розкаяння.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, зваживши на позицію ОСОБА_1 , доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 2 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ті самі дії (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478331 від 22.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2010 р.н. (а.с.4);
рапортом від 21.09.2025, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про виявлення дитини ОСОБА_3 , яка заблукала в с. Воскресенці (а.с.8-9);
письмовими поясненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які узгоджуються з матеріалами справи, зокрема з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.10, 11);
довідкою інспектора СЮП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягалася Жидачівським районним судом Львівської області у справі № 443/306/25 до адміністративної відповідальності за скоєння 16.02.2025 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с.7).
Згідно з паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 14.05.2025, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 тих самих дій (ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини) повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 184 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 040 (дві тисячі сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів