Справа №443/1673/25
Провадження №3/443/753/25
іменем України
10 листопада 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 1 статті 184 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2017 р.н., яке проявилося в тому, що з 18.09.2025 по 30.09.2025 останній пропустив заняття в ЗЗСО І-ІІІ ст №2 м.Жидачів, вул. Грушевського, 38 без поважних причин. Крім того, матір не оформила дитині необхідних документів та не забезпечила проходження медичного огляду, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, визнання вини у вчиненому правопорушенні та щире розкаяння.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, зваживши на позицію ОСОБА_1 , доходить висновку, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №453658 від 19.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина (а.с.4);
інформаційним листком про пропуск учнями 4-А класу Жидачівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №2, зокрема ОСОБА_3 , навчальних занять протягом вересня 2025-2026 н.р. (а.с.9);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються з матеріалами справи (а.с.10);
характеристикою учня 2-А класу ОСОБА_2 , згідно з якою останній протягом вересня 2025 року пропустив 18 днів навчання, був присутній тільки 4 дні на уроках, з 09 вересня по 15 вересня має довідку від лікаря, решта днів без поважних причин, особливо великий період з 18 вересня по 30 вересня (а.с.8);
відповідно до свідоцтва про народження від 30.11.2017 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його матір'ю є ОСОБА_1 (а.с.7).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 5 ЗУ «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП,і накласти стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів