Єдиний унікальний номер 333/7278/25
Провадження №1-кс/333/3482/25
Іменем України
07 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисниці підозрюваного - адвокатки ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025080100005655 від 09.08.2025, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який перебував на посаді навідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 НГУ, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України,-
05.11.2025 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене прокурором про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) 3029 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 та уважається, що він справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 29.05.2025, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 408 КК України, а саме дезертирства - тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 та уважається, що він справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою.
Так, солдат ОСОБА_5 діючи умисно, вчинив тяжкий злочин за наступних обставин:
09 серпня 2025 року приблизно о 00 годині 20 хвилин, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_5 схопив ніж та діючи умисно, маючи умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наніс останньому декілька ударів ножем в область черева зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поранення нижньої частки лівої легені, діафрагми селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
09.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачениєх ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України.
Вина ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; - матеріалами службового розслідування проведеного ВЧ 3029 НГУ; -протоколом огляду місця події; - протоколами допитів свідків; - іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочин, сторона обвинувачення прийшла до переконання про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, а саме: - переховування від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; - вчинення іншого кримінального правопорушення.
Одночасно, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Матеріали кримінального провадження, на які послався прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14.03.1984 суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою а у разі застосування альтернативного запобіжного заходу з покладенням відповідних процесуальних обов'язків є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
09.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України, а саме - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану та ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
11.08.2025 ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.10.2025
01.10.2025 постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025080100005655 продовжено до 3 місяців, тобто до 09.11.2025.
06.10.2025 ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.11.2025.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду відеозапису з камер зовнішнього спостереження розташованих по АДРЕСА_2 ;
- копією аудіозапису виклику на «103» щодо факту отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_8 ;
- матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 НГУ;
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
-
Для здобуття належних і допустимих доказів та прийняття законного рішення у кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:
- отримати висновок призначеної 06.10.2025 судово-медичної експертизи щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 ;
- отримати висновок призначеної 05.09.2025 судової імунологічної експертизи;
- отримати висновки призначених 27.10.2025 судової імунологічної експертизи, комплексної судової дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи;
- за результатами отриманих висновків експертів та даних отриманих під час допитів свідків, потерпілого та підозрюваного призначити комісійну судово-медичну експертизу;
- за результатами отриманих доказів вирішити питання щодо повідомлення підозрюваному про заміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового слідства.
Провести вказані дії у передбачений законом строк не представилося можливим внаслідок складності провадження, у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості слідчих (процесуальних) дій для встановлення всіх обставин вчинених кримінального правопорушення, необхідності аналізу великого об'єму інформації, а також проведення у ході досудового розслідування судових експертиз.
Здійснення вказаних слідчих (розшукових) і процесуальних дій під час досудового розслідування має суттєве значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення й об'єктивного судового розгляду, дотримання основних засад кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
В судовому засіданні, слідчий ОСОБА_4 у повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор ОСОБА_16 в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисниця ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу тримання під вартою. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом було встановлено, що 09.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження №62025080100005655).
Клопотання слідчого, погодженого із прокурором оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу: протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозапису з камер зовнішнього спостереження розташованих по АДРЕСА_2 ; копією аудіозапису виклику на «103» щодо факту отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_8 ; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 НГУ; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
09.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України. Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 408, ч. 1 ст. 121 КК України.
Разом з тим, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_17 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 09.11.2025.
З метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчиненого правопорушення, необхідно:
- отримати висновок призначеної 06.10.2025 судово-медичної експертизи щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 ;
- отримати висновок призначеної 05.09.2025 судової імунологічної експертизи;
- отримати висновки призначених 27.10.2025 судової імунологічної експертизи, комплексної судової дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи;
- за результатами отриманих висновків експертів та даних отриманих під час допитів свідків, потерпілого та підозрюваного призначити комісійну судово-медичну експертизу;
- за результатами отриманих доказів вирішити питання щодо повідомлення підозрюваному про заміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового слідства.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2025 ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.11.2025.
При застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) на підставі доказів наданих слідчим.
Також були враховані ризики, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якими слід вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - у зв'язку з тим, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі за скоєння тяжких злочинів, з метою ухилення від покарання; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки під час проведення слідчих дій підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні данні свідків, а також місце мешкання останніх, тому підозрюваному ОСОБА_5 ніщо не заважає шляхом погроз або іншими засобами здійснювати вплив та залякування останніх з метою зміни показів; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Так, ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний може переховуватись від слідчого та суду, оскільки, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а відтак може уникати кримінального переслідування; впливати на свідків, місце проживання яких йому відоме, чи продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.01.2026, включно з утриманням в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
Клопотання захисниці про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського
районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1