вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"10" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/3374/25
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши
заяву ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНСТАР"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 90 062,00 грн,
без повідомлення заявника і боржника
03 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНСТАР" (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 90 062,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
10 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника боржника надійшли заперечення на заяву про видачу судового наказу, в яких вона послалась на порушення заявником умов договору про надання інформаційних послуг №33584212 від 21.01.2025 року, також на те, що заявнику було відомо про наявність спору, у зв'язку з чим просила суд відмовити у видачі судового наказу.
Оскільки боржник свій обов'язок перед заявником не визнає, між заявником і боржником існує спір про право, можливість розгляду заявлених вимог у наказному провадженні виключається.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.
Відтак, заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНСТАР" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 90 062,00 грн задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 148, п. 5 ч. 2, ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. відмовити заявнику у видачі судового наказу;
2. роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку;
3. направити ухвалу ОСОБА_1 та товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕНСТАР».
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 10.11.2025 року.
Суддя С. Грабець