ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2025Справа № 910/4581/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13. ідентифікаційний код 38620155)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-Б, офіс 4/1, код ідентифікаційний код 42855266)
про стягнення коштів у сумі 11 700 650, 30 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Фартушний С.І.
від відповідача: не з'явилися
Головне управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 11 700 650, 30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством внутрішніх справ України проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт по договору про виконання будівельних, монтажних та інших робіт на об'єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" від 08.12.2023 №313Г/12-23, за результатами якої встановлено, що відповідно до календарного графіку виконання робіт не виконано ряд робіт на загальну суму 68 183 358,87 грн, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій у сумі 11 700 650, 30 грн та звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 залишено позовну заяву Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у м. Києві без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
21.04.2025 до відділу діловодства суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4581/25, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.05.2025.
08.05.2025 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність у матеріалах справи Акта Міністерства внутрішніх справ України, обґрунтованого розрахунку суми, що заявлена до стягнення, а також не зазначено чи є дана сума штрафними санкціями та/або завищенням обсягів та вартості виконаних робіт.
Крім іншого, відповідач зазначив, що після укладення сторонами договору та попереднього вивчення відповідачем проектно-кошторисної документації, останнім було повідомлено позивача про необхідність звернутися до проектної організації з проханням виконати коригування проектно-кошторисної документації, для належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору.
У свою чергу, позивач звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України із листом за №71 02-849/71 18 від 02.02.2024, в якому вказав, що на стадії будівництва об'єкта за договором виникла необхідність у коригуванні проєктної документації, а тому просив надати роз'яснення щодо можливості внесення змін до проєктної документації на етапі будівництва об'єктів без зупинення будівництва та прийняття від підрядних організацій виконаних об'ємів робіт з подальшим проведенням комплексної експертизи проєктної документації.
У відповідь Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури листом за №4199/28/10-24 від 05.03.2024 повідомило, що у разі, якщо під час будівництва з об'єктивних причин виникає необхідність у виконані додаткових обсягів будівельних робіт, що не були передбачені затвердженою проектною документацією, замовником вживаються заходи щодо внесення змін до проектною документації з обов'язковим проведенням у встановленому порядку експертизи та затвердження скоригованої проєктної документації.
Також відповідач зазначає, що Дозвіл на виконання будівельних робіт (№КВ012240308831) було отримано позивачем лише 21.03.2024, тоді як графік етапів виконання робіт за договором передбачав початок робіт у грудні 2023 року. А тому за доводами відповідача, з огляду на проектно-кошторисну документацію неналежної якості та відсутність необхідних коригувань з боку позивача, відповідач зміг виконати будівельні роботи за договором лише частково, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), копії яких додані до відзиву.
Відсутність належної проектно-кошторисної документації протягом дії договору, як вказує відповідач, додатково підтверджується, укладенням між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування інфраструктури транспорту» (проектант об'єкту) Договору №2831711-24 від 26 листопада 2024 року, за умовами якого замовник (позивач) доручив проектанту виконання робіт з коригування проєктно-кошторисної документації (експертний звіт №45001 від 31 жовтня 2023 року) по об'єкту: «Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе. 68а» (Коригування) згідно із Завданням на проектування (коригування) (Додаток № І).
За доводами відповідача, зі змісту Завдання на проектування (коригування) вбачається, що підставою для підставою для коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту стали чисельні листи відповідача до позивача в період з 31 січня 2024 року по 22 листопада 2024 року.
А тому відповідач зазначає про відсутність вини останнього у невиконанні договірних зобов'язань в період з липня по листопад 2024 року - з огляду на неможливість належного виконання останнім своїх договірних зобов'язань внаслідок прострочення кредитора (позивача) - та, як наслідок, відсутність підстав для застосування передбаченої договором відповідальності за відповідне порушення.
Крім іншого, відповідач надав свої заперечення щодо тверджень позивача про те, що сама лише наявність Акта Міністерства внутрішніх справ України є достатньою підставою для стягнення з відповідача визначених у Акті сум штрафних санкцій та щодо застосування пункту 5.3.29 договору.
Так за переконанням відповідача Акт Міністерства внутрішніх справ України за своїм змістом є результатом внутрішнього аудиту, так як Міністерство внутрішніх справ України є координуючим органом по відношенню до позивача, з огляду на пункт 1 Положення про державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
А посилання позивача на пункт 5.3.29 договору - як підставу виникнення у відповідача грошового зобов'язання після виявлення контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт, на думку відповідача, є помилковим та суперечливим, адже зі змісту наданого позивачем витягу з Акта вбачається, що сума 11 700 650 грн 30 коп. визначена Міністерством внутрішніх справ України як сума недоотримання надходжень до спеціального фонду бюджету, тоді як у надісланій відповідачеві претензії від 30 січня 2025 року (вих. №71 05-820/71 18) та ж сума 11 700 650 грн 30 коп. визначена позивачем вже як сума штрафних санкцій, а тому просить суд відмовити у позові повністю.
16.05.2025 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
19.05.2025 позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що з огляду на зміст позовної заяви, Головним управлінням Державної служби України надзвичайних ситуацій у м. Києві підставами позову визначені саме обставини у межах договірних правовідносин сторін.
Зокрема, п. 5.3.29. договору визначено, що генпідрядник зобов'язується повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт протягом 15 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення від замовника. З урахуванням того, що договір підписаний, у тому числі зі сторони відповідача, то позивач вважає за недоцільне посилання у відзиві на те, що Акт Міністерства внутрішніх справ України не є достатньою підставою для повернення коштів, оскільки протилежне нівелює умови договору, в частині дотримання взятих зобов'язань Генпідрядником, та як наслідок, ухилення від реального виконання умов договору.
Крім цього, позивач зазначає, що акт Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2024 № 17/32, складений за результатами перевірки окремих напрямів фінансово - господарської діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, яка проведена відповідно до пункту 16 частини другої статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», абзацу дев'ятнадцятого підпункту 3 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, та на підставі наказу МВС України від 11.10.2024 № 1294 та резолюції Міністра МВС України до доповідної про продовження термінів здійснення перевірки від 18.11.2024 № 55521/17.
А тому за доводами позивача, посилання відповідача на те, що Акт за своїм змістом є результатом внутрішнього аудиту, та не може бути підставою для повернення коштів, є необґрунтованим, оскільки пунктом 5.3.29. договору визначено загальне поняття «контролюючий орган», яким у даному випадку є Міністерство.
Щодо інших посилань у відзиві, позивач зазначає, що актом приймання-передачі технічної документації від 11.12.2023 Головне управління ДСНС України у м. Києві та ТОВ «ІБК«СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН» провели передачу Акту приймання геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика. Після чого актом приймання-передачі будівельного майданчика від 14.12.2023 Головне управління передало підрядній організації майданчик для подальшого виконання будівельних робіт.
Крім того, підряднику передано два примірники проектно-кошторисної документації, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.12.2023.
Також позивача зазначає, що лист Головного управління від 02.02.2024 №2 7102-849/7118 не може бути доказом невідповідності проектно-кошторисної документації.
За доводами позивача Підрядною організацією ТОВ «ІБК«СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН» пройдено експертизу актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року за формою КБ-2в по об'єкту: «Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва, за адресою: Голосіївський район, Столичне Шосе, 68 а», за результатами якої отримано експертну оцінку від 20.05.2024 № 160/е/24/1.
У грудні 2023 році між позивачем та відповідачем на виконання договору на будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва, за адресою: Голосіївський район, Столичне Шосе, 68а від 08.12.2023 № 313Г/12- 23 підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 22.12.2023 № 1 за грудень 2023 року, а також акти приймання виконаних будівельних робіт від 04.06.2024 №2 за червень 2024 року та акт приймання виконаних будівельних робіт від 01.07.2024 № 3 за червень 2024 року, дані акти оплачені Головним управлінням в повному обсязі. А відтак, як вказує позивач роботи відповідачем виконувалися як і в грудні 2023 так і протягом 2024 року.
Крім того, позивач вказує на те, що відповідач звертався листом від 28.06.2024 № 2806-24/1 до позивач, щодо надання авансового платежу в розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт для своєчасного проведення будівництва.
А тому, на думку позивача, твердження відповідача стосовно відсутності дозволу на будівництво, як підставу невиконання зобов'язань за договором не відповідає дійсності.
Також позивач зазначає, що до відповідача 30.09.2024 зверталася ТОВ "ІК" АКАДЕМ БУД" з листом № 325-091/24. Вказана організація проводила технічний нагляд за будівництвом та надавала інженерно-консультаційні послуги та зазначила, що єдиною підставою відставання від графіку будівництва є недостатньо задіяний підрядником (відповідачем) обсяг трудових ресурсів.
За твердженнями позивача, відповідач фактично за 21 день до закінчення строку будівництва та за 14 днів до закінчення строку будівництва звертався до позивача листами, в яких просив провести коригування проектно-кошторисної документації з проходженням експертизи для актуалізації раніше внесених змін та внесенням нових в проектно-кошторисну документацію. У зв'язку з чим, між Головним управлінням та ТОВ "ІПІТ" укладено договір на коригування проектно-кошторисної документації від 26.11.2024 № 2831711-24.
А відтак, як вказує позивач, договір від 26.11.2024 № 283Г/11-24 не може бути доказом невідповідності проектно-кошторисної документації.
Також позивач зазначив, що експертиза проводилась лише кошторисної частини проєктно-кошторисної документації, та жодним чином не впливала на виконання будівельних робіт у строк до 06.12.2024 року.
Щодо відсутності в матеріалах справи копії Акту, а лише наявність його Витягу, Головне управління зазначило, що у разі необхідності та на виконання ухвали суду, Головним управлінням буде надано до суду Акт у повному обсязі.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що твердження відповідача, наведені у відзиві є такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 21.05.2025 задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 04.06.2025.
У судовому засіданні 04.06.2025 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2025.
12.06.2025 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи Акт Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2024 № 17/32 про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2024 року - на 267 арк.
У судовому засіданні 18.06.2025 за результатами розгляду клопотань сторін, судом було проголошено протокольну ухвалу про зобов'язання позивача надати у строк до 07.07.2025 обґрунтований розрахунок позовних вимог та відкладення підготовчого засідання на 09.07.2025.
07.07.2025 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та доказів, зокрема детальних розрахунків пені та штрафу.
Протокольною ухвалою від 09.07.2025 відкладено підготовче засідання на 13.08.2025 та надано відповідачу час для ознайомлення з клопотанням позивача від 07.07.2025.
У підготовчому засіданні 13.08.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/4581/25 та призначення її до судового розгляду по суті на 17.09.2025.
У судовому засіданні 17.09.2025 заслухано пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав, надав відповіді на запитання суду, та відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача до 15.10.2025 та зобов'язано позивача надати графік етапів виконання робіт у читабельному вигляді.
09.10.2025 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів доказів на виконання протокольної ухвали від 17.09.2025.
У судовому засіданні 15.10.2025 судом заслухано заперечення представника відповідача та на стадії дослідження доказів відкладено розгляд справи до 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 судом досліджено докази та заслухано заключне слово представника позивача.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 05.11.2025, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 05.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
08.12.2023 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК "Смарт Реновейшен" (надалі - генпідрядник/відповідач) укладено договір про виконання робіт №313Г/12-23.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконання будівельних, монтажних та інших робіт на об'єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а", що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.
У п. 2.1 договору сторонами узгоджено, що строки виконання робіт встановлюються цим договором і визначаються датою їх початку та закінчення.
Згідно з п. 2.2 договору генпідрядник зобов'язується виконати роботи протягом 12 місяців з дати підписання договору та здати об'єкт замовнику у строк до 06.12.2024. Календарний графік виконання робіт складає генпідрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
Відповідно до п. 2.3. договору генпідрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика (фронту робіт), дозвільної, проектної та іншої документації відповідно до цього договору.
За умовами п. 2.5 договору зміна строків виконання робіт та передачі об'єкта робіт замовнику здійснюється шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
У п. 2.6. договору сторонами узгоджено, що обставини, які надають генпідряднику право вимагати від замовника зміни строків виконання робіт, введення в експлуатацію закінченого об'єкта робіт є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини). При цьому, генпідрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про наявність відповідних обставин протягом 3 (трьох) календарних днів з дати їх настання із відповідними підтверджуючими документами, виданими Торгово-промисловою палатою.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом (п. 2.7 договору).
Відповідно до пунктів 5.3.2. та 5.3.25 договору генпідрядник зобов'язаний: виконати роботи, у строки, встановлені договором; завершити виконання робіт та протягом 5 (п'яти) робочих днів передати об'єкт замовнику відповідно до умов договору, але не пізніше ніж 06.12.2024 разом із виконавчою документацією, у тому числі надати "Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3, підсумкову відомість ресурсів. Передача або інше розголошення третім особам інформації, що міститься в документації на виконання робіт, без попередньої письмової згоди замовника забороняється.
У п.11.5. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за цим договором, генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки у розмірі: за порушення генпідрядником строків виконання робіт за договором, генпідрядник зобов'язаний сплатити замовникові пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами погоджено графік етапів виконання робіт та їх вартість.
Також матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2023 за актами приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв проектно-кошторисну документацію та технічну документацію.
Згідно з актом передачі-приймання будівельного майданчику від 14.12.2023 ГУ ДСНС України у м. Києві передало, а ТОВ "ІБК "Смарт Реновейшен" прийняло будівельний майданчик для виконання будівельних робіт з "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а".
За доводами позивача Міністерством внутрішніх справ України проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт по договору про виконання будівельних, монтажних та інших робіт на об'єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" від 08.12.2023 №313Г/12-23, за результатами якої встановлено, що відповідно до календарного графіку виконання робіт не виконано ряд робіт на загальну суму 68 183 358,87 грн, що суперечить умовам договору та є підставою для нарахування штрафних санкцій в порядку п. 11.5. договору у сумі 11 700 650, 30 грн, що підтверджується Актом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2024 № 17/32 про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2024 року.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із претензією від 30.01.2025 №71 05-820/71 18, в якій вимагав сплатити штрафні санкції у сумі 11 700 650,30 грн та зазначив, що у разі не сплати у 30-денний термін з дня отримання даної претензії Головне управління ДСНС України у м. Києві звернеться до суду з позовом про примусове стягнення штрафних санкцій.
Оскільки як вказує позивач, відповідачем не виконано вимоги претензії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідачем не заперечується факт не виконання робіт за договором, однак відповідач зазначає про відсутність вини останнього у невиконанні договірних зобов'язань, про що зазначено у відзиві та наведено вище.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що укладений між відповідачем та відповідачем договір № №313Г/12-23 про виконання робіт від 08.12.2023 за своєю правовою природою є договорами підряду, а тому вказаний правочин є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на вказане, беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли між сторонами у грудні 2023 року та тривали до грудня 2024 року суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписам частин 1 та 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частинами 1 та 2 ст. 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що умовами договору сторонами чітко визначено, зокрема, предмет договору, строки виконання та прийняття робіт за договором.
Так, у п. 2.2. договору визначено, що генпідрядник зобов'язується виконати роботи протягом 12 місяців з дати підписання договору та здати об'єкт замовнику у строк до 06.12.2024. Календарний графік виконання робіт складає генпідрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
За доводами позивача, що не заперечується відповідачем, генпідрядником в порушення умов договору не виконано роботи у строки, визначені Календарним графіком виконання робіт на загальну суму 68 183 358,87 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, Актом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2024 № 17/32 про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2024 року, встановлено що: «під час проведення перевірки 30.10.2024 здійснено виїзд за адресою Голосіївський район, вул. Столичне шосе. 68а об'єкта будівництва та встановлено, що відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 2) до договору № 313Г/12-23 не виконано ряд робіт з липня по листопад поточного року на загальну суму 68 183 358,87 грн, що суперечить умовам договору. Відповідно до п. 11.5. розділу 11 договору за порушення Генпідрядником строків виконання робіт за Договором, Генпідрядник зобов'язаний сплатити Замовникові пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт... У наслідок не вжиття ГУ ДСНС у м. Києві заходів в порядку претензійно-позовної роботи, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, чим не дотримано вимоги статей 509, 610, 611 ЦК України, п. 2 ст. 231 ГК України, в порушення п. 11.5 розділу 11 договору № 313Г/12-23 призвело до неотримання надходжень до спеціального фонду бюджету на загальну суму 11 700 650,30 грн».
З метою усунення порушень та недоліків за результатами перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2024 року, Наказом ДСНС від 23.12.2024 № 1376 затверджено План заходів з усунення порушень та недоліків, яким, зокрема, вирішено (п. 46) провести претензійно-позовну роботу з ТОВ "ІБК "Смарт Реновейшен" щодо стягнення пені за невиконання умов договору у сумі 11 7000 650,30 грн.
Така претензійна робота була проведена позивачем, зокрема направлено відповідачу претензію від 30.01.2025 №71 05-820/71 18., яка залишена без реагування з боку відповідача.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п. 11.5. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за цим договором, генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки у розмірі: за порушення генпідрядником строків виконання робіт за договором, генпідрядник зобов'язаний сплатити замовникові пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Користуючись правом, передбаченим даним пунктом договору та враховуючи умови п. 5.3.9. позивач нарахував відповідачу пеню за невиконання та несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 6 927 815,20 грн та штраф у розмірі 4 772 835,12 грн.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, а також враховуючи факт не надання відповідачем доказів належного та своєчасного виконання робіт, суд приходить до висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу за прострочення виконання зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 772 835,12 грн є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню повністю.
Щодо нарахування пені, суд відзначає, у договорі сторонами визначено, що за порушення Генпідрядником строків виконання робіт за Договором, Генпідрядник зобов'язаний сплатити Замовникові пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (у редакції чинній на період нарахування пені), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
У пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що: «Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції».
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином шести місяців.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та встановив, що позивачем було проведено нарахування пені за періоди більше ніж шість місяців тобто, допущено помилки у визначені періоду та розміру нарахування пені.
З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок розміру пені, за яким сума останньої становить 6 050 802,17 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. В іншій частині слід відмовити.
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві, суд відзначає, що відповідачем належним чином не спростовано доводи позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів належного виконання відповідачем робіт у строки, визначені умовами договору.
Так, судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами 11.12.2023 за актами приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв проектно-кошторисну документацію та технічну документацію.
Згідно з актом передачі-приймання будівельного майданчику від 14.12.2023 ГУ ДСНС України у м. Києві передало, а ТОВ "ІБК "Смарт Реновейшен" прийняло будівельний майданчик для виконання будівельних робіт з "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а".
Інші доводи наведені відповідачем у відзиві не беруться до уваги, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, зокрема, актами приймання-виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без зауважень від 22.12.2023 № 1 за грудень 2023 року, від 04.06.2024 №2 за червень 2024 року, 01.07.2024 № 3 за червень 2024 року, що в свою чергу свідчить, що відповідач приступив до виконання робіт та частково їх виконав, в тому числі, в грудні 2023 року.
А відтак доводи відповідача про відсутність вини останнього у невиконанні договірних зобов'язань в період з липня по листопад 2024 року з огляду на неможливість належного виконання останнім своїх договірних зобов'язань внаслідок прострочення кредитора (позивача) та, як наслідок, відсутність підстав для застосування передбаченої договором відповідальності за відповідне порушення не знайшло свого підтвердження належними та допустимим доказами.
Крім іншого, суд відзначає, що доказів щодо застосування сторонами положень п. 2.6. договору матеріалами справи також не місять.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі N 923/875/19).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження фактів звернення відповідача до позивача з приводу неможливості виконання зобов'язань за договором в порядку, визначеному умовами договору, як і не надав доказів виконання умов договору у визначені строки.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення штрафні санкції.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-Б, офіс 4/1, код ідентифікаційний код 42855266) на користь Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13. ідентифікаційний код 38620155) штраф у розмірі 4 772 835 грн 12 коп., пеню у розмірі 6 050 802 грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 162 354 грн 56 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин