ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/11920/25
Суддя Гумега О.В., розглянувши
зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ БУД"
до Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ"
про стягнення 37 279,79 грн
у справі № 910/11920/25
за позовом Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ БУД"
про стягнення 69 877,43 грн
Представники: без виклику (повідомлення)
Державне підприємство "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (далі - позивач, ДП "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ БУД" (далі - відповідач, ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД") про стягнення 69 877,43 грн, з яких: 56 097,10 грн заборгованості за оренду нерухомого майна на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 43/19 від 22.03.2019 (далі - Договір); 10 797,13 грн інфляційних втрат; 2 982,60 грн 3% річних.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Суд, враховуючи приписи частини 6 статті 252 ГПК України, відмовив у задоволенні клопотання позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 прийнято позовну заяву ДП "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11920/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов'язано позивача подати суду обгрунтований розрахунок суми заборгованості у розмірі 56 097,10 грн (основного боргу) із зазначенням періоду її виникнення, із зазначенням та наданням доказів на її підтвердження (вкючно із частковими оплатами).
06.10.2025 до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2025 двічі надійшли додаткові пояснення у справі.
16.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
17.10.2025 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.
Відповідно до зустрічної позовної заяви, поданої ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (далі - відповідач за зустрічним позовом), заявлено вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків у сумі 37 279,79 грн.
Судом встановлено що зустрічна позовна заява ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД" у справі № 910/11920/25 подана з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 4, 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 зустрічну позовну заяву ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД" (позивача за зустрічним позовом) залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом спосіб та строк усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
28.10.2025 до суду від ДП "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надійшла відповідь на відзив.
28.10.2025 до суду від ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД" надійшла заява про усунення недоліків.
Суд дійшов висновку про усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк.
Відповідно до ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1).
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2).
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3).
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6).
Висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
Водночас, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги про стягнення 69 877,43 грн, з яких: 56 097,10 грн заборгованості за оренду нерухомого майна; 10 797,13 грн інфляційних втрат; 2 982,60 грн 3% річних.
Зазначені вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за оренду нерухомого майна на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 43/19 від 22.03.2019 (далі - Договір).
Натомість предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" збитків у сумі 37 279,79 грн, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 43/19 від 22.03.2019. Зазначені вимоги обґрунтовані нормами ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, нормами Податкового кодексу України, зокрема нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Водночас первісні вимоги ґрунтуються на договірному зобов'язанні, тоді як зустрічні - на недоговірному зобов'язанні.
Таким чином, як встановлено судом, зі змісту первісного та зустрічного позовів не вбачається їх взаємопов'язаність, оскільки вони ґрунтуються на різних фактичних і правових підставах та доказах, відсутні умови, які свідчили б про пов'язаність та доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2024 у справі № 925/1281/23.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у даній справі № 910/11920/25 позов ДП "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до ТОВ "УКРМЕТАЛ БУД" про стягнення 69 877,43 грн залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176, п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
Керуючись ст. 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарський суд міста Києва,
1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ БУД" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" про стягнення збитків у сумі 37 279,79 грн повернути заявнику.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.11.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА