ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/2695/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
1. Міністерство оборони України
2. Військова частина НОМЕР_1
3. Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина (району)
про стягнення 271 742, 18 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.10.2025.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 255 676, 05 грн., з яких 247 363, 54 грн. основна заборгованість, 1669, 93 грн. 3 % річних та 6642, 58 грн. інфляційні нарахування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
26.03.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.
01.04.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, та просив позовні вимоги задовольнити.
01.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову.
07.04.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про зміну підстав позову та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 , Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину (району), підготовче засідання призначено на 23.06.2025.
17.06.2025 від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення з клопотанням про поновлення строку на їх подання. Крім того, в поясненнях заявник просить розгляд справи здійснювати в закритому судовому засіданні.
18.06.2025 від Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення з клопотанням про поновлення строку на їх подання та клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 розгляд справи вирішено здійснювати у закритому судовому засіданні та відкладено розгляд справи на 07.07.2025.
03.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 21.07.2025.
16.07.2025 від Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина (району) до суду надійшли письмові пояснення.
21.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка розглянута та прийнята судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 було відкладено розгляд справи на 04.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 було відкладено розгляд справи на 15.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 в судовому засіданні оголошено перерву на 27.10.2025.
У судовому засіданні 13.10.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 27.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими часниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017р. (надалі - Закон) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018р. (Далі - Правила, ПРРЕЕ).
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.
Крім того, п. 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ передбачено, договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Позивач зазначає, що в спірний період (жовтень-листопад 2024 р.) діяла редакція публічного договору від 15.12.2023 року який, викладений Позивачем на офіційному вебсайті - https://ooek.od.ua.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - Відповідач/Споживач) було укладено публічний договір про постачання електричної енергії споживачу, який діяв в спірний період в редакції від 15.12.2023 року.
У зв'язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу для було відкритий особовий рахунок № 23-191.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.
Згідно із п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р., зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно п. 2.3.14 ПРРЕЕ, постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
На даний час, функції постачальника послуг комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».
За розрахунковий період жовтень-листопад 2024 р. позивачем від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії АСК «УКРРІЧФЛОТ». З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 23-191, у жовтні-листопаді 2024 р. АСК «УКРРІЧФЛОТ» було спожито 32 757 кВт.год. Обсяг спожитої електричної енергії підтверджується довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
На підставі вищезазначених даних, позивачем виставлено, а відповідачем отримано рахунки за спожиту електричну енергію на загальну вартість 247 363,54 грн. (у т.ч. ПДВ).
Пунктом 4 Додатку № 2 до Договору встановлено, що Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивачу.
Позивач зазначає, що жодних оплат на погашення спожитої в жовтні-листопаді 2024 р. електроенергії Відповідачем здійснено не було.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що у Відповідача виникла перед позивачем заборгованість за спожиту у жовтні-листопаді 2024 року електричну енергію в розмірі 247 363, 54 грн., а також Позивачем нараховано за прострочення оплати спожитої електричної енергії 3% річних в розмірі 4 536,64 грн. та збитки від інфляції в розмірі 19 842,00 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказані договори на момент спірних правовідносин були підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).
За розрахунковий період жовтень-листопад 2024 р. позивач від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії АСК «УКРРІЧФЛОТ». З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 23-191, у жовтні-листопаді 2024 р. АСК «УКРРІЧФЛОТ» було спожито 32 757 кВт.год.
Обсяг спожитої електричної енергії підтверджується довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Згідно до приписів частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На підставі вищезазначених даних, ТОВ «ООЕК» було виставлено, а Відповідачем отримано рахунки за спожиту електричну енергію на загальну вартість 247 363,54 грн. (у т.ч. ПДВ).
Жодних оплат на погашення спожитої в жовтні-листопаді 2024 р. електроенергії Відповідачем здійснено не було, а також матеріали справи не містять таких доказів.
Відтак суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Позивачем послуг із постачання електричної енергії на суму 247 363, 54 грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4 Додатку № 2 до Договору встановлено, що Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивачу.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача боргу перед позивачем у розмірі 247 363, 54 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача - 3% річних в розмірі 4 536,64 грн. та збитки від інфляції в розмірі 19 842, 00 грн..
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку зі сплати коштів позивачу не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язань, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 4 536,64 грн.
В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 19 842,00 грн. Вказаний розмір інфляційних втрат заявлений позивачем до стягнення, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти позову Відповідач посилається на те, що 07.08.2024 р. було внесено запис про речове право № 56211117 щодо набуття державою в особі Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022) права власності на об'єкти виробничо-господарського призначення, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Промислова, 8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1019289551223), які належали на праві власності АСК «Укррічфлот», в результаті чого Відповідач стверджує що дія договору вже припинена та посилається на п. 13.5 Договору, в якому зазначено, що дія цього Договору припиняється, зокрема, у разі зміни власника об'єкта Споживача.
Однак, відповідно до абз. 1-5 п. 4.27 Правил, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
В разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Матеріали справи не містять відомостей щодо виконання Відповідачем вимог чинного законодавства та повідомленя Позивача, як електропостачальника, у встановлені в Правилах строки про звільнення приміщення, на яке здійснювалось постачання електричної енергії.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ «УКРРІЧФЛОТ» (Україна, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИКІВ, будинок 8, ідентифікаційний код 00017733) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (Україна, 65007, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ МАЛА АРНАУТСЬКА, будинок 88, ідентифікаційний код 42114410) - основний борг в розмірі 247 363 (двісті сорок сім тисяч триста шістдесят три) грн. 54 коп., 3 % річних у розмірі 4 536 (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 842 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 91 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.В. Алєєва