ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/10291/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Калашнік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/10291/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудспецмонтаж» (77111, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Бурштин, вул.Бандери С., будинок 57, код ЄДРПОУ 39404497) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутбостач» (02157, місто Київ, б.Гашека Ярослава, будинок 24, код ЄДРПОУ 40528020) про стягнення грошових коштів, за участі представника Борис Л.Д,
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо поставки товару, позивач звернувся до суду про стягнення попередньої оплати, 3% річних та компенсації інфляційних втрат.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 30.09.2024 між ТОВ «Гранбутпостач» (постачальник) та ТОВ «Ремдудспецмонтаж» (покупець) укладено Договір поставки №ГБП300924/1 (далі - Договір).
2.2. ТОВ «Гранбутпостач» виставило рахунок на оплату №30 від 20.09.2024 на загальну суму 1 446 300,00 грн.
2.3. ТОВ «Ремдудспецмонтаж» здійснено авансовані платежі на суму 1 446 300,00 грн, відповідно до платіжних інструкцій: №1426 від 24.09.2024 на суму 700 000,00 грн, №1437 від 02.10.2024 на суму 746 300,00 грн.
2.4. 14.07.2025 ТОВ «Ремдудспецмонтаж» сформовано до ТОВ «Гранбутпостач» претензію про повернення попередньої оплати на суму 1 446 300,00 грн, у зв'язку з невиконанням умов Договору.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення попередньої оплати у розмірі 1 446 300,00 грн, 36 732,00 грн 3% річних та 173 363,66 грн інфляційних втрат.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 525, 530, 610, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо повернення попередньої оплати та здійснення виплати 3% річних та інфляційних втрат.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач не подав відзив на позовну заяву та не висловив свої заперечення щодо позову в іншій формі.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.09.2025.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 надано можливість адвокату позивача брати участь в усіх засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом».
5.3. У підготовчому засіданні 25.09.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
5.4. Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем у електронному кабінеті 26.08.2025 о 18 год. 34 хв.
5.5. Ухвала Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про повідомлення отримана відповідачем 25.09.2025 о 17 год. 23 хв.
5.6. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не забезпечив яку представника у судові засідання.
5.7. У судовому засіданні 28.10.2025, відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи порушено відповідачем своє зобов'язання з Договором в частині поставки товару? Якщо так, то чи підлягає застосуванню спосіб захисту, визначений позивачем?
- Чи правомірно здійснено нарахування 3% та інфляційних втрат?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге запитання, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДСТАВИ СТЯГНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ.
7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.5. Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
7.9. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.10. Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
7.11. Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
7.12. З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає укладений між сторонами Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
7.13. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.14. Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
7.15. Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
7.16. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
7.17. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
7.18. Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплати на умовах викладених в даному Договорі товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
7.19. Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата всієї вартості товару здійснюється на умовах 100% передоплати.
7.20. Згідно з пунктом 4.3 Договору строк поставки товару - протягом 3 робочих днів після 100% передплати за товар. Інші умови поставки товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього Договору.
7.21. Відповідачем перед поставкою товару виставлено рахунок на плату товару на загальну суму 1 446 300,00 грн, а позивачем здійснено передоплату у розмірі 1 446 300,00 грн.
7.22. Матеріли справи не містять докази виконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару, а тому обставина невиконання відповідачем поставки за Договором товару на суму 1 446 300,00 грн вважається встановленою.
7.23. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).
7.24. Матеріли справи не містять доказі повернення відповідачем позивачу попередньої оплати у розмірі 1 446 300,00 грн.
7.25. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 1 446 300,00 грн.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.
8.1. Велика Палата Верховного Суду у постанові від (справа ) зробила наступні висновки:
- з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків;
- за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання;
- Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19);
- за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18);
- тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
8.2. Відповідно до положень статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
9.3. Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку.
9.3. Зазначене є підставами для застосування до відповідача нарахувань згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України.
9.4. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (пункти 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
9.5. Враховуючи наведене, встановлені обставини, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який є арифметично правильним, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 36 732,00 грн 3% річних та 173 363,66 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ
10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
10.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
10.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
10.5. Враховуючи наведене та встановленні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
12. СУДОВІ ВИТРАТИ.
12.1. Позивач повідомив про понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
12.2. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
12.3. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
12.4. Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
12.5. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
12.6. Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
12.7. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
12.8. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
12.9. Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір №11-25 про надання правової допомоги від 16.07.2025, укладений між ТОВ «Рембудспецмонтаж» та Адвокатським об'єднанням «Вайз Солюшнс»; рахунок-фактуру №22/11-25 від 16.07.2025 на суму 20 000,00 грн; платіжну інструкцію №2201 від 18.07.2025 на суму 20 000,00 грн.
12.10. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
12.11. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
12.12. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
12.13. Відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
12.14. Отже, оцінюючи в сукупності надані докази, суд дійшов висновку про те, що обставина понесення позивачем витрат на професійну допомогу у розмірі 20 000,000 грн є доведеною та не спростованою відповідачем.
12.15. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 24845,93 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутбостач» (02157, місто Київ, б.Гашека Ярослава, будинок 24, код ЄДРПОУ 40528020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудспецмонтаж» (77111, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Бурштин, вул.Бандери С., будинок 57, код ЄДРПОУ 39404497) 1 446 300, 00 грн основного боргу, 36 732, 00 грн 3% річних, 173 363, 66 грн інфляційних втрат і 20000,00 грн витрат на правничу допомогу і судовий збір 24845,93 грн
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 10.11.2025.
Суддя Ігор Курдельчук