ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/5803/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Калашнік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/5803/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інтер-Інвест» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний виконавець Мельниченко Костянтин Павлович про визнання права власності на транспортний засіб та припинення чинності арешту, за участі представників позивача Томащука М.С.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач звернувся до суду для захисту своїх прав, оскільки отримав відмову у внесені змін в реєстрації транспортного засобу. Позивач зазначає, що відмова отримана, оскільки транспортний засіб знаходиться під арештом, накладеним приватним виконавцем у межах виконавчого провадження на майно боржника - ТОВ ««Укр Інтер-Інвест».
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 18.10.2019 між ТОВ «Авто-Арсенал» (комісіонер) та ТОВ «Укр Інтернет-Інвест» (комітент) укладено Договір комісії №4680/19/004717.
2.1.1. За вказаним договором комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підлягає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): модель ВЕСТТ 930014 Н/ПР-ПЛАТФОРМА-Е, 2016 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 за ціною не нижче узгодженої сторонами, а саме: 184 000 грн.
2.2. 18.10.2019 між ТОВ «Авто-Арсенал» (продавець) та ТОВ «Тенок» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №4680/19/004717.
2.2.1 За вказаним договором продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб (який підлягає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка ВЕСТТ, модель 930014 Н/ПР-ПЛАТФОРМА-Е, 2016 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
2.3. За видатковою накладною №15 від 18.10.2019 ТОВ «Укр Інтер-Інвест» передало ТОВ «Технок» напівпричіп-платформу ВЕСТТ-930014.
2.4. 22.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельниченком Костянтином Павловичем винесено постанову про арешт майна боржника у ВП НОМЕР_4, а саме: з метою забезпечення виконання рішення підлягає арешту все рухоме та нерухоме майно боржника - ТОВ «Укр Інтер-Інвест» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження 813 153,37 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом позову є визнання за ТОВ «Технок» права власності на транспортний засіб марки ВЕСТТ (модель 930014Н/ПР-ПЛАТФОРМА-Е 2016 року випуску, синього кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ) та припинити чинність арештів, заборон та заходів розшуку на вказаний транспортний засіб.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 328, 392 Цивільного кодексу України та 59 Закону України «Про виконавче провадження».
3.3. Фактичними підставами позову є наявність арешту на транспортний засіб марки ВЕСТТ.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 позовну залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.06.2025. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
5.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 надано можливість представнику позивача адвокату брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс «Система захищеного відеокнференцзв'язку з судом»
5.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 залучено до участі у справі Приватного виконавця Мельниченка Костянтина Павловича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Підготовче засідання відкладено на 01.07.2025.
5.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 задоволено клопотання позивача про збирання доказів. Зобов'язано Приватного виконавця Мельниченка Костянтина Павловича надати відомості про особу стягувача у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_4 для вирішення питань підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 05.08.2025.
5.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 частково задоволено заяву ТОВ «Технок» про залучення співвідповідача. Залучено співвідповідачем у справі №910/5803/25 ОСОБА_1. Підготовче засідання відкладено на 26.08.2025.
5.7. У підготовчому засіданні 26.08.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.09.2025.
5.8. У судовому засіданні 16.09.2025 суд ухвалив відкласти судове засідання на 21.10.2025.
5.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 надано можливість представнику ОСОБА_1 адвокату брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс «Система захищеного відеокнференцзв'язку з судом».
5.10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 з'ясовано позицію представників щодо юрисдикції господарського суду за вимогами до фізичної особи у даній категорії спорів, закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Технок» до ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортний засіб та припинення чинності арешту.
5.12. У судовому засіданні 21.10.2025 розгляд справи відкладено на 28.10.2025. Позивач зазначив, що не оскаржує ухвалу суду про закриття провадження у справі за вимогами до фізичної особи.
5.13. У судовому засіданні 28.10.2025, відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи обрано позивачем належний спосіб захисту та суб'єктний склад справи для захисту порушених прав?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше запитання, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕНАЛЕЖНОГО ВІДПОВІДАЧА,
7.1. Позивач повідомляє суд, про неможливість у 2025 році здійснити постановку на облік транспортного засобу, який ним придбаний за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №4680/19/004717 від 18.10.2019, однак раніше не був перереєстрований на нього, і він обмежений в реалізацію своїх прав з причин накладення арешту у виконавчому провадженні стороною якого він не являється.
7.2. Позивач зазначає, що здійснення перереєстрації вказаного транспортного засобу неможливо, оскільки рухоме та нерухоме майно ТОВ «Укр Інтер-Інвест» з 22.05.2024 перебуває під арештом в межах виконавчого провадження.
7.3.1.Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов'язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
7.3.2. Обов'язок щодо реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу був передбачений Законом України «Про дорожній рух» в редакції, чинній на час укладенням позивачем договору купівлі-продажу.
7.3.3 Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
7.3.4. Відповідно до приписів Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ №1388 від 07.09.1998, перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
7.3.5. Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «… правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує». Подібні правові висновки щодо застосування положень статті 34 Закону № 3353-XII викладено Верховним Судом також у постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 910/11266/17, від 21 травня 2019 року у справі № 912/1426/18 та від 30 липня 2019 року у справі № 905/1053/18.
7.4.Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
7.5. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).
7.6. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 321 ЦК України).
7.7. Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
7.8. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
7.9. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
7.10. Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.11. Обов'язок щодо реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу був передбачений Законом України «Про дорожній рух» в редакції, чинній на час укладенням позивачем договору купівлі-продажу.
7.12. Позивач не виконав свій обов'язок, встановлений статтею 34 Законом України «Про дорожній рух», що мало наслідками невідображення в державних реєстрах правильних відомостей щодо права власності на транспортний засіб.
7.13. Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМУ №830 від 05.07.2004, державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов'язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна.
7.14. У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (стаття 34 Закону України «Про дорожній рух».
7.15. Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі ЗУ « 1404-VIII») арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
7.16. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 2 статті 56 ЗУ « 1404-VIII»).
7.17. Однак суд зазначає, що право власності не об'єкт рухомого майна (транспортний засіб) переходить на підставі правочину (договір-купівлі продажу) та з моменту передачі цього майна, а також не залежить від здійснення реєстраційних дій.
7.18. Вказані висновки суду корелюються з висновками Верховного Суду, зроблені у постанові від 16.12.2020 по справі № 278/3640/18, зокрема: «Правовий аналіз вказаних норм права свідчить про те, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу».
7.19. Отже, хоч за правочином у формі договору купівлі-продажу до позивача перейшло право власності на транспортний засіб, однак за відомостями з державних реєстрів транспортний засіб перебуває на обліку ТОВ «Укр Інтер-Інвест», а тому обтяження, накладені постановою приватного виконавця, поширюються на цей транспортний засіб.
7.20. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
7.21. Частиною 1 статті 59 ЗУ « 1404-VIII» передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
7.22. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постанові від 26.11.2019 (справа № 905/386/18), відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
7.23. Суд зазначає, що позовні вимоги повинні бути пред'явленні до особи, яка може оспорювати перехід права власності на спірне майно, оскільки такі дії матимуть безпосередній вплив на її права та законні інтереси щодо такого майна.
7.24. Суд зазначає, що ТОВ «Укр Інтер-Інвест», підписуючи договір комісії від 18.10.2019, зробило волевиявлення щодо передачі, зокрема, позивачу права власності на транспортний засіб, а відповідно до видаткової накладної від 18.10.2019 було здійснено фактичну передачу транспортного засобу.
7.25. Отже, ТОВ «Укр Інтер-Інвест» здійснило всі дії, необхідні для реалізації позивачем свого права власності на транспортний засіб, а також не оспорює право власності на транспортний засіб за позивачем.
7.26. У зазначених обставинах, відповідно до принципів цивільного законодавства та господарського судочинства, відповідач, в даному разі продавець, не може відповідати за вимогами про визнання права власності та зняття арештів, оскільки не порушував прав позивача та не може виступати суб'єктом поновлення порушених прав позивача.
7.25. Наслідком порушення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, є покладення та порушників відповідальності, встановленої законом (пункт 5), а не позбавлення права власності на придбаний особою транспортний засіб.
7.26. Відтак, не доведеною є обставина, що Продавець. відповідач у справі, є винною особою у невиконанні обов'язку перереєстрації ТЗ та позбавляє Покупця, позивача у справі, права власності на придбаний останнім транспортний засіб.
7.27. У правовідносинах, які склалися у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження та накладенням арешту на рухоме майно, також наявні інші суб'єкти, а саме: особа, в інтересах якої накладено арешт (стягувач) - ОСОБА_1 та приватний виконавець Мельниченко Костянтин Павлович.
7.28. ОСОБА_1, як стягувач зацікавлений у зверненні стягненні на майно боржника, оскільки такі дії спрямовані на поновлення його порушеного право, захищеного судом інтересу, на завершальній стадії судового захисту і виконання судового рішення.
7.28. Отже, у даній справі виключення майна за рішенням суду із майна, на яке може бути звернено стягнення у межах виконавчого провадження, може мати наслідком порушення інтересів лише стягувача.
7.30. Приватний виконавець реалізує мету виконавчого провадження, а саме поновлення порушених прав стягувача, а тому діє в його інтересах.
7.31. Отже, ТОВ «Укр Інтер-Інвест» не є стороною спірних правовідносин і являється неналежним відповідачем за такими вимогами позивача, тому залишається інший суб'єкт в особі стягувача у виконавчому провадженні, про якого як заінтересовану особу йдеться у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.11.2019 справі 905/386/18.
7.32. За клопотанням позивача суд залучав до участі у спарві співвідповідача ОСОБА_1 , однак, як вже встановлювалось судом в ухвалі 21.10.2025, вимоги до вказаної особи не підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Ухвалу про закриття провадження у справі позивач не оскаржував.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
8.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
8.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
8.5. Враховуючи наведене, встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 10.11.2025
Суддя Ігор Курдельчук