номер провадження справи 7/150/25
31.10.2025 Справа № 908/2111/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 908/2111/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919982)
про стягнення 2 441 292, 21грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Білик О.В. дов. №120 від 12.12.2024, свідоцтво адвоката № ЗП002053 від 12.03.2019
від відповідача: Джамбов Петро Сергійович (в залі суду) - ордер серія АР №1269046 від 01.09.2025, посвідчення адвоката №ЗП 001795 від 31.08.2018
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 2298/08-07/25 від 09.07.2025) Приватного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьмина» (надалі - ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина») до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (надалі - ТОВ “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ») про стягнення 2 441 292, 21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1290 від 01.04.2021, яка складається з 1490000,00 грн суми основного боргу, 532 362,74грн пені, 302 579, 20 грн інфляційних втрат, 11 350,27 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.07.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2111/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 14.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2111/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2025 о 09 год. 30 хв.
Від представника позивача 30.07.2025 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 15361/08-08/25 від 30.07.2025).
У судовому засіданні 30.07.2025 приймала участь представник позивача.
Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки представника у судове засідання суд не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги. Просила долучити до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення позовної заяви з додатками відповідачу. Суд, розглянувши клопотання позивача про долучення доказів, задовольнив його, поновив строк та долучив докази до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання на 20.08.2025 о 09 год. 30хв.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 20.08.2025 з'ясовано у представника позивача, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 20.08.2025 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 10.09.2025 о 10 год. 00хв.
У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному виникла необхідність перенести судове засідання на іншу дату. Судове засідання перенесено з 10.09.2025 на 07.10.2025 0б 11 год. 30 хв., про що винесено відповідну ухвалу суду.
Відповідачем (вх. № 19361/08-08/25 від 24.09.2025) до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву та повернення на стадію підготовчого провадження.
Від позивача (вх. № 19909/08-08/25 від 02.10.2025) надішли заперечення на клопотання відповідача, що подане 24.09.2025.
Відповідачем (вх. № 20000/08-08/25 від 03.10.2025) до канцелярії суду подано клопотання про надання сторонам додаткового часу для примирення сторін у справі.
До канцелярії суду від відповідача 07.10.2025 надійшов відзив на позовну заяву (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 20201/08-08/25 від 07.10.2025), в якому останній просить суд визнати причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву. Поновити відповідачу строк на надання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги задовольнити частково, в частині визнання заборгованості у сумі 1 490 000, 00грн. В іншій частині просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 07.10.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представник позивача питання щодо прийняття відзиву на позовну заяву залишив на розсуд суду та пояснив, що повідомлення про позицію щодо мирової угоди буде направлено до суду.
Відзив судом прийнято та роз'яснено сторонам, що оцінку буде надано під час ухвалення рішення.
У судовому засіданні 07.10.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 10.10.2025.
У системі «Електронний суд» 07.10.2025 надійшов відзив (зареєстровано у канцелярії суду за вх. №20333/08-08/25 від 08.10.2025) аналогічного змісту, що надійшов до канцелярії 07.10.2025 за вх. № 20201/08-08/25.
Від позивача 07.10.2025 через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:
Накласти арешт на: - нерухоме майно, що зареєстроване за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ», код ЄДРПОУ 40919982, а саме будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії (стара назва: проспект Маяковського), будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435. Опис нерухомого майна згідно останньої технічної інвентаризації станом на 26.03.2021року: оглядова яма, козирок, вбиральня літ. Д інв. № 103001983, зливна яма № 3, тенісний корт № 4 інв. 112026009, тенісний корт № 5 інв. 112026010, тенісний корт № 6 інв. 112026011, тенісний корт № 7 інв. 112026012, паркан № 10, паркан № 11, паркан №12, бігові доріжки № 13 інв. 103001944, футбольне поле з трав'яним покриттям № 14 інв. 103001943, футбольне поле для міні-футболу № 15 інв. 103001943, спортивний майданчик №16 інв. 103001944.
У системі «Електронний суд» 08.10.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. №20531/08-08/25 від 09.10.2025) надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи, в якій позивач просить суд :
- Визнати причину ненадання доказів поважною, приєднати до матеріалів справи копію листа ПрАТ “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» № 16/210 від 07.10.2025;
- Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового часу для примирення сторін;
- Продовжити розгляд справи по суті;
- Задовольнити позовні вимоги повністю.
У системі «Електронний суд» 09.10.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. №20588/08-08/25 від 10.10.2025) відповідачем сформовано клопотання про надання додаткового часу для примирення сторін, а також подано заперечення проти задоволення судом заяви позивача про забезпечення позову (вх. № 20589/08-08/25 від 10.10.2025).
У зв'язку із масованою атакою території України країною-агресором у ніч із 09.10.2025 на 10.10.2925, що є загальновідомим фактом, із метою забезпечення збереження життя та здоров'я працівників суду та учасників судового процесу, судове засідання перенесено з 10.10.2025 на 13.10.2025 о 12год. 45 хв., про що представники сторін були повідомленні (телефонограми долучені до матеріалів справи).
Через систему «Електронний суд» 12.10.205 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача щодо надання додаткового часу для примирення сторін у сторін у справі.
Відповідачем у системі «Електронний суд» 13.10.2025 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судовому засіданні 13.10.2025 приймав участь представник позивача.
Судом у судовому засіданні 13.10.2025 розглянуто клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи. Докази долучено до матеріалів справи.
Судом розглянуто заяву позивача про забезпечення позовних вимог. Судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду. Заява судом задоволена, про що винесено відповідну ухвалу суду.
Клопотання відповідача про відкладення судового засідання судом задоволено.
Ухвалою суду від 13.10.2025 суд відклав судове засідання на 22.10.2025 о 12год. 30 хв.
У судовому засіданні 22.10.2025 представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи клопотання про приєднання доказів.
Представник позивача залишив це питання на розсуд суду.
Суд долучив клопотання до матеріалів справи, але роз'яснив сторонам що оцінку буде надано при ухваленні рішення. Судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. Щодо решти позовних вимог просить суд відмовити в їх задоволені та розподілити судові витрати у справі.
Суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 31.10.2025 об 11 год. 0 хв.
Суд 31.10.2025 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина» (надалі - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина») звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення 2 441 292, 21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1290 від 01.04.2021, яка складається з 1490000,00 грн суми основного боргу, 532 362,74грн пені, 302 579, 20 грн інфляційних втрат, 11 350, 27 грн 3% річних до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (надалі - ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»).
Як підставу для звернення з позовом позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1290 від 01.04.2021. Викладені у позовній заяві обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Позов обґрунтовано ст.ст. 258, 526, 530, 546, 549-552, 610, 612, 625, 627, 629, 692, 693 ЦК України.
Використовуючи надане процесуальним законом право, відповідач надав відзив, в якому останній просить суд визнати причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву поважними. Поновити відповідачу строк на надання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги задовольнити частково, в частині визнання заборгованості у сумі 1 490 000, 00грн. В іншій частині просить суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування позиції посилається на форс-мажорні обставини, підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, а також на положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За змістом ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України», пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами та триває на теперішній час.
Зважаючи на обставини воєнного стану, з метою сприяння в реалізації учасникам справи їх процесуальних прав, суд прийняв відзив до розгляду. Окрім цього, суд зазначає, що відповідач доказів до відзиву не надавав.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Між ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина» та ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» 01.04.2021 був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Якіб'юк Ю.А., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 01.04.2021 за реєстровим номером № 1290 (надалі Договір).
Відповідно п. 1.1 Договору продавець передає (продає) у власність покупця належно йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435, а покупець приймає у власність (купує) зазначене нерухоме майно та зобов'язується сплатити за нього ціну відповідно умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно п.2.1 Договору за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за 4 500 000,00 (чотири мільйона п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень. Зазначену суму покупець зобов'язується сплатити продавцю шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 , відкритий в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957 наступним чином:
- 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - в день укладання та підписання вказаного договору (01.04.2021).
- 3 000 000,00 (три мільйона) гривень 00 копійок - у строк до 01.04.2023.
Сторони домовились, що факт остаточного (повного) розрахунку за цим договором підтверджується заявою продавця, підпис на який засвідчується нотаріально, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено печатками та посвідчено нотаріально. Договір підписано без зауважень. Факт укладення та зміст сторонами не оспорюється.
На виконання умов вказаного договору з боку на розрахунковий рахунок ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/ПРОДАВЦЯ/ПОЗИВАЧА в якості оплати за придбане нерухоме майно були перераховані кошти в загальному розмірі 3 010 000,00грн, а саме:
- 01.04.2021 - 1 500 000,00грн.
- в період з 28.03.2023 по 31.10.2024 - 1 510 000,00грн.
Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
Отже, з боку ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/ПОКУПЦЯ/ВІДПОВІДАЧА перед ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/ПРОДАВЦЕМ/ПОЗИВАЧЕМ є невиконаними зобов'язання з оплати в повному обсязі за Договором за придбане нерухоме майно, а саме є заборгованість в загальному розмірі 1 490 000.00грн., з ПДВ (4 500 000,0- 3 010 000,00).
Відповідач листом №28/03/2023-01 від 28.03.2023 звертався до позивача, в якому зазначив, що ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» має намір остаточно виконати повний розрахунок за Договором купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповіді на лист №28/03/2023-01 від 28.03.2023 позивач (лист № 16/76 від 17.04.2023) звернувся до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості за договором та просив надати графік погашення заборгованості.
ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» листом 19/04/2023-1 від 19.04.2023 надало графік погашення заборгованості з останнім днем оплати 31.12.2023 включно. Проте, відповідач запропонований графік погашення заборгованості не виконав.
ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/ПРОДАВЕЦЬ/ПОЗИВАЧ листом № 16/110 від 19.05.2025 звернулось до ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/ПОКУПЦЯ/ВІДПОВІДАЧА з вимогами щодо погашення заборгованості за Договором та просило сплатити заборгованість в загальному розмірі 1 490 000,00грн в строк не пізніше 01.06.2025.
Проте, ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» свої зобов'язання з оплати в повному обсязі за договором не виконало.
ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» 05.06.2025 на адресу ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» була пред'явлена претензія № 1-7пр/25 з вимогами оплатити заборгованість в загальному розмірі 1 490 000,00грн з ПДВ та штрафні санкції в строк протягом 7 днів. Проте вказана претензія з боку ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» була залишена без задоволення.
ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» 18.06.2025 листом № 18/06/-25 підтвердив, що відповідач не відмовляється від взятих на себе зобов'язань за вказаним договором та просив розглянути питання щодо можливості внесення змін до договору в частині перенесення виконання основного зобов'язання з повного розрахунку за Договором в строк до 31.12.2025.
Домовленості щодо перенесення строків виконання договору сторонни не досягли.
Відтак, станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду з боку ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» перед ПрАТ «ДНПРОСПЕЦСТАЛЬ» є невиконаними зобов'язання з оплати в повному обсязі за Договором за придбане нерухоме майно, а саме є заборгованість в загальному розмірі1 490 000,00грн. з ПДВ (4 500 000,0- 3 010 000,00).
Умовами п. 2.1. Договору передбачені наступні строки оплати:
- 1 500 000,0грн. - в день укладання договору - 01.04.2021.
- 3 000 000,0грн. - до 01.04.2023.
Договором передбачені наступні умови:
- « 5.3. Всі конфлікти і розбіжності вирішуються Сторонами шляхом переговорів та письмо* угодами, або в судовому порядку передбаченому чинним законодавством ,»
- « 6.3 Всі спори що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку з тлумаче, його положення вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не досягли домовленості, то передається на розгляд судових органів в порядку встановленому чинним законодавством.»
- « 6.4, Зміни до умов Договору або внесення доповнень здійснюються за згодою Сторін підлягають нотаріальному посвідченню».
Позивач у позовній заяві вказує на те, що запропонований ТОВ«ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» графік погашення заборгованості, перенесення виконання основного зобов'язання з повного розрахунку за договором, у розумінні вищевказаних умов Договору не може вважатись зміною строків оплати відповідно до умов Договору. В разі домовленості сторін встановити нові строки оплати заборгованості за Договором, сторони повинні укласти письмову угоду до вказаного Договору, яка б підлягають нотаріальному посвідченню.
За умовами договору ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» взяло на себе зобов'язання сплатити 3 000 000,0грн в строк до 01.04.2023.
Згідно з п. 5.1. договору, у разі порушення покупцем строків оплати за купівлю нерухомого майна, зазначених у п. 2.1. цього Договору та/або строків компенсації витрат на сплату плати за користування земельною ділянкою, зазначених у п. 4.3.2. цього Договору, покупець сплачує продавцю за вимогою останнього пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки ЩУ, що діє в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.
Покупець, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим Договором, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Однак, порушуючи умови договору відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» 1 490 000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, 532 362,74 грн пені, 302 579,20 грн інфляційних витрат, 116 350,27 грн 3% річних.
Відповідач наведені вище обставини не спростував, а визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з виконання договору купівлі-продажу.
Правовідносини сторін за договором поставки регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України внормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно п. 1.1 Договору продавець передає (продає) у власність покупця належно йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435, а покупець приймає у власність (купує) зазначене нерухоме майно та зобов'язується сплатити за нього ціну відповідно умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно п.2.1 Договору за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за 4 500 000,00 (чотири мільйона п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень. Зазначену суму покупець зобов'язується сплатити продавцю шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 , відкритий в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957 наступним чином:
- 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - в день укладання та підписання вказаного договору (01.04.2021р.).
- 3 000 000,00 (три мільйона) гривень 00 копійок - у строк до 01.04.2023року.
Порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині та повної оплати за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» 1 490 000,00грн заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не заперечує та визнає суму основного боргу, пред'явлену позивачем до стягнення у розмірі 1 490 000,00грн.
Беручи до уваги викладені у позовній заяві обставини, дослідивши матеріали справи та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в частині суми основного боргу, суд вирішив, що позовні вимоги про стягнення 1 490 000,00грн заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.04.2021 за реєстровим номером № 1290 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями п. 5.1. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати за купівлю нерухомого майна, зазначених у п. 2.1. цього Договору та/або строків компенсації витрат на сплату плати за користування земельною ділянкою, зазначених у п. 4.3.2. цього Договору, покупець сплачує продавцю за вимогою останнього пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.
Покупець, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим Договором, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Отже, оскільки умовами п. 5.1. договору передбачено, що «Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення», згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки інше встановлено договором (п.5.1 Договору «Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення....»).
Позивач звернувся з вимогами про стягнення пені за період 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме: з 02.04.2023р по 02.10.2023р.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені у розмірі 532 362,74 грн за період з 02.04.2023 по 02.10.2023.
Суд із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» здійснив розрахунок пені та установив, що пред'явлена до стягнення сума пені 532 362,74 грн за період з 02.04.2023 по 02.10.2023 розрахована правильно та підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати позивачем на підставі ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 5.1 договору нараховано 3% річних за період з 02.04.2023 по 02.07.2025 в сумі 116350,27грн; інфляційні втрати за період з 02.04.2023 по 02.07.2025 в сумі 302579,20 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним. Отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних втрат. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
Наданий розрахунок втрат від інфляції перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», встановлено, що сума втрат від інфляції нарахована позивачем за період 31.10.2024-02.07.2025 у сумі 136089,37грн складає менший розмір, ніж той, що розраховано судом за період з листопада 2024 року по червень 2025 року - 149098,08грн. Зважаючи на неможливість виходу за межі пред'явлених до стягнення позовних вимог, суд задовольняє суму інфляційних втрат за період з 31.10.2024-02.07.2025 у розмірі 136089,37грн, яка пред'явлена позивачем до стягнення.
Решта вимог (сум) щодо стягнення суми інфляційних втрат позивачем розрахована правильно та підлягає задоволенню.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у сумі 302579,20грн.
Надаючи оцінку доводам відповідача про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, суд звертається до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22.
Верховний суд зазначив таке.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").
Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором/
Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Жодних інших доказів, окрім наведеного листа, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які б унеможливили виконання ним зобов'язань за спірним договором, відповідач суду не надав.
Посилання відповідача на положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є неспроможними, оскільки зазначена норма щодо звільнення від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, та від сплати штрафних санкцій розповсюджується лише на кредитні правовідносини.
Інших доводів та доказів на обґрунтування власної позиції відповідач не надав.
Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 36619 гривні 38 копійок за подачу позовної заяви та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позовних вимог у сумі 1211 гривень 20 копійок покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919982) на користь Приватного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536) 1 490 000 (один мільйон чотириста дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок суми основного боргу, 532 362 (п'ятсот тридцять дві тисячі триста шістдесят дві) гривень 74 копійки пені, 302 579 (триста дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 20 копійок інфляційних втрат, 116 350 (сто шістнадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 27 копійок 3% річних, 36 619 (тридцять шість тисяч шістсот дев'ятнадцять) гривень 38 копійок судового збору за подачу позовної заяви, 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із урахуванням здійснення систематичних ворожих атак як на території Запорізької області, так і на території всієї України, а також застосування погодинних графіків відключення електричної енергії у м. Запоріжжі повне рішення складено та підписано 10.11.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна