вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
04.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2933/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО ЛАЙТ", м. Київ
про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових будівель
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Мошинець Ю.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО ЛАЙТ" і просить суд розірвати договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд Бази відпочинку, загальною площею 592,9 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Курилівка, вул. Зелена, 18, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,4559 га з кадастровим номером 1223756900:01:001:0051, укладений 14.11.2023 між ТОВ “ЗІГУДС» (продавець, яке перейменоване у ТОВ “КАМПРЕСС») та ТОВ “ІМПЕРІО ЛАЙТ» (покупець), та який посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. 14.11.2023 за №1504.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на теперішній час ТОВ “ІМПЕРІО ЛАЙТ» не виконало зобов'язання, встановлені п. 6 договору купівлі-продажу від 14.1.2023, не сплатило вартість об'єкта купівлі-продажу, в свою чергу невиконання покупцем зобов'язань щодо сплати вартості об'єкта продажу після 14.12.2023 є підставою для розірвання договору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.06.2025.
В засіданні 25.06.2025 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.07.2025.
02.07.2025 відповідач подав відзив на позов.
09.07.2025 позивач подав відповідь на відзив.
09.07.2025 призначене судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Яни Сергіївни у відпустці.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 призначено підготовче засідання на 06.08.2025.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 03.09.2025.
В межах підготовки розгляду справи до розгляду по суті суд з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про наявність кримінальної справи № 187/429/21 у Петриківському районному суді Дніпропетровської області, в якій було розглянуто клопотання старшого слідчого про накладення арешту на базу відпочинку, загальною площею 592,9 кв.м, яка належить ТОВ "Зігудс".
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 по справі № 187/429/21 накладено арешт на базу відпочинку загальною площею 592,9 кв.м із забороною використовувати, відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
В судове засідання 03.09.2025 представники сторін не з'явились, 03.09.2025 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість прибуття до судового засідання представника, який їде у потязі Ужгород-Дніпро.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 відкладено судове засідання на 23.09.2025. Явку сторін у судове засідання визнано обов'язковою. Витребувано у позивача додаткові докази.
Протокольною ухвалою від 23.09.2025 оголошено перерву на 14.10.2025.
13.10.2025 та 14.10.2025 до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС".
14.10.2025 до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС", в якому позивач просить у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги 14.10.2025 о 10.08 годин відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 відкладено судове засідання на 04.11.2025. Явку сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
В судове засідання 04.11.2025 представники позивача та відповідача не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі представник позивача не з?явився в судове засідання 04.11.2025, хоча явка була визнана обов'язковою відповідно до ухвали суду від 14.10.2025.
Суд зазначає, що попереднє судове засідання було призначено на 14.10.2025 о 10:10 год.
14.10.2025 у місті Дніпро було оголошено повітряну тривогу з 10:08 до 10:39 год.
14.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС" до матеріалів справи надійшло клопотання через систему Електронний суд о 10:37 год, в якому позивач просить у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС" про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено судове засідання на 04.11.2025 о 11:40 год. Явку сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
04.11.2025 у місті Дніпро було оголошено повітряну тривогу з 11:09 до 11:27 год. Тобто повітряна тривога закінчилася до часу початку судового засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач зареєстрований в системі Електронний суд та раніше повідомляв суд про неможливість явки в судове засідання, зокрема й у день судового засідання.
Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума сплаченого судового збору може бути повернута позивачу з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Керуючись статтями 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПРЕСС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО ЛАЙТ" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд Бази відпочинку, загальною площею 592,9 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Курилівка, вул. Зелена, 18, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,4559 га з кадастровим номером 1223756900:01:001:0051, укладений 14.11.2023 між ТОВ “ЗІГУДС» та ТОВ “ІМПЕРІО ЛАЙТ», та який посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. 14.11.2023 за №1504 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст складено 10.11.2025
Суддя Я.С. Золотарьова