ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 жовтня 2025 року Справа № 924/1246/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Олексюк Г.Є.
суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Загородько Б.Ю.
за участю представників сторін:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ сервіс" - адв. Малахова Г.О.
відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" - предст. Рахімова А.А.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду Державного майна України - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2025 р.
постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 29.04.2025 р.
у справі № 924/1246/21 (суддя Димбовський В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ сервіс"
до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду Державного майна України
про стягнення 1 615 683,81 грн. заборгованості з урахуванням відсотків річних та інфляційних втрат і штрафу
Відповідно до рішення від 21.04.2025 р. у справі № 924/1246/21 Господарський суд Хмельницької області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс». Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» 988325,21 грн. заборгованості, 221222,77 грн. штрафу, 91089,00 грн. 3 % річних, 315046,83 грн. інфляційних втрат та 24235,26 грн. витрат зі сплати судового збору. Одночасно суд відстрочив виконання рішення суду до припинення дії мораторію (заборони), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу на 100 %.
Скаржник вбачає наявність виняткових обставин як підставу для зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки, тоді як суд першої інстанції залишив без реагування відповідну заяву відповідача.
Звертає увагу, що станом на дату введення воєнного стану 24.02.2022 р. єдиним акціонером ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" було акціонерне товариство «Електрозавод», яке зареєстроване у м. москва, рф. Також звертає увагу, що суд першої інстанції у своєму рішенні неправильно вказав прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" - «Євтушенко» замість «Євтушенков», що призвело до хибних висновків про те, що на вказану особу не накладені санкції.
Пояснює, що філією ВП ХАЕС кошти Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» не були сплачені у зв'язку з тим, що кінцевий бенефіціар цього підприємства перебував під санкціями РНБО.
Зазначає, що з 04.03.2022 р. місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» були захоплені збройними силами російської федерації та дотепер перебувають у тимчасовій окупації. У зв'язку з цим відповідачем втрачені значні виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.
Зауважує, що позивачем не надані докази, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків саме в результаті зупинення виконання відповідачем спірного договору.
Просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1246/21 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу на 100%.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» у відзиві на апеляційну скаргу доводив, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи і доказів у справі.
Зазначає, що на дату прийняття оскаржуваного судового рішення Євтушенков В.П. втратив статус кінцевого бенефіціарного власника ТОВ НІЦ «ЗТЗ-Сервіс» на підставі судових актів ВАКС.
Звертає увагу, що відповідач мав заборгованість за спірним договором на виконання робіт від 28.05.2019 р. задовго до початку повномасштабної військової агресії рф та прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації». Доводить, що у зв'язку з цим до дати відкриття провадження 24.12.2021 р. у даній справі № 924/1246/21 не існувало обставин, на які посилається скаржник як таких, що заважали сплатити заборгованість, і протягом 2020 та 2021 років відповідач мав можливість оплатити виконані роботи за договором.
Також зазначає, що позивачем були надані суду першої інстанції докази погіршення його фінансового стану, які досліджені у судовому засіданні, а саме - копію бухгалтерської довідки та витягу з Електронного кабінету платника податків ДПС про наявність у позивача податкового боргу.
Просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1246/21 без змін, а апеляційну скаргу скаржника/відповідача на це рішення - без задоволення.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.07.2024 р. залишив без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" та залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2025 р. у справі № 924/1246/21.
Постановою Верховного Суду від 09.09.2025 р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 р. у справі № 924/1246/21 скасовано, справу № 924/1246/21 передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд у постанові від 09.09.2025 р. звернув увагу на необхідність врахування висновку щодо застосування норми ст.269 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі №913/266/20(913/119/21), зокрема про те, що межами апеляційного перегляду процесуальний закон визначає повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду вимог апеляційної скарги (стаття 275 ГПК України), вихід за межі яких в разі неправильного застосування судом норм матеріального права допускається виключно в межах заявленого скаржником обсягу апеляційного оскарження судового рішення. Верховним Судом зазначено, що зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів/міркувань/аргументів виходу за межі апеляційного перегляду, фактично переглянувши рішення суду першої інстанції не лише в частині штрафу, а й в частині основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.
Також Верховний Суд вказав на протиріччя у застосуванні судом апеляційної інстанції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187, оскільки стосовно аргументів відповідача про поширення на позивача дії постанови уряду, суд апеляційної інстанції їх відхилив, а в частині відстрочки виконання рішення, яка мотивована мораторієм (забороною), встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187, переглядаючи рішення суду першої інстанції повністю, залишив вказане рішення без змін, не вказавши при цьому мотивів/аргументів/міркувань можливості відстрочення виконання судового рішення у зв'язку з постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 за наявності висновку про те, що на позивача дія постанови не поширюється.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
В судовому засіданні 16.10.2025 р. представник скаржника/відповідача підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд Державного майна України відзиву на апеляційну скаргу не подав і не забезпечив явку представника у судове засідання 16.10.2025 р., тоді як був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 93 зв. у т.6/. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників третьої особи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням вказівок Верховного Суду, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.
28.05.2019 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") як замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» як виконавець уклали договір про виконання робіт № 075-19/2-00/1-124-04-19-10171, відповідно до умов п. 1.1, 1.3 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, виконати в захищеній зоні ВП ХАЕС роботи за темою: ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 "Капітальний ремонт шунтуючих реакторів типу РОДЦ-110000/750-У1", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору /а.с. 12 - 21 у т.1/.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна робіт за цим договором згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1) становить 5267208,68 грн., крім того ПДВ 20 % 1053441,74 грн., всього ціна договору становить 6320650,42 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 4.1.3 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 45 календарних днів з дати підписання сторонами окремого за кожним етапом акта здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до етапів, визначених в "Календарному плані".
Згідно з п. 5.1.14, 5.2.2 договору виконавець зобов'язаний, зокрема, здати виконані роботи замовнику з оформленням звітної документації та акта виконаних робіт та має право отримати за виконані роботи оплату в розмірах і в строки, що передбачені договором.
Відповідно до п. 5.3.1, 5.3.3 договору замовник зобов'язується прийняти від виконавця виконані роботи, якщо вони відповідають умовам договору та оплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені договором.
Згідно з п. 9.6 договору за порушення зазначених у договорі термінів оплати за фактично виконані роботи, згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю за прострочення понад тридцять днів штраф в розмірі семи відсотків від несплаченої суми.
Відповідно до п. 12.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП «НАЕК «Енергоатом», за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки), і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором, а в частині виконання гарантійних зобов'язань виконавця, що передбачені цим договором, договір діє до повного виконання виконавцем гарантійних зобов'язань за договором.
Договір підписаний представниками сторін та завірений їх печатками.
03.12.2019 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") як замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» як виконавець підписали акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт за першим етапом за договором про те, що виконавцем виконані роботи за першим етапом робіт "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт шунтуючих реакторів типу РОДЦ-110000/750-У1" встановлених на ВП Хмельницька АЕС. Вартість виконаних виконавцем робіт складає 2633604,34 грн, у тому числі витрати на відрядження становлять 545810,00 грн. та ПДВ 20% у сумі 526720,87 грн., всього з ПДВ - 3160325,21 грн. Також в акті зазначено, що під час ремонту використано матеріалів поставки замовника (на безоплатній основі) на суму 371198,88 грн. З урахуванням отриманого 05.08.2019 р. авансу від замовника у розмірі 632065,00 грн з ПДВ підлягає оплаті за виконані роботи сума 2528260,21 грн, в тому числі ПДВ 20% у сумі 421376,70 грн. /а.с. 48 - 49 у .1/.
18.05.2020 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") як замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» як виконавець підписали акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт за другим етапом за травень 2020 року, згідно з яким виконавцем виконані роботи за другим етапом робіт "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт шунтуючих реакторів типу РОДЦ-110000/750-У1" встановлених на ВП Хмельницька АЕС (ДК 0Д6-2010 код 33.14). Вартість виконаних виконавцем робіт складає 2633604,34 грн, у тому числі - витрати на відрядження становлять 545810,00 грн. Всього з ПДВ - 3160325,21 грн. Також, в акті зазначено, що під час ремонту використано матеріали замовника (на безоплатній основі) на суму 438898,40 грн. Підлягає оплаті за виконані роботи сума 3160325,21 грн, в тому числі ПДВ 20% у сумі 526720,87 грн. /а.с. 53 - 54 у т.1/.
Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" з посиланням у призначені платежу на вищезазначені договір та акти перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» кошти на загальну суму 5332325,21 грн., що підтверджено платіжними інструкціями від 05.08.2019 р. №5634 у сумі 632065,00 грн., від 20.03.2020 р. № 2026 на суму 120000,00 грн., від 01.04.2020 р. № 2325 на суму 525000,00 грн., від 15.05.2020 р. № 3585 на суму 600000,00 грн., від 07.12.2020 р. № 8384 на суму 495000,00 грн., від 23.02.2021 р. № 1461 на суму 788260,21 грн., від 23.02.2021 р. № 1460 на суму 212000,00 грн., від 14.04.2021 р. № 2891 на суму 801000,00 грн., від 26.04.2021 р. № 3457 на суму 102000,00 грн., від 28.04.2021 р. № 3539 на суму 99000,00 грн., від 13.05.2021 р. № 3923 на суму 100000,00 грн., від 14.05.2021 р. № 3948 на суму 50000,00 грн., від 25.05.2021 р. № 4213 на суму 100000,00 грн., від 04.06.2021 р. № 4590 на суму 100000,00 грн., від 25.06.2021 р. № 4896 на суму 50000,00 грн., від 17.08.2021 р. № 6323 на суму 318000,00 грн., від 28.08.2021 р. № 6685 на суму 240000,00 грн. /а.с. 133 - 169 у т.1/.
Доказів оплати 988325,21 грн. заборгованості матеріали справи не містять.
Отже, судом встановлено, що на умовах договору від 28.05.2019 р. № 075-19/2-00/1-124-04-19-10171 між сторонами відбулись правовідносини з підряду, які врегульовані нормами глави 61 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
10.12.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") 988325,21 грн. заборгованості, а також - про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 315046,83 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період прострочення з серпня 2020 року по листопад 2021 року, 91089,00 грн. 3 % річних, розрахованих за період з 01.08.2020 р. 10.12.2025 р., і про стягнення 221222,77 грн. штрафу в розмірі 7 % від несплаченої у визначений договором строк суми 3160325,21 грн. - на підставі п. 9.6 договору.
06.02.2023 р. відповідач Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") подав клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду /а.с. 144 - 149 у т. 2/.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач доводить, що запровадження з 01.07.2019 р. нового ринку електричної енергії в Україні призвело до формування кризового стану енергетичної галузі, який з часе загострився. Пояснює, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 липня 2019 року в Україні була запроваджена нова модель функціонування оптового ринку електроенергії. До того часу функції єдиного покупця і продавця електроенергії в Україні виконувало Державне підприємство «Енергоринок», і на час впровадження нової моделі ринку електроенергії заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП НАЕК «Енергоатом» становила майже 12 млрд грн. При цьому механізм погашення заборгованості ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» на законодавчому рівні не врегульований. Відтак станом на 30.01.2023 р. прострочена заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за реалізовану електроенергію складає 28585,76 млн грн (більше 28,5 мільярдів грн.).
Також відповідач звертає увагу на ту обставину, що з 04.03.2022 р. місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» були захоплені збройними силами російської федерації та до тепер перебувають в тимчасовій окупації. У зв'язку з цим відповідачем в результаті війни і окупації втрачено значну частину своїх виробничих потужностей, що об'єктивно ускладнює своєчасні та у повному обсязі розрахунки відповідача перед позивачем за спірним договором.
До клопотання відповідач долучив такі докази на підтвердження своїх доводів: - копію витягу з інформаційного звіту про роботу ДП «НАЕК «Енергоатом» за грудень та 2022 рік про те, що прострочена заборгованість енергетичних компаній України перед ДП «НАЕК «Енергоатом» становить 28 мільярдів 586 мільйонів гривень;
- копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ДП «НАЕК «Енергоатом» за 1 квартал 2022 року відповідно до якого збитки підприємства становлять 1573442,00 грн.;
- копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за 1 квартал 2022 року відповідно до якого збитки підприємства становлять 3133280,00 грн.;
- копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за 9 місяців 2022 року відповідно до якого збитки підприємства становлять 4797066,00 грн. /а.с. 150 - 199 у т.2/.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про заміну сторони на правонаступника та замінив відповідача по справі - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (код ЄДРПОУ 21313677) правонаступником - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (код ЄДРПОУ 21313677), яке створене за результатом його реорганізації (перетворення).
Задоволивши позов, суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" не є стягувачем, стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції", не є особою, щодо якої постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 р. введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов'язань, тому не встановив підстави для обмеження права позивача на стягнення з відповідача грошових коштів. Разом з тим, суд першої інстанції виснував, що відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем і відстрочив виконання судового рішення до припинення дії мораторію (заборони), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації".
Колегією суддів в процесі перегляду справи на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідно до умов п. 4.1.3 договору кінцевою датою проведення розрахунку за перший етап виконаних і прийнятих робіт є 17.01.2020 р., за другий етап - 03.07.2020 р.; відповідно до п. 4.1.2 договору замовник сплатив попередню оплату (аванс) за виконання робіт за договором у сумі 632065,00 грн. з ПДВ; вартість робіт, визначених у акті № 1, у сумі 2528260,21 грн. оплачена замовником; вартість робіт, визначених у акті № 2 у сумі 2528260,21 грн. оплачена замовником частково у сумі 2172000,00 грн. Таким чином, заборгованість замовника перед виконавцем за виконані роботи становить 988325,21 грн.; за неналежне виконання замовником грошових зобов'язань за договором виконавцем заявлено до стягнення 221222,77 грн. 7% штрафу на підставі умов п.п.4.1.3, 9.6 договору, а також - 91089,00 грн 3% річних (за період прострочення з 01.08.2020 до 10.12.2021), 315046,83 грн. інфляційних втрат (за період з серпня 2020 року - листопада 2021 року).
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 988325,21 грн. заборгованості, 315046,83 грн. інфляційних втрат та 91089,00 грн. 3 % річних сторонами не оскаржується. Так, за змістом апеляційної скарги і у прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення про зменшення неустойки/штрафу на 100 %.
Колегія суддів керується нормами ст.269 ГПК України і переглядає рішення суду в межах доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у розділі 8 постанови від 09.09.2025 р. у даній справі.
Судом встановлено, і сторонами не оспорюється порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, зокрема - прострочення виконання грошового зобов'язання замовником у сумі 3160325,21 грн. на строк понад 30 (двадцять) календарних днів. Судом апеляційної інстанції перевірені розрахунки позивача і встановлено, що вимога щодо стягнення штрафу як 7 % від несплаченої у визначений договором строк суми 3160325,21 грн. ґрунтується на розрахунку, який є арифметично правильним, тому заявлена сума 221222,77 грн. є належною до стягнення.
Разом з тим, суд першої інстанції не розглянув в порядку ч.3 ст.169 ГПК України клопотання про зменшення штрафних санкцій, подане суду 06.02.2023 р. відповідачем Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого стало Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція /а.с. 144 - 149 у т. 2/.
Ухваливши рішення про стягнення штрафу у заявленій сумі 221222,77 грн., суд першої інстанції всупереч нормам ст. 236-238 ГПК України не надав жодної оцінки доводам відповідача про те, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є надмірно великим за конкретних обставин у справі.
Так, відповідно до норм ст. 233 ГК України (в редакції закону на час звернення з позовною заявою до суду) та ч. 3 ст. 551 ЦК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Верховний Суд неодноразово вказував, що виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру для забезпечення дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки. При цьому суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи.
Судова практика щодо застосування ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України є усталеною і відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України судами враховуються правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18, постановах Верховного Суду, а також в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2014 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013.
Вирішуючи питання про зменшення належної до стягнення з відповідача суми штрафу, колегія суддів в першу чергу враховує відсутність відомостей про збитки позивача внаслідок прострочення оплати виконаних робіт, докази такого суду не надані.
Оцінюючи доводи відповідача про причини виникнення боргу, судом враховано, що з 01 липня 2019 року в Україні запроваджена нова модель функціонування оптового ринку електроенергії. До того часу функції єдиного покупця і продавця електроенергії в Україні виконувало Державне підприємство «Енергоринок», проте на момент впровадження нової моделі ринку електроенергії заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП НАЕК «Енергоатом» становила майже 12 млрд грн. Відомості про таку заборгованість підтверджуються інформаційним звітом про роботу ДП «НАЕК Енергоатом», відповідно до якого прострочена заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП НАЕК «Енергоатом» за фактично реалізовану до 01.07.2019 р. електроенергію становить 11 477,68 млн. грн. /а.с. 162 - 163 у т.2/.
Враховано також, що з 04.03.2022 р. місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» були захоплені збройними силами російської федерації та дотепер перебувають в тимчасовій окупації. У зв'язку з цим є очевидною втрата відповідачем в результаті війни і окупації значної частини своїх виробничих потужностей, що об'єктивно впливає на стан розрахунків.
На підтвердження складного фінансового стану відповідачем надані суду копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ДП «НАЕК «Енергоатом» за 1 квартал 2022 року відповідно до якого збитки підприємства становлять 1573442,00 грн., копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за 1 квартал 2022 року, відповідно до якого збитки підприємства становлять 3133280,00 грн., копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за 9 місяців 2022 року, відповідно до якого збитки підприємства становлять 4797066,00 грн., копія витягу з інформаційного звіту про роботу ДП «НАЕК «Енергоатом» за грудень 2022 року та 2022 рік про те, що прострочена заборгованість енергетичних компаній України перед ДП «НАЕК «Енергоатом» становить 28 мільярдів 586 мільйонів гривень /а.с. 150 - 199 у т.2/.
Звертає при цьому увагу, що позивачем не доводиться розмір збитків відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" подав заперечення проти зменшення штрафних санкцій, зазначивши, що посилання відповідача на наявність незалежних від нього обставин, які склались у зв'язку із новими умовами функціонування ринку електроенергії та які призвели до його скрутного фінансового становища, не мають значення для предмету даної справи і не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов укладеного з позивачем договору; скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для зменшення судом розміру штрафу /а.с. 207 - 211 у т.2/.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач у своїх запереченнях проти зменшення штрафних санкцій не спростовує обставини, які наведені відповідачем як такі, що мають істотне значення для оцінки підстав для зменшення неустойки.
Натомість позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» жодним чином не доводить наявність збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем саме договору від 28.05.2019 р. № 075-19/2-00/1-124-04-19-10171.
При цьому колегією суддів враховується, що у даній справі заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих за період прострочення, і судом першої інстанції задоволені такі вимоги, тобто - вимоги позивача щодо відшкодування матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегія суддів зауважує, що штрафні санкції не повинні перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника в умовах врегулювання заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та не має стати джерелом невиправданих додаткових прибутків кредитора. Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Суд першої інстанції наведеним обставинам та поясненням відповідача оцінки не надав всупереч вимогам ч.5 ст.236, 237 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши таку подану відповідачем заяву, враховує наведені вище обставини в їх сукупності і вважає, що належна до стягнення сума штрафних санкцій підлягає зменшенню, оскільки стягнення одночасно боргу з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних і штрафу у повному обсязі 221222,77 грн. не буде розумним стимулюванням боржника виконувати основне грошове зобов'язання, натомість таке стягнення може стати надмірним тягарем та унеможливити виконання боржником інших зобов'язань. Колегія суддів враховує при цьому загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з огляду на необхідність забезпечення інтересів обох сторін, керуючись нормами ст. 551 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 5 % загальної суми, що буде оптимальним балансом інтересів сторін у спорі з урахуванням мети застосування фінансових санкцій. Відповідно, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11061,14 грн. штрафу, тоді як у стягненні 210161,63 грн. штрафу суд відмовляє.
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 р. у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 р. у справі № 905/2135/19, від 05.04.2023 р. у справі № 910/18718/21 і такий висновок враховується колегією суддів при оцінці розподілу судового збору за результатом розгляду позовних вимог відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Одночасно відповідачем у клопотанні, поданому суду першої інстанції, заявлено про відстрочення виконання рішення суду до припинення дії мораторію (заборони), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» (далі по тексту - постанова № 187).
Колегія суддів, виконуючи вказівки Верховного Суду, відзначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022р. "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи :
- громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
- у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованим судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови, кінцевим бенефіціарним власником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» є ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації і відсоток частки статутного капіталу якого становить 42,09 /а.с. 108 у т.6/.
Відомості про те, що ОСОБА_1 проживає на території України на законних підставах відсутні, не надані, зокрема, позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, в т.ч. при новому розгляді справи. Натомість відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови, кінцевим бенефіціарним власником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» є ОСОБА_1 , громадянство російська федерація, російська федерація, АДРЕСА_1 , відсоток частки статутного капіталу якого становить 42,09 /а.с. 108 у т.6/.
Відповідно до норм п. 4 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичної особи - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим законом.
Отже, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі більше 10 відсотків, якої є громадянин російської федерації, відповідно - позивач є кредитором у відносинах за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, тому підлягає застосуванню мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 р. "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації".
Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції помилково зазначив, що ОСОБА_1 не включений до списку фізичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) тоді як кінцевим бенефіціарним власником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЗ-Сервіс» є ОСОБА_1 і щодо ОСОБА_1 були застосовані персональні санкції відповідно до Указу Президента України від 24.05.2022 р. № 362/2022. Разом з тим, застосування чи не застосування до ОСОБА_1 персональних санкцій не має значення у даній справі при застосуванні постанови Кабінету Міністрів України № 187.
Дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. Таким чином, мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації», однак на строк дії мораторію таке право зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, зокрема, не може реалізуватися шляхом виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових зобов'язань.
Такий висновок щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» викладений у постановах Верховного Суду від 15.04.2025 р. у справі № 914/158/19 та від 15.04.2025 р. у справі № 910/1418/23 і враховується колегією суддів.
Відстрочення судом першої інстанції виконання рішення суду до припинення дії мораторію (заборони), встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" відповідає нормам ст. 331 ГПК України, якими передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення і вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує вимоги ч.4 ст.331 ГПК України, зокрема, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів апеляційної скарги та виконуючи вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2025 р., колегія суддів встановила, що висновок суду першої інстанції про те, що приписи постанови № 187 не поширюються на позивача, є помилковими. Натомість відстрочення виконання рішення до припинення дії мораторію (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, встановленого постановою № 187 від 03.03.2022 р. "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації", є правомірним, оскільки позивач є кредитором у відносинах за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, про що зазначено вище. За таких встановлених обставин мотивувальна частина рішення щодо застосування постанови № 187 підлягає зміні в редакції цієї постанови.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2025 р. у справі № 924/1246/21 підлягає зміні відповідно до п.1, 4 ч. 1 ст.277 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задоволити частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2025 р. у справі № 924/1246/21 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позов задоволити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" (м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 11, код ЄДРПОУ 13605779) 988325,21 грн. заборгованості, 91089,00 грн. 3% річних, 315046,83 грн. інфляційних втрат, 11061,14 грн. штрафу та 24235,26 грн. (двадцять чотири тисячі двісті тридцять п'ять гривень двадцять шість копійок) - витрат по оплаті судового збору.
Відмовити у стягненні 210161,63 грн. штрафу.
Відстрочити виконання рішення суду до припинення дії мораторію (заборони), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації".".
Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 924/1246/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 07.11.2025 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.