вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа№ 910/9851/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання : Гончаренка О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Голік О.А., Палажченко О.О.,
від відповідача-4: не з'явився,
від відповідача-9: Голуб Н.В., Лакуста О.І.,
від відповідача-10: не з'явився,
від відповідача-11: не з'явився,
від відповідачів -1, -2, -3, -5, -6, -7, -8, -12: не з'явились,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024
у справі №910/9851/20 (суддя К.В. Полякова)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_2 ;
2) ОСОБА_3 ;
3) ОСОБА_4 ;
4) ОСОБА_5 ;
5) ОСОБА_6 ;
6) ОСОБА_7 ;
7) ОСОБА_8 ;
8) ОСОБА_9 ;
9) ОСОБА_1 ;
10) ОСОБА_10 ;
11) ОСОБА_11 ;
12) ОСОБА_12
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Національного банку України
про відшкодування шкоди в розмірі 394 923 890,12 грн
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9851/20 задоволено частково.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 48 733,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В іншій частині заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву відповідача-9 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом прийнято до уваги, що відповідачем-9 сплачено 15.12.2020 на користь адвоката Лакусти О.І. гонорар у сумі 17 900,00 грн при первісному розгляді, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про врахування даної суми при розподілі судових витрат.
Отже, суд дійшов висновку про те, що за наслідками первісного та нового розгляду справи в суді першої інстанції з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають стягненню витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 48733,33 грн (сплачені 17900 грн при первісному розгляді та при новому розгляді 30833,33 грн, а саме із розрахунку 740 хв. по 2500 грн).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Лакусти Олексія Івановича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Апелянт зауважує, що до матеріалів справи №910/9851/20 не додано жодного звіту про виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020 на який посилається заявник, оформленого із зазначенням реквізитів адвоката, що суперечить умовам договору, а отже, на думку апелянта, до матеріалів справи не додано належних доказів реальності адвокатських витрат. Зважаючи на викладене, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково прийнято до розгляду в порядку ч.3 ст. 126 ГПК України акт приймання-передачі від 11.12.2023, як документ, що містить детальний опис робіт (наданих послуг).
Скаржник зазначає, що представник відповідача-9 до закінчення судових дебатів не подавав жодних заяв про розподіл судових витрат на правничу допомогу та відповідних доказів у суді першої інстанції при первісному розгляді справи, що позбавляло суд першої інстанції при новому розгляді задовольняти вимоги у даній частині.
Також апелянт звертає увагу, що акт приймання-передачі датований 11.12.2023 на підставі якого судом першої інстанції частково задоволено заяву, що виключає його існування до ухвалення рішення від 05.12.2023 по суті спору. Отже, на його думку, у суду першої інстанції не виникло підстав для розподілу судових витрат, зважаючи на те, що докази, які ці витрати підтверджують, були подані суду вже після того, як суд розглянув справу та ухвалив рішення.
Крім того, судом першої інстанції проігноровано, що відповідь на відзив, яка подана представником відповідача-9 при новому розгляді справи, є подібною за своїм змістом із відзивами, що були подані при первісному розгляді справи, а тому посилання в акті на час витрачений адвокатом на його підготовку є надмірним.
Судом проігноровано той факт, що представник відповідача-9 знайомився з матеріалами справи після кожного судового засідання, при цьому жодних обґрунтувань такої необхідності не наведено. Сумарно представник відповідача-9 витратив на ознайомлення із матеріалами справи при новому розгляді 192 хв. Скаржник вважає такий розрахунок є надмірним, оскільки наслідком таких робіт не здійснювались жодні процесуальні дії.
При цьому, апелянт наголошує, що ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору, підготовка відповіді на відзив є по суті однією дією, отже, вважає, що розподіл окремо вказаних дій, спрямований на завищення витрат.
Водночас, апелянт вказує щодо необхідності вчинення таких дій як витребування доказів, так, представником відповідача-9 подано в межах справи №910/9851/20 клопотання про витребування доказів та копію адвокатського запиту, судом дане клопотання задоволено, витребувано у Фонду гарантування та Національного банку України ряд документів, проте представником відповідача-9 дані документи не аналізувались, так само й судом вони не покладені в основу рішення, що вказує на безпідставність подання вказаного клопотання/адвокатського запиту, тому вважає, що і витрати за складання даних документів не можуть бути покладені на позивача.
Апелянт також зауважує, що такі витрати, як підготовка до судових дебатів з викладенням промови у письмовій формі, значно завищені та взагалі не мають бути покладені на позивача, адже вимога за подання процесуальних документів в дебатах відсутня, зазначає, що дебати являють собою усні виступи (промови) осіб, спрямовані на узагальнення позиції учасників справи, отже за своєю природою вказані витрати не є правничою допомогою та призвели лише до значного завищення витрат.
Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції не обґрунтовано співмірність витрат з категорією справи, витраченого адвокатом часу, обсягу та складності наданих послуг, ціни позову та значенню справи для позивача.
Також апелянт звертає увагу, що ні договір про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020, ні додаток до такого договору не містять посилань на справу №910/9851/20, яка безпосередньо розглядалась судом за участю адвоката відповідача-9.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лакусти Олексія Івановича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката задовольнити у повному обсязі.
Апелянт не погодився із відмовою суду першої інстанції у відшкодуванні витрат на складання клопотання про витребування доказів ( 01.02.2022-10 хв), оскільки незважаючи на відмову у задоволенні такого клопотання ухвалою від 19.05.2022, згодом ухвалою від 02.02.2023 судом витребувано частину документів, що зазначені у клопотанні від 01.02.2022.
Також скаржник вважає необґрунтованим зменшення витрат на підготовку до судових дебатів з викладенням промови у письмовій формі (04.12.2023- з 120 хв. до 50 хв.). Так, апелянт зауважив, що зважаючи на значний обсяг матеріалів справи, складність справи, вплив результату розгляду справи на ділову репутацію ОСОБА_1 та тягар розміру відшкодування 394 923 890,312 грн за позовними вимогами, зобов'язує адвоката не формально підійти до стадії судових дебатів, а ретельно підготуватися до них з викладенням результатів підготовки у письмовій формі. Зазначає, що викладення промови у судових дебатах в письмовій формі не зайняло значної кількості часу в порівнянні з самою підготовкою адвоката до судових дебатів. Адвокат зобов'язаний вчинити весь необхідний комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав та обов'язків клієнта, а стадія судових дебатів є однією з самих важливих стадій розгляду справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційні скарги не надали, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 залишено без руху.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Сулім В.В.
20.02.2024 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій Фонд зазначив, що враховуючи відсутність поштового сполучення між країнами та неможливість наступного вручення відповідачам судових документів про відкриття апеляційного апеляційного провадження у даній справі дипломатичними каналами, у зв'язку з чим, просив суд повідомити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 про дату, час і місце розгляду справи №910/9851/20 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 та призначено до судового розгляду на 15.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 залишено без руху.
25.03.2024 від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 та призначено до розгляду дану апеляційну скаргу спільно із апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 15.04.2025.
Під час судового засідання 15.04.2024 судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відповідачу - ОСОБА_6 який перебуває в Австралії.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 колегія суддів визначила за необхідне направити судове доручення центральному органу виконавчої влади Австралії та зупинити апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024). Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на 01.07.2024, а також визначено резервну дату судового засідання на 02.09.2024.
У судовому засіданні 01.07.2024 колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу стосовно того, що станом на 01.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду не надходили відомості стосовно повідомлення ОСОБА_6 та отримання ним судового доручення та ухвали від 15.04.2024, вирішила зупинити провадження у справі № 910/9851/20 та призначити справу до слухання на резервну дату, а саме на 02.09.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024). Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на резервну дату - 02.09.2024.
13.08.2024 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від уповноваженого органу Австралії надійшла відповідь на запит щодо вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/9851/20, в якій уповноважений орган вказує на те, що судове доручення повинно бути приведено у відповідність до ч. 3. с. 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, відповідно до якого, судове доручення необхідно перекласти на англійську мову та апостилювати (із зазначенням, що даний переклад є точним, зазначенням перекладача, його адреси та кваліфікації для здійснення перекладів).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024). Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити переклад на англійську мову ухвалу, а також доручення про вручення документів із вказівкою найменування запитуючої установи, ім'я, адресу та місце знаходження адресата, перелік документів, які підлягають врученню і підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню, нотаріально посвідчити вірність перекладу, здійснити проставляння штампа «Apostille» та надати їх в трьох примірниках до канцелярії Північного апеляційного господарського суду в строк до 20.09.2024. Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на резервне дату - 11.11.2024. Визначено резервну дату судового засідання 09.12.2024.
11.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли витребувані документи відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 910/9851/20, які були направлені Північним апеляційним господарським судом до Міністерства юстиції України для подальшого направлення до уповноваженого органу Австралії для їх подальшого вручення відповідачу ОСОБА_6 рекомендованим поштовим повідомленням № 0600298487079.
11.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшли документи відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 910/9851/20, до яких долучено відповідь Міністерства юстиції України, у якій зазначено, що згідно із ст. З Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі цієї Конвенції напряму до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024). Постановлено направити судове доручення центральному органу виконавчої влади Австралії (Private International Law Unit, Australian Government Attorney-General's Department, Robert Garran Offices, 3-5 National Circuit, BARTON ACT 2600, Australia. Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на раніше визначену резервну дату - 09.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024). Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на 07.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 відкладено розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 на 12.05.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. у період із 12.05.2025 по 16.05.2025 у відпустці, справу №910/9851/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 зупинено апеляційне провадження у справі №910/9851/20 на час виконання судового доручення (вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024). Постановлено направити судове доручення центральному органу виконавчої влади Австралії (Private International Law Unit, Australian Government Attorney-General's Department, Robert Garran Offices, 3-5 National Circuit, BARTON ACT 2600, Australia, а також безпосередньо ОСОБА_6 . Виконання п.2 ухвали покласти на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 призначено на 30.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 відкладено розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 на 22.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкладено розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 на 22.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 відкладено розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 на 03.11.2025.
У встановлений час 03.11.2025 оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення, яким апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/9851/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/9851/20 змінено, з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/9851/20 залишено без змін.
Колегією суддів у судовому засіданні 03.11.2025 було досліджено матеріали справи стосовно апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024, після чого, суд апеляційної інстанції перейшов на стадію судових дебатів. У судових дебатах учасники справи виступили з промовами, представляючи свої аргументи, обґрунтовуючи свої позиції та надали правові висновки щодо справи.
Після чого, колегією суддів оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення, яким .
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Обов'язок суду, це дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод (ст. 6 Конвенції).
Належне мотивування судового рішення: демонструє сторонам, що суд почув їхні позиції, а не проігнорував їх; надає сторонам можливість вирішити питання про доцільність його оскарження; забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи; забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям (п.22 Висновку № 3 КРЄС, рішення ЄСПЛ у справі «Мала проти України» від 03.07.2014).
Ефективність справедливого розгляду - сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. (рішення ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії»).
Вмотивованість судового рішення захищає особу від сваволі суду (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»).
Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи ( постанова ВПВС від 10.06.2021 у справі № 11-104сам21).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "ТОВ "Фріда" проти України" від 08.12.2016).
Враховуючи викладене, а також у зв'язку з необхідністю повідомлення учасників процесу, які перебувають за кордоном, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на ст.ст.2,7,13 ГПК України, на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/9851/20 розглядалась протягом розумного строку, з наданням часу учасникам апеляційного провадження для ознайомлення з позицією один одного та заслухавши їх у відкритому судовому засіданні.
Явка представників сторін
Відповідачі - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, представник третьої особи в судове засідання 03.11.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12 та представника третьої особи.
Позиції учасників справи
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025 підтримували доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Представник відповідача - 4, адвокат Кобук Р.А., відповідачка-9 ОСОБА_1 та представник ОСОБА_1 - адвокат Лакуста О.І., відповідач-10 - ОСОБА_10 , відповідач-11 - Сломчинський О.І. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 22.10.2025 заперечували проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представниця третьої особи - НБУ у судовому засіданні апеляційної інстанції 22.10.2025 підтримала апеляційну скаргу позивача, з підстав викладених у відзиву на апеляційну скаргу.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 03.11.2025 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила задовольнити апеляційну скаргу, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити без задоволення.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Лакуста О.І. у судовому засіданні 03.11.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги Фонду, просив її відхилити. Підтримав свою апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній та просив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/24 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування шкоди в розмірі 394 923 890,12 грн (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог), заподіяної неналежним виконанням відповідачами своїх трудових зобов'язань шляхом ведення ризикованої діяльності, що суперечила інтересам ПАТ Банк "Траст" та його кредиторам.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/9851/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 скасовано. Справу № 910/9851/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у задоволенні позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено повністю.
19.12.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9851/20 задоволено частково.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 48 733,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В іншій частині заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву відповідача-9 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом прийнято до уваги, що відповідачем-9 сплачено 15.12.2020 на користь адвоката Лакусти О.І. гонорар у сумі 17 900,00 грн при первісному розгляді, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про врахування даної суми при розподілі судових витрат.
Отже, суд дійшов висновку про те, що за наслідками первісного та нового розгляду справи в суді першої інстанції з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають стягненню витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 48733,33 грн (сплачені 17900 грн при первісному розгляді та при новому розгляді 30833,33 грн, а саме із розрахунку 740 хв. по 2500 грн).
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача-9 надав суду копії: договору надання правової допомоги від 15.10.2020; додаткової угоди від 27.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020; акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі №910/9851/20 від 11.12.2023; довідки від 15.12.2020.
Також, в матеріалах справи містяться копії договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020, звіту №1 від 15.12.2020 про виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020.
Так, 15.10.2020 між Голуб Наталією Вадимівною, як клієнтом, та адвокатом Лакустою Олексієм Івановичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до пункту 1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу та представляти інтереси клієнта, зокрема, в судах усіх інстанцій, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання професійної правничої допомоги за цим договором.
Згідно з пунктом 5.1 договору за надання професійної правничої допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 2 500,00 грн за 1 (одну) годину за вчинення адвокатом дій з надання професійної правничої допомоги за цим договором (п. 1.1). Оплата здійснюється на банківський рахунок адвоката, що вказується адвокатом в звіті, та/або готівкою безпосередньо адвокату у відповідності з чинним законодавством України на момент оплати. Клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 20 (двадцяти) днів після погодження сторонами звітів про виконання цього договору. Клієнт вправі сплачувати гонорар авансом.
Додатковою угодою від 27.12.2021 продовжено строк дії договору до 31.12.2024.
11.12.2023 сторонами договору підписано акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі № 910/9851/20 на суму 95 625,00 грн.
У даному акті зазначено, що загальна сума гонорару за надання професійної правничої допомоги у справі № 910/9851/20 за період з 15.10.2020 по 05.12.2023 становить 95 625,00 грн (2 500,00 грн : 60 хв. х 2 295 хв.). Клієнт сплатив адвокату, а адвокат від клієнта отримав аванс у сумі 17 900,00 грн. Клієнт зобов'язується сплатити адвокату решту гонорару в сумі 77 725,00 грн протягом 60 днів з дня підписання цього акта.
Так, відповідно до довідки від 15.12.2020 Голуб Н.В. сплатила авансом гонорар у сумі 17 900,00 грн за надану адвокатом Лакустою О.І. професійну правову допомогу в справі № 910/9851/20 на підставі договору від 15.10.2020.
Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач наголосив на відсутності в матеріалах справи звіту про виконання договору від 15.10.2020, оформленого із зазначенням реквізитів адвоката. Також позивач зазначив, що розмір витрат є завищеним, зокрема, подані адвокатом відповідача-9 відповіді на відзив у всіх інстанціях фактично подібні за своїм змістом. До того ж, адвокатом відповідача-9 не обґрунтовано необхідності ознайомлення з матеріалами справи після кожного судового засідання, у зв'язку з чим витрата на ознайомлення 847 хв., а відтак і розмір витрат, є надмірними. Поряд із цим, витребувані в позивача документи на задоволення клопотання відповідача-9 останнім не аналізувалися, та підготовка промови в письмовій формі для участі в судових дебатах не є обов'язковою.
Водночас, позивач просив залишити без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідачем-9 упродовж періоду з 15.10.2020 до 05.12.2020 не подавалися докази щодо розміру судових витрат та не заявлялося клопотання про їх розподіл. При цьому, за твердженнями представника відповідача-9, останнім отримано від Голуб Наталії Вадимівни аванс гонорару в сумі 17 900,00 грн згідно з довідкою від 15.12.2020. Тобто, на час прийняття рішення суду в першій інстанції при первісному розгляді відповідний доказ існував, але не був долучений до матеріалів справи.
Аналогічні доводи викладені позивачем у апеляційній скарзі на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. При цьому, аналіз частини другої статті 124 ГПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Близькі за змістом висновки застосування частини 2 статті 124 ГПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 25.03.2021 у справі № 905/717/20.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21 викладено правовий висновок про те, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Як слідує з матеріалів справи, 15.10.2020 відповідачем-9 подано відзив на позовну заяву, в якому попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат не наводився.
Водночас, постановою Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 скасовано. Справу № 910/9851/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 924/600/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20.
Судом першої інстанції встановлено, що при новому розгляді справи в суді першої інстанції 01.02.2022 відповідачем-9 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв'язку зі зверненням за професійною правничою допомогою адвоката відповідач-9 очікує понести судові витрати в Господарському суді міста Києва в розмірі щонайменше 80 000,00 грн. Разом із цим, остаточний розмір судових витрат буде визначено та уточнено відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України.
05.12.2023 відповідачем-9 подано до суду письмову промову в судових дебатах, в якій заявлено про розподіл судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, докази про розмір яких будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, відповідачем-9 при новому розгляді справи надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, разом із першою заявою по суті спору - відзивом на позовну заяву.
Також, у встановлений законом строк до закінчення судових дебатів відповідач-9 подав заяву про надання доказів понесення судових витрат, та через п'ять днів після ухвалення рішення суду - надав відповідні докази для розподілу таких витрат за весь період відкритого провадження у справі.
З огляду на викладене, відповідачем-9 дотримано порядок звернення та надання до суду доказів для розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правові підстави для залишення без розгляду заяви відповідача-9 про ухвалення додаткового рішення відсутні.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Так, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
До того ж, частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Отже, суд дійшов висновку, що наданий до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.12.2023 у справі № 910/9851/20, в якому наведено детальний опис наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрачений адвокатом час та загальна вартість послуг, є достатнім та належним доказом для розподілу судових витрат.
Стосовно доводів позивача про відсутність у договорі про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2020 номеру судової справи, в межах якої здійснюється надання правової допомоги адвокатом Лакустою О.І., колегія суддів зазначає наступне.
Із умов згаданого договору від 15.10.2020 слідує, що договір укладений про надання необхідної професійної правничої допомоги Голуб Наталії Вадимівни та представлення її інтересів, зокрема, в судах усіх інстанцій.
При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку сторін при укладенні договору про надання правової допомоги зазначення певного номеру судової справи.
Водночас, в акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.12.2023 зазначено номер даної справи та наведено перелік наданих адвокатом послуг та виконаних робіт саме в межах цієї справи № 910/9851/20.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача-9 на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Дослідивши акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі № 910/9851/20 на суму 95 625 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу за послуги з підготовки до судових дебатів з викладенням промови в письмовій формі (04.12.2023 - 50 хв.).
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відмовити у відшкодуванні витрат на складання клопотання про витребування доказів (01.02.2022 - 10 хв.), оскільки в задоволенні відповідного клопотання судом відмовлено.
В іншій частині колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про обґрунтованість та співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, ураховуючи обсяг матеріалів справи, складність справи, критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру та обсягу наданих послуг.
Стосовно доводів позивача про необов'язковість підготовки промови в письмовій формі для участі в судових дебатах, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір витрат за надання відповідної послуги, однак відповідні витрати підлягають відшкодуванню, як визначені адвокатом необхідними для захисту інтересів відповідача-9.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що складання та подання до суду промови в судових дебатах прямо не передбачено, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідачем-9 сплачено 15.12.2020 на користь адвоката Лакусти О.І. гонорар у сумі 17 900,00 грн при первісному розгляді, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку та врахував дану суму при розподілі судових витрат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, вважає також обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі за наслідками первісного та нового розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 48 733,33 грн. (сплачені 17 900 грн. при первісному розгляді та при новому розгляді 30 833,33 грн, а саме із розрахунку 740 хв. по 2500 грн.).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.
Інші доводи апеляційних скарг позивача та представника відповідача-9, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 задоволенню не підлягають. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9851/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова підписана 10.11.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк