вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Справа№ 910/7257/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Балабанов М.В.;
від відповідача: Січевлюк В.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 року
у справі № 910/7257/25 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування»
про стягнення 573 729, 60 грн, -
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про стягнення штрафних санкцій у сумі 573 729, 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 53-129-01-23-02645 від 09.01.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на користь «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штраф у сумі 573 729, 60 грн. та судовий збір у розмірі 8 605, 94 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки прийнято із порушенням норм матеріального права.
Скаржник зазначив, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку, що датою погодження плану якості на продукцію є 30.07.2024. Всупереч положень угоди про заміну продукції неналежної якості до договору № 53-129-01-23-02645 від 09.01.2023, новий план якості погоджений сторонами не був. Між тим, саме від дати погодження нового плану якості згідно із угодою про заміну продукції неналежної якості починає спливати 90-денний строк поставки партії продукції з усуненими невідповідностями.
Крім того, апелянт вважає, що належно виконав умови договору, первинно поставивши позивачу продукцію належної якості.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
10.09.2025 суддя Майданевич А.Г. заявив про самовідвід від розгляду справи №910/7257/25. Заява судді про самовідвід заявлена з метою недопущення сумнів в неупередженості суду, що можуть виникнути у зв'язку з тим, що близька особа працює в АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
11.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою заяву судді Майданевича А.Г. про самовідвід від розгляду справи №910/7257/25 - задоволено. Матеріали справи №910/7257/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» та призначено до розгляду на 05.11.2025.
01.10.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач зазначив, що підписавши угоду від 08.08.2024 про заміну продукції неналежної якості відповідач визнав факт постачання неякісної продукції, яка в подальшому була замінена. Однак, відповідач після підписання угоди повністю проігнорував п. 3 вказаної угоди, згідно якої було передбачено, що відповідач зобов'язується протягом 10 днів з моменту укладення угоди направити на погодження кінцевому споживачу проект плану якості на продукцію.
Тобто відповідач після підписання угоди про заміну продукції неналежної якості не надав на затвердження новий план якості позивачу, що свідчить про підтвердження визнання останнім нового плану якості, затвердженого листом філії «ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом» від 30.07.2024 № 22-14233/041.
Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2025 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.01.2023 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (покупець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (постачальник, відповідач) укладений договір поставки від № 53-129-01-23-02645 (надалі - договір).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 «Про утворення акціонерного товариства» Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Постанова № 1420) було утворено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (п.1 Постанови № 1420).
Згідно із п.3 Постанови №1420 установлено, що: товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Відповідно до відомостей що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.01.2024 зареєстровано Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом" та вказано, що юридична особа є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Отже, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі».
Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити клапани сильфонні запірні власного виробництва (далі - продукція) для потреб ВП «Рівненська АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом» (надалі - кінцевий споживач), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.5.4 договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує поставку продукції на склад вантажоодержувачу.
У п.5.12 договору сторони погодили, що у разі поставки продукції неналежної якості або некомплектної продукції, постачальник несе відповідальність згідно п.7.3 договору.
Відповідно до п.6.3.1. договору постачальник зобов'язаний: протягом 10 днів з моменту укладення договору направити Кінцевому споживачу проект плану якості на продукцію (копію - покупцю). Погодження проекту плану якості здійснюється відповідно до СОУ НАЕК 039:2013. У випадку зауважень до планів якості. Постачальник продукції зобов'язаний забезпечити їх усунити протягом 10 днів з моменту направлення цих зауважень постачальнику (рекомендованим або цінним листом з описом за місцезнаходженням постачальника, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або шляхом направлення повідомлення електронною поштою на електронну адресу, зазначену у договорі, в такому разі необхідне обов'язкове підтвердження отримання електронного повідомлення постачальником). Постачальник забезпечує контроль виготовлення продукції у суворій відповідності з погодженим планом якості.
Згідно п.6.3.9 договору, у випадку поставки продукції, яка не відповідає Специфікації договору (неналежної якості, без належного оформлення документів тощо), на вимогу покупця своєчасно вивезти таку продукцію зі складів вантажоодержувачів у строк визначений вимогою або укласти зі зберігачем (вантажоодержувачами) договір про надання послуг відповідального зберігання на період з дати коли ця продукція мала бути вивезена до повного врегулювання (усунення) невідповідностей, виявлених в процесі вхідного контролю (вимога направляється рекомендованим або цінним листом з описом за місцезнаходженням постачальника, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або шляхом направлення вимоги електронною поштою на електронну адресу, зазначену у договорі (контракті), в такому разі необхідне обов'язкове підтвердження її отримання постачальником). У випадку відмови постачальника від укладення договору про відповідальне зберігання, останній зобов'язаний відшкодувати вантажоодержувачам (покупцю) відповідні витрати, пов'язані із відповідальним зберіганням, які підтверджуються розрахунками вантажоодержувача.
Згідно з п.7.3 договору постачальник несе відповідальність за якість та комплектність продукції. У разі поставки продукції неналежної якості або поставки некомплектної продукції, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця (вимога направляється рекомендованим або цінним листом з описом за місцезнаходженням постачальника, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або шляхом направлення вимоги електронною поштою на електронну адресу, зазначену у договорі, в такому разі необхідне обов'язкове підтвердження її отримання постачальником) у 20-денний строк або інший строк встановлений за домовленістю сторін за наявності об'єктивних обставин, власними силами і за свій рахунок здійснити заміну продукції неналежної якості або доукомплектувати продукцію. Якщо постачальник не здійснив заміну продукції неналежної якості або не доукомплектував продукцію у вказаний строк, покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості (некомплектної продукції).
Договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2025, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, договір діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію (п.10.1. договору у редакції додаткової угоди №2 від 26.12.2024).
08.09.2023 та 14.09.2023 відповідач постачив позивачу продукцію (клапан запірний сильфонний УФ26070-015-32 у кількості 2 шт. та клапан запірний сильфонний УФ26070-050-10 у кількості 2 шт.) на загальну суму 2868648,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №74 від 08.09.2023 та №76 від 14.09.2023.
Під час проведення вхідного контролю поставленої продукції були виявлені невідповідності до технічних вимог, що підтверджується довідкою № Д1-270-22 від 19.09.2023 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 та довідкою №Д1-273-22 від 20.09.2023 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1.
Згідно акту на забраковану продукцію №121-5-А-РЦ-2-СВБ від 17.01.2024 поставлена продукція була забракована.
Згідно із наявним у матеріалах справи листом від 30.07.2024 № 22-14233/041 філія «ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом» повідомила відповідача про погодження плану якості.
08.08.2024 між позивачем та відповідачем укладено угоду про заміну продукції неналежної якості до договору № 53-129-01-23-02645 від 09.01.2023 (надалі - угода).
В угоді сторонами визначено, зокрема, таке:
- технічні умови на продукцію, що були надані постачальником в складі тендерної пропозиції, не були актуалізовані (в частині вимог діючих нормативних документів, були відсутні вимоги до обладнання, встановлені новими нормативними документами), хоча постачальник у складі тендерної пропозиції надав проєкт зміни № 3 до ТУ, які враховували вимоги нових нормативних документів та в подальшому мали бути погоджені Держатомрегулювання та АТ НАЕК «Енергоатом»;
- проєкт зміни №3 до технічних умов знаходився на узгодженні Держатомрегулювання з квітня 2023 року по березень 2024 року, а узгоджене повідомлення про зміни №3 до технічних умов було надане постачальником листом від 21.03.2024 №33/112;
- актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей із відповідального зберігання від 13.05.2024 року, забракована продукція була повернута постачальнику для усунення невідповідностей, з урахуванням п. 6.3.9 договору;
- листом від 12.07.2024 №33/200 постачальник повідомив покупця, що єдиним можливим варіантом усунення невідповідностей та постачання продукції належної якості, яка відповідає актуалізованій технічній документації, є виготовлення нової продукції, по знову погодженому плану якості і з новими заводськими номерами. Також постачальник повідомив, що враховуючи технологічні процеси, термін виготовлення займе 90 днів від дати погодження плану якості у встановленому порядку.
У п.2 угоди сторонами погоджено термін усунення невідповідностей продукції - протягом 90 днів від дати погодження нового плану якості на продукцію.
Пунктом 3 угоди встановлено, що постачальник зобов'язується протягом 10 днів з моменту укладення цієї угоди направити на погодження кінцевому споживачу проект плану якості на продукцію (копію - покупцю). Погодження плану якості здійснюється відповідно до п. 6.3.1. договору.
Звертаючись до суду першої інстанції, позивач посилається на те, що датою погодження нового плану якості на продукцію є 30.07.2024, а тому останнім днем усунення невідповідностей є 28.10.2024.
Відповідач поставив замінену продукцію 30.12.2024 та 09.01.2025, що підтверджується видатковими накладними № 122 від 30.12.2024 та № 2 від 09.01.2025.
Беручи до уваги те, що відповідач допустив прострочення строку щодо заміни продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 573 729, 60 грн штрафу на підставі п. 7.3 договору.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Також згідно із ч.1 ст.675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.674 ЦК України).
Частиною 2 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Як зазначалося вище, 08.09.2023 та 14.09.2023 на виконання умов договору відповідач поставив позивачу продукцію (клапан запірний сильфонний УФ26070-015-32 у кількості 2 шт. та клапан запірний сильфонний УФ26070-050-10 у кількості 2 шт.) на загальну суму 2 868 648, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними №74 від 08.09.2023 та №76 від 14.09.2023.
В подальшому, під час приймання поставленої продукції, шляхом проведення процедури вхідного контролю, передбаченого п.5.10 договору, покупцем були виявленні невідповідності поставленої продукції до технічних вимог, що підтверджується довідкою №Д1-270-22 від 19.09.2023 про виявлені невідповідності на етапі ВК - 1 та довідкою №Д1-273-22 від 20.09.2023 про виявлені невідповідності на етапі ВК - 1.
Згідно акту на забраковану продукцію №121-5-А-РЦ-2-СВБ від 17.01.2024 поставлена продукція була забракована.
08.08.2024 між сторонами була підписана угода про заміну продукції неналежної якості до договору № 53-129-01-23-02645 від 09.01.2023.
Отже, підписавши угоду від 08.08.2024 про заміну продукції неналежної якості, відповідач визнав факт постачання неякісної продукції.
30.12.2024 та 09.01.2025 відповідач поставив замінену продукцію, що підтверджується видатковими накладними № 122 від 30.12.2024 та № 2 від 09.01.2025.
У п.2 угоди від 08.08.2024 про заміну продукції неналежної якості сторони погодили термін усунення невідповідностей продукції - протягом 90 днів від дати погодження нового плану якості на продукцію.
Позивач стверджує, що погодження нового плану якості відбулося 30.07.2024, на підтвердження чого надає лист від 30.07.2024 № 22-14233/041 філії «ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом».
Саме від дати 30.07.2024 позивач відраховує 90 днів для заміни продукції неналежної якості.
В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог апелянт зазначає, що лист № 22-14233/041 від 30.07.2024 не може вважатися свідчити про погодження між сторонами нового плану якості на продукцію, оскільки він був направлений до підписання між позивачем та відповідачем угоди про заміну продукції неналежної якості від 08.08.2024. Позивач та відповідач не домовлялися про те, що умови угоди застосовуються до тих відносин, які виникли між сторонами до її укладення.
Колегія суддів зазначає, що відповідач після підписання угоди про заміну продукції неналежної якості не виконавч свій обов'язок та не надав на затвердження новий план якості позивачу, що свідчить про підтвердження визнання відповідачем нового плану якості, затвердженого листом філії «ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом» від 30.07.2024 № 22-14233/041.
Так, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 5.14 договору постачальник при поставці продукції надає супровідну документацію, зокрема план якості, за яким контролюється виготовлення продукції, оформлений відповідно до вимог СОУ НАЕК 039:2013 та погоджений з кінцевим споживачем, з відмітками про позитивні результати на усіх контрольних точках всіх запланованих процедур з оцінки відповідності продукції.
Судом встановлено, що під час поставки заміненої продукції зазначений вище лист від 30.07.2024 № 22-14233/041 відповідач надавав у складі супровідної документації, а саме: План якості №ПК-КЦ 26070-050-10/2024 (погоджений листом №22-14233/041 від 30.07.2024), що підтверджується: актом № А1-002-22 від 10.01.2025 вхідного контролю (ВК-1) продукції для СВБ філії «ВП РАЕС», РЦ-2; актом № А2-002-22 від 23.01.2025 вхідного контролю (ВК-2) продукції для СВБ філії «ВП РАЕС», РЦ-2; актом № А1-003-22 від 15.01.2025 вхідного контролю (ВК-1) продукції для СВБ філії «ВП РАЕС», РЦ-2; актом №А2-003-22 від 23.01.2025 вхідного контролю (ВК-2) продукції для СВБ філії «ВП РАЕС», РЦ-2.
Отже, враховуючи, що продукція належної якості була поставлена відповідачем та прийнята позивачем 30.12.2024 та 09.01.2025, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що новий план якості був погоджений листом № 22-14233/041 від 30.07.2024.
При цьому, оскільки датою погодження нового плану якості продукції є 30.07.2024, відтак останнім днем усунення невідповідностей продукції є 28.10.2024.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).
У п.5.12 договору сторони погодили, що у разі поставки продукції неналежної якості або некомплектної продукції, постачальник несе відповідальність згідно п.7.3 договору.
Пунктом п.7.3 договору сторони погодили, що постачальник несе відповідальність за якість та комплектність продукції. У разі поставки продукції неналежної якості або поставки некомплектної продукції, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця (вимога направляється рекомендованим або цінним листом з описом за місцезнаходженням постачальника, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або шляхом направлення вимоги електронною поштою на електронну адресу, зазначену у договорі, в такому разі необхідне обов'язкове підтвердження її отримання постачальником) у 20-денний строк або інший строк встановлений за домовленістю сторін за наявності об'єктивних обставин, власними силами і за свій рахунок здійснити заміну продукції неналежної якості або доукомплектувати продукцію. Якщо постачальник не здійснив заміну продукції неналежної якості або не доукомплектував продукцію у вказаний строк, покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості (некомплектної продукції).
Оскільки відповідач допустив прострочення строку щодо заміни продукції, то наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності, встановленої п.7.3. договору.
Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, колегія суддів встановила, що він виконаний правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, вимоги позивача про стягнення штрафу за несвоєчасну заміну продукції у розмірі 573 729, 60 грн є обґрунтованими, а тому суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 року у справі № 910/7257/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 року у справі № 910/7257/25 залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/7257/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
Б.О. Ткаченко
Дата підписання 10.11.2025