Постанова від 10.11.2025 по справі 910/10207/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/10207/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2025

у справі № 910/10207/25 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа»

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення № 54/47-р/к від 01.05.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 54/47-р/к від 01.05.2025 року та зобов'язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» з реєстру порушників, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» в частині позовних вимог до Антимонопольного комітету України про зобов'язання Антимонопольного комітету України виключити товариство з реєстру порушників, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що передбачають обмеження права на участь у публічних закупівлях строком на три роки залишено без розгляду. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» в частині позовних вимог до Південно-східного міжобласноготериторіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/47-р/к від 01.05.2025 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена із істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначив, що залишення позову без руху можливе лише до відкриття провадження у справі. Оскільки, провадження у справі вже було відкрито суд першої інстанції не мав права залишати позовну заяву без руху.

Крім того, скаржник наголосив, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, визначивши відповідача неналежним і залишивши з цих підстав позов без руху. Питання про неналежного відповідача або залучення співвідповідача вирішується лише у порядку підготовчого провадження, а не як підстава для залишення позову без руху/розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа». Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

20.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції не здійснював самостійну заміну відповідача у справі. По суті, ухвалою від 10.09.2025 суд запропонував позивачу визначитися із предметом позовних вимог, оскільки жоден абзац позовної заяви не містить мотивування позовних вимог до Антимонопольного комітету України в частині виключення позивача з реєстру.

Крім того, відповідач вказує, що між ним і позивачем відсутній предмет спору, оскільки згідно із Порядку ведення і доступу до Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у разі прийняття судом рішення, яке набрало законної сили про визнання недійсним або скасування рішення Комітету, інформація щодо суб'єкта господарювання згідно з таким рішенням вилучається відповідальним структурним підрозділом Комітету з Реєстру не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідної інформації. Враховуючи відсутність рішення про визнання недійсним рішення Комітету, вимога позивача до Антимонопольного комітету України є передчасною.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к (справа № 54/6-24) від 01.05.2025 року та зобов'язання Антимонопольного комітету України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» з реєстру порушників, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що передбачають обмеження права на участь у публічних закупівлях строком на три роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 10.09.2025.

Вподальшому, місцевий господарський суд своєю ухвалою від 10.09.2025 залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» без руху.

Суд першої інстанції зазначив, що зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивачем оскаржується рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 01.05.2025.

Однак, позивачем визначено відповідача - Антимонопольний комітет України, до якого не заявлено позовних вимог, оскільки рішення, яке просить скасувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» було винесено адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а не Антимонопольним комітетом України.

Враховуючи зазначене, суд зобов'язав усунути недоліки, шляхом заявлення позовних вимог до Антимонопольного комітету України чи зміни відповідача на належного.

15.09.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі, відповідно до якої зазначив, що суд не вправі відмовляти у відкритті провадження лише на тій підставі, що позов поданий до неналежного відповідача. Визначення належності відповідача є правом позивача, а остаточна оцінка надається судом при вирішення спору по суті.

Крім того, позивач наголосив, що не змінює відповідача, а реалізує своє право на залучення до справи співвідповідача - Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» в частині позовних вимог до Антимонопольного комітету України про зобов'язання Антимонопольного комітету України виключити товариство з реєстру порушників, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що передбачають обмеження права на участь у публічних закупівлях строком на три роки залишено без розгляду. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» в частині позовних вимог до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 01.05.2025 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту позовної заяви не вбачається жодного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Антимонопольного комітету України.

Водночас, що стосується визначення позивачем належного відповідача щодо вимоги про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 01.05.2025, а саме Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, то місцезнаходженням вказаного відділення є м. Дніпро.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не перевищує п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як відзначалося вище, залишаючи, після відкриття провадження у справі, позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачем визначено відповідача - Антимонопольний комітет України, до якого не заявлено позовних вимог та зобов'язав усунути вказаний недолік, шляхом заявлення позовних вимог до Антимонопольного комітету України чи зміни відповідача на належного.

Водночас, колегія суддів вказує, що позивачем була заявлена позовна вимога безпосередньо до Антимонопольного комітету України (зобов'язати Антимонопольний комітет України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» з реєстру порушників).

При цьому, в заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що вважає належним відповідачем у спорах щодо оскарження рішень територіальних відділень Антимонопольного комітету саме Антимонопольний комітет України як центральний орган, а не його відокремлені підрозділи, що діють від його імені.

Разом з тим, позивач не змінюючи відповідача, реалізував своє право на залучення до справи співвідповідача - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, як органу, що безпосередньо прийняв оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі є позивач і відповідач. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно із ч. 2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, питання про неналежного відповідача або залучення співвідповідача вирішується лише у порядку підготовчого провадження, а не як підстава для залишення позову без руху/розгляду.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

При цьому, залишаючи позов в частині вимог про зобов'язання Антимонопольного комітету України виключити товариство з реєстру порушників без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовної заяви не вбачається жодного викладу обставин, якими позивач обгрунтовує вимоги до Антимонопольного комітету України, хоча в ухвалі від 10.09.2025 суд на вказані недоліки не зауважував та не зобов'язував позивача їх усунути.

Колегія суддів звертає увагу, що і в позовній заяві і в заяві про усунення недоліків, позивач наголошував, що вважає відповідачем у справі саме Антимонопольний комітет України та здійснював виклад обставин, якими обгрунтовує позовні вимоги з урахуванням того, що вважає Антимонопольний комітет України особою, яка порушує його права.

Визначення ж належності відповідача та обгрунтованості позовних вимог є вже предметом розгляду спору по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції було не правильно застосовано норми процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі №910/10207/25 скасуванню з направленням матеріалів справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Основа» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/10207/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/10207/25 скасувати.

3. Справу № 910/10207/25 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Попередній документ
131644420
Наступний документ
131644422
Інформація про рішення:
№ рішення: 131644421
№ справи: 910/10207/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 11.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них; щодо захисту економічної конкуренції, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.11.2025)
Дата надходження: 13.11.2025
Предмет позову: визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії