вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа№ 910/2678/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025
у справі № 910/2678/25 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2»
до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 53 590,00 грн
У березні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 53 590, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2678/25 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що попереднього погодження позивачем вказаних витрат (компенсації витрат) із відповідачем матеріали справи не містять, що в свою чергу свідчить про порушення позивачем покладених на нього обов'язків Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025; стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» суму страхового відшкодування у розмірі 53 590, 20 грн та судовий збір в сумі 2 906, 88 грн.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема на думку скаржника, позивач, здійснив компенсацію вартості ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу потерпілого без погодження з відповідачем, так як така виплата компенсації була викликана необхідністю оперативного усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди та не суперечить нормам чинного законодавства. У зв'язку з цим, скаржник вважає, що дії позивача були правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та спрямованими на захист прав потерпілого.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 справу № 910/2678/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2678/25 залишено без руху.
18.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» надійшла заява про усунення недоліків та долучення до матеріалів платіжної інструкції № 12454936 від 15.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2678/25, вирішено справу № 910/2678/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
08.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
10.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якій останній просив задовольнити апеляційну скаргу.
11.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу в яких останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно з ч. 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до ч. 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Судом першої інстанції справа № 910/2678/25 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.01.2024 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого, та згідно полісу №218843798 застраховано автомобіль ГАЗ 3302 414 д.н.з. НОМЕР_1 . (А.С. 9-10)
Також, з матеріалів вбачається, що 25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» укладено Договір оренди транспортних засобів №25/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Хмельницькхліб» передає, а ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» бере у тимчасове володіння та користування транспортний засіб, зокрема, автомобіль ГАЗ 3302 414 д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 12-13)
Відповідно до п.4.1. та п.10.2. Договору оренди в редакції додаткової угоди №1 від 05.04.2024 до Договору термін оренди складає з 25.05.2021 по 31.12.2028; даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2028 але в будь-якому випадку до повного його виконання. (а.с. 14)
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.07.2024 у справі №751/6111/24 (провадження № 3/751/2464/24) встановлено, що ОСОБА_1 28.06.2024 о 12:00 год в м. Чернігові на вул. Козацька зі сторони вул. Інструментальна в напрямку просп. Миру, керував автомобілем ГАЗ 3302-414 д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення, поблизу будинку № 1, з попереду зупинившимся автомобілем FORD PUMA д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, їх власникам завдано матеріальних збитків, осіб постраждалих не має. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. (а.с. 25-26)
ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2», що підтверджується, що вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2024. (а.с. 52)
Отже, постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.07.2024 у справі №751/6111/24 (провадження № 3/751/2464/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи наявний короткий висновок здійснений відповідачем № С11857/24Н від 04.07.2024 відповідно до якого вартість ремонту автомобіля FORD PUMA д.н.з. НОМЕР_2 становить 53 590, 00 грн. (а.с. 15)
Також, між ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» та ОСОБА_2 укладено взаємну угоду сторін, відповідно до якої сторони дійшли згоди про досудове врегулювання конфлікту між ними, результатом чого є взяття кожною стороною певних зобов'язань, а саме: ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» зобов'язується оплатити рахунок №12519 від 03.07.2024 ТОВ «Соллі-Плюс Чернігів» суму 169 250, 28 грн, який надав ОСОБА_2 . Товариству; ОСОБА_2 зобов'язується відкликати заяву з поліції; ОСОБА_2 зобов'язується на протязі 3 банківських днів з моменту отримання коштів (страхового відшкодування) від страхової компанії повернути останні в повному обсязі ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2». (а.с. 8)
Позивачем 05.07.2024 сплачено на рахунок ТОВ «Соллі-Плюс Чернігів» грошові кошти у розмірі 169 250, 28 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжної інструкції № 12454936 від 05.07.2024 із відповідним призначенням платежу. (а.с. 19)
В подальшому, листом №09-02-20 8500 від 01.08.2024 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за спірним випадком, оскільки, відповідно до взаємної угоди сторін та платіжної інструкції № 12454936 від 05.07.2024 представник власника Підприємство ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» відшкодував ОСОБА_2 вартість нанесеної шкоди за пошкоджений транспортний засіб FORD PUMA д.н.з. НОМЕР_2 . (а.с. 16)
Однак, 16.12.2024 позивач звернувся до відповідача з листом від 16.12.2024 № 1088 у якому посилаючись на умови взаємної угоди та положення на ч.2 п.36.4 статті 36 Закону, просив відповідача компенсувати позивачу суму коштів в розмірі страхового відшкодування, яке нарахованого відповідачем по справі №24-25-11857. (а.с. 17)
Листом від 07.01.2025 № 09-02-17/227 відповідач повідомив позивача про те, що у НАСК «ОРАНТА» відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення, оскільки проведені взаєморозрахунки між страхувальником та потерпілою особою не були попередньо погоджені зі страховиком. Також відповідач зазначив, що відповідно до постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.70.2024 водій транспортного засобу ГАЗ 3302 414, д.р.н. НОМЕР_3 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 а ПДР. (а.с. 42)
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що він на підставі взаємної угоди з ОСОБА_2 , здійснив компенсацію витрат на ремонт автомобіля FORD PUMA д.н.з НОМЕР_2 у розмірі 169 250, 28 грн, а відповідачем безпідставно було відмовлено ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що останній вже отримав кошти на відновлення свого автомобіля від позивача.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно зі статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
За змістом статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У заяві, зокрема, має міститися зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданої шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують. До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди в оригіналі або належним чином оформленій копії.
Згідно зі статтею 36.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ).
У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).
Відповідно до підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Отже, колегія суддів зазначає, що Законом чітко визначено умову для здійснення страховиком компенсації витрат страхувальника, а саме попередню згоду страховика для здійснення таких витрат та відповідно право страховика відмовити у виплаті компенсації витрат, якщо вони не були попередньо погоджені із ним.
В той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач без попередньої згоди зі страховиком, фактично будучи страхувальником підписав взаємну угоду з ОСОБА_2 , який в свою чергу є потерпілою стороною, а також за вказаною угодою здійснив компенсацію витрат на ремонт автомобіля у розмірі 169 250, 28 грн.
Зі змісту даної угоди вбачається, що відповідач, як страховик не є стороною вказаної взаємної угоди сторін.
Позивач не спростовує та навпаки підтверджує, що попереднього погодження позивачем вказаних витрат (компенсації витрат) із відповідачем не було.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника, що відсутність попереднього погодження витрат була викликана необхідністю оперативного усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди та не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки, як вже вище встановлено в даному випадку необхідне обов'язкове попереднє погодження страховика для здійснення таких витрат. При цьому, в Законі відсутні будь-які застереження, що в разі необхідності усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди попереднє погодження не вимагається.
Більше того, позивачем не зазначено, оперативне усунення яких саме наслідків дорожньо-транспортної пригоди необхідне було в даній ситуації, що змусило позивача укласти взаємну угоду сторін та здійснити компенсацію витрат на ремонт автомобіля у розмірі 169 250, 28 грн без попереднього погодження із страховиком (відповідачем).
Відтак, враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для здійснення виплати страхового відшкодування на користь позивача, й відповідно відмови у задоволенні позовних вимог.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2678/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2678/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук