ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
10 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/53/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
розглянувши апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 (повний текст складено та підписано 22.09.2025) суддя: Літвінов С.В.
по справі № 916/53/22
за позовом Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України
до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство охорони здоров'я України
про витребування земельних ділянок із незаконного володіння та скасування державної реєстрації,
27.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/53/22.
05.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/53/22.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення позивача до місцевого господарського суду, розміри ставок судового збору станом на 05.01.2022 встановлені у таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн.
Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України в повному обсязі.
З огляду на викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 43239,41 грн, а саме: (дев'ять вимог немайнового характеру (2481 грн х 9 = 22 329 грн) та одна вимога майнового характеру (913589,95 грн х 1,5% = 13 703,84 грн) = 36 032,84 грн х 150% = 54 049,26 грн х 0,8 = 43239,41 грн), де 2481 грн - один прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2022 рік, 1,5% - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150% - ставка судового збору за подання апеляційної скарги, 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні документів до суду в електронній формі.
До вказаної апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору не надано.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 становить 43239,41 грн.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити вказаний недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.
Крім того, згідно з вимогами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В апеляційній скарзі Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що повний текст рішення позивач отримав 20.10.2025.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Колегія суддів зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 було доставлено Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України в його електронний кабінет 23.09.2025 о 19:30 год.
Відповідно до ч.5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на зазначене, рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 отримано Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України 24.09.2025, а отже останнім днем для звернення з апеляційної скаргою є 14.10.2025.
Разом з тим, апелянтом подано апеляційну скаргу 27.10.2025 через систему “Електронний суд».
При цьому, посилання апелянта на отримання копії рішення 20.10.2025, як підставу для поновлення пропущеного процесуального строку, судовою колегії не приймаються до уваги, оскільки звернення із заявою про отримання паперової копії судового рішення 20.10.2025 не є поважною причиною для поновлення такого строку, адже, як було зазначено вище, саме з 24.09.2025, тобто з дня отримання оскаржуваного рішення в електронному кабінеті, Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України обізнаний зі змістом прийнятого судом рішення.
За змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для можливості усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки, а також доказів спалти судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що з урахуванням приписів ч.4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, судова колегія звертає увагу апелянта на те, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, рахування строку на усунення недоліків апеляційної скарги буде відбуватись з дати отримання судом інформації про доставку представнику апелянта даної ухвали в його електронний кабінет.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 залишити без руху.
2. Повідомити скаржника про необхідність подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк, а також усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі у строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту, що відповідно до п. 4 ч.1. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош