ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5467/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Абакіна-Пілявська Л.М., за ордером;
від відповідача: Сіржант Ю.В., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 10 квітня 2025 року (повний текст складено 18.04.2025)
у справі № 916/5467/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Скороходова Михайла Володимировича
про стягнення 413 600,00 грн. заборгованості, -
суддя суду першої інстанції: Гут С.Ф.,
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 05.11.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" (далі також - ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", Позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Скороходова Михайла Володимировича (далі також - ФОП Скороходов М.В., Відповідач) про стягнення 413 600,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив про порушення відповідачем угоди про конфіденційність, укладеної ФОП Скороходовим М.В. із Компанією GBSFO, Inc внаслідок укладення між останніми договору про надання послуг від 02.08.2021 №21020806, за яким Відповідачем у повному обсязі передано та відступлено Компанії всі права, у тому числі - виключні права інтелектуальної власності на продукти, розроблені за замовленням Компанії. 10.05.2022 вказаний договір розірвано за згодою сторін.
Разом з тим 03.01.2023 між Компанією GBSFO, Inc та Позивачем був укладений договір про спільну діяльність, який передбачає вжиття останнім заходів щодо забезпечення збереження комерційної таємниці та конференційної інформації.
На початку 2024 Позивачу стало відомо, що колишній директор ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" спільно зі Скороходовим М.В. створили продукт ІТ пропозицію «Loyallyst», який, за твердженням позивача, є повною копією того продукту, який понад 4 років розробляється та продається від імені Замовника.
При цьому, 01.03.2023 між ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" та ФОП Гаракян М.С. укладено договір №0103/2023/01, за яким останній використовував IT пропозицію Позивача, втім 24.08.2024 відмовився від продовження строку дії договору, та як зазначає Позивач, розпочав використовувати IT пропозицію відповідача - "Loyallyst".
Вказане вище, на переконання Позивача, свідчить про порушення з боку ФОП Скороходова М.В. його зобов'язань щодо нерозголошення інформації та не конкурування, що призвело до завданих ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" збитків у сумі 383 307,60 грн та є підставою для застосування штрафних санкцій за порушення вимог Договору про надання послуг №21020806 від 02.08.2021, що, в свою чергу, обумовлено угодою про конфіденційність №21020806, яка передбачає, що у випадку порушення взятих на себе зобов'язань ФОП Скороходов М.В. як Виконавець сплачує оцінені збитки у розмірі 10000,00 доларів США, що станом на дату подання цієї заяви за офіційним курсом НБУ становить 413600,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області 10.04.2025 у справі №916/5467/24 (суддя Гут С.Ф.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" до Фізичної особи-підприємця Скороходова Михайла Володимировича про стягнення 413 600,00 грн. заборгованості відмовлено. Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх недоведеність, з посиланням на те, що до матеріалів справи не представлено як наявності у Відповідача доступу до комерційної та конфіденційної інформації, володільцем котрої є Позивач, так і використання Відповідачем відповідної інформації.
Місцевий господарський суд також виходив з того, що з наданих Позивачем документів неможливо встановити ні обсяг послуг, ні чіткого виду останніх, які надавались Відповідачем за замовленням Компанії GBSFO, Inc. Крім того, відповідні Інвойси підписані тільки з боку Виконавця (ФОП Скороходова М.В.), а відтак, навіть не підтверджують факт їх прийняття Замовником. Також, до матеріалів справи не надано переліку програмного забезпечення, переданого Компанією GBSFO, Inc. Позивачу - ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" як Стороні-2, оскільки у матеріалах справи наявний лише укладений між ФОП Паровіним М.В. та ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" ліцензійний договір про використання знаку для товарів і послуг, за яким першим надано право другому використовувати знак для товарів робіт та послуг від 26.04.2023 №332058 (Зображення торговельної марки містить назву "Eatery Club"), проте, знак для товарів робіт та послуг відрізняється від програмного забезпечення, оскільки це два різних об'єкта, котрі можуть використовуватись як разом, так і окремо один від одного. Водночас, суд першої інстанції критично оцінив посилання Позивача на наявність можливості встановлення зв'язку між Відповідачем та IT пропозицією - "Loyallyst" шляхом позиціонування ФОП Скороходова М.В. себе у соціальній мережі Instagram як офіційного представника, враховуючи те, що достовірність даних, що вказані особами, та підтвердження відображеної на їх сторінках інформації соціальною мережею не вимагається. Разом з тим, інших доказів взаємозв'язку між IT пропозицією - "Loyallyst" та ФОП Скороходовим М.В. до матеріалів справи Позивачем не надано.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області 10.04.2025 у справі №916/5467/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд дійшов неправильного висновку про те, що Договір, укладений між Компанією GBSFO, Іпс. та ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" договором підряду, оскільки вказаний Договір є договором про спільну діяльність, в рамках якого Позивачу було надано доступ та право використання всіх програмних продуктів, виготовлених на території України за весь період діяльності Компанії;
- судом надано помилкову оцінку доказам із соціальних мереж, оскільки саме на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі lnstagram своїм дописом ОСОБА_1 прямо підтвердив факт використання додатку, продемонстрував відкриту належність до проекту «Loyallyst»;
- судом першої інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_1 , працюючи у період 2021-2022 в офісі ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", кожного разу працював на власних пристроях, мав карту доступу до приміщення та вільно пересувався територією; був підключений до офісної мережі та користувався офісною технікою; товаришував з Добровольським А. (автором проекту «Loyallyst»);
- факт участі Скороходова М.В. в проекті «Loyallyst» є прямим підтвердженням порушення Відповідачем взятих на себе обов'язків нерозголошення та не використання комерційної та конфіденційної інформації, а також правил не конкуренції, передбачених Договором про надання послуг №21020806 від 02.08.2021 та Угодою про конфіденційність №21020806 від 02.08.2021, укладених між ФОП Скороходовим М.В. і Компанією GBSFO, Іпс.
Детальніше доводи ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 у справі №916/5467/24 та призначено її розгляд на 02.07.2025 об 11:00 год. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
28.05.2025 від ФОП Скороходова Михайла Володимировича до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами останньої, вважає її необґрунтованою та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві Відповідач зазначає, зокрема, що заперечення Позивача проти рішення суду зводиться до цитування положень договорів, що були укладені між ФОП Скороходов М.В. та Компанією GBSFO, Іпс і що у матеріалах справи відсутні докази 1) наявності у Відповідача доступу до комерційної та конфіденційної інформації, володільцем котрої є Позивач, та 2) використання Відповідачем відповідної інформації.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Діброви Г.І. з 30.06.2025 по 01.08.2025, судове засідання, призначене на 02.07.2025 у справі №916/5467/24 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.
Тому ухвалою суду від 08.09.2025 повідомлено учасників справи №916/5467/24, що її розгляд відбудеться 01.10.2025 року об 11:00 год та продовжено розгляд апеляційної скарги ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" на розумний строк.
Оскільки жодний зі сторін у судове засідання, призначене на 01.10.2025, не з'явився, суд апеляційної інстанції вирішив відкласти розгляд справи №916/5467/24 на 05.11.2025 об 11:00 год, про що винесена відповідна ухвала суду від 01.10.2025.
Ухвалами від 04.11.2025 задоволені заяви представника ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" - адвоката Абакіної-Пілявської Людмили Миколаївни та представника ФОП Скороходова Михайла Володимировича - адвоката Сіржанта Юрія Володимировича щодо надання останнім можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon". Вирішено здійснювати розгляд справи №916/5467/24 у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 05.11.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники обох сторін підтримали свої правові позиції, надали пояснення по справі та просили суд:
- від позивача: задовольнити вимоги апеляційної скарги,
- від відповідача:- залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - в силі.
В судовому засіданні 05.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Матеріали справи свідчать, що 02.08.2021 між Компанією GBSFO, Inc (Компанія) та ФОП Скороходовим М.В. (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №21020806 (Договір про надання послуг), приписами розділу 1 якого погоджено наступне (т. 1 а.с. 18-24):
"Інтелектуальна Власність Компанії" - всі Права Інтелектуальної Власності в, на чи по відношенню до будь-яких Об'єктів Компанії, включаючи, але не обмежуючись тими, що описані в додатках до цього Договору (якщо такі будуть);
"Об'єкти Компанії" - всі Об'єкти, придумані, створені, відкриті, складені, винайдені, покращені чи реалізовані на практиці Виконавцем самостійно або у співпраці з іншими та (і) в інтересах чи за завданням Компанії чи (іі) виникли з, пов'язані з чи відносяться до Послуг наданих Виконавцем Компанії, в тому числі, будь-які Об'єкти, які будуть створенні на виконання завдань чи пов'язані з такими завданнями, що поставлені через Систему Обліку Задач;
"Права Інтелектуальної Власності" - всі права інтелектуальної, промислової власності чи інші майнові права будь-де у світі, включаючи без обмежень всі права в чи на твори, патенти, комерційні таємниці, торговельні марки, доменні імена, промислові зразки, дані та права на бази даних, і заявки та реєстрації щодо всього переліченого будь-де у світі та право на судовий захист від. минулого, поточного та майбутнього порушення прав інтелектуальної власності чи інших майнових прав, а також від використання перелічених об'єктів інтелектуальної власності без дозволу;
"Існуючий Раніше Об'єкт" - означає будь-який Об'єкт, який існував до укладення цього Договору будь-які Права Інтелектуальної Власності на який належать третім особам або Виконавцю, за умови, що такі права останнього виникли до укладення або не у зв'язку з виконанням цього Договору;
"Репозиторії" - електронні системи, визначені Компанією, призначені для зберігання та управління Об'єктами, належними Компанії та її клієнтам, та для завантаження Виконавцем копій Об'єктів Компанії;
"Послуги" - послуги з розроблення, постачання та тестування Об'єктів Компанії, а також інші послуги з дослідження та розроблення, оброблення даних, консультування, послуги підтримки та інші послуги у сфері інформаційних технологій, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, для реалізації завдань Компанії, в тому числі поставлених через Систему обліку Задач;
"Завдання" - означає перелік Послуг, що надаються Виконавцем та вказані у Додатку № 1 до цього Договору;
"Система Обліку Задача" - електронна система управління задачами, визначена Компанією, в якій відображаються завдання по наданню Послуг, в тому числі такі, що передбачають створення Об'єктів Компанії;
"Об'єкти" - всі винаходи, ідеї, концепції, процеси, ноу-хау, інформація, що становить комерційну таємницю, покращення, відкриття, розробки, проекти, формули, технології, програмне забезпечення, предмети, твори чи інші матеріали.
Відповідно до умов цього Договору Виконавець за завданням Компанії та відповідно до вимог до Послуг, встановлених Компанією, зобов'язується надати Компанії Послуги, а Компанія зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцеві за Послуги та за Об'єкти Компанії, надані відповідно до цього Договору (пункт 2.1).
Компанія та Виконавець підписали та/або будуть підписувати Завдання переважно за формою, що відповідає Додатку 1, яке описує конкретні Послуги, які будуть надані Виконавцем. Кожне Завдання посилатиметься на цей Договір, складатиме його невід'ємну частину та на нього розповсюджуватимуться умови цього Договору. Завдання може бути змінено лише за письмовою згодою Сторін (пункт 2.2).
Відносини Сторін за цим Договором щодо дотримання конфіденційності можуть регулюватися Угодою про конфіденційність, окремо укладеною між Сторонами (пункт 2.3).
Як винагороду за надання Послуг, Компанія здійснюватиме виплати Виконавцю, як вказано в Завданні та на умовах, що викладені в ньому. Компанія зберігає за собою право збільшити розмір платежів на власний розсуд (пункт 3.1).
Оплата здійснюється лише по закінченню кожного певного календарного місяця в якому діє цей Договір на підставі Рахунку, що надається Виконавцем (пункт 3.2).
Передача результатів Послуг Виконавця здійснюється шляхом завантаження копій Об'єктів Компанії на Репозиторії, якщо інший спосіб передачі Послуг окремо не узгоджений Сторонами (пункт 4.1).
Окрім випадків здійснення авансових платежів, прийняття результатів Послуг Виконавця здійснюється шляхом сплати Компанією рахунку, який надається Виконавцем відповідно до цього Договору та містить перелік Послуг, кількість годин, що були витрачені Виконавцем на їх надання та загальну вартість таких Послуг, що надавались Виконавцем відповідного календарного місяця (Рахунок) (пункт 4.2).
Виконавець надає Послуги особисто та треті особи не можуть бути залучені до надання Послуг без попередньої письмової згоди (пункт 5.1).
У випадку, якщо Виконавець видалить, знищить вихідний код або іншим чином умисно нанесе шкоду Об'єкту належному Компанії (чи будь-якій його частині), що зробить неможливим чи ускладнює його подальше використання, Виконавець зобов'язується сплатити Компанії заздалегідь оцінені збитки у розмірі 50 доларів США за кожен рядок видаленого, знищеного чи пошкодженого вихідного коду такого Об'єкта. Сторони погоджуються, що заздалегідь оцінені збитки, як це описано в цій Статті 5.3 є належною оцінкою передбачуваних збитків, та є єдиним відшкодуванням Компанії за відповідні дії Виконавця (пункт 5.3).
Виконавець зобов'язаний невідкладно передавати всі Об'єкти Компанії, шляхом завантаження їх копій на Репозиторії Компанії. Будь-яка невідповідність між Об'єктами Компанії, що завантажені на відповідний Репозиторій та описані в Системі Обліку Задач, не впливає на об'єм Інтелектуальної Власності Компанії чи інших прав, які набуває Компанія за Договором і у будь-якому разі на першу вимогу Компанії, включаючи вимогу, що здійснена після припинення Договору про надання послуг, Виконавець зобов'язаний передати Компанії якнайбільш повну версію (версії) всіх Об'єктів Компанії (пункт 6.1).
Наскільки це можливо за застосовним правом, Виконавець погодився на та цим безвідклично та у повному обсязі передає та відступає Компанії всі права, право власності та виключні права інтелектуальної власності на та в усіх Об'єктах Компанії та Інтелектуальній Власності Компанії (включаючи, ті, якими він володів спільно з третіми особами, якщо такі є), включаючи, без обмежень: (a) право використання Об'єктів Компанії; (b) право дозволяти використання Об'єктів Компанії; (c) право запобігати (забороняти) будь-якому протиправному використанню Об'єктів Компанії, (d) право на судовий захист від минулого, поточного та майбутнього порушення прав на та використання без дозволу Об'єктів Компанії та (е) будь-які інші майнові права, передбачені законодавством, що застосовується.
В доповнення до вищенаведеного, наскільки це дозволено застосовним правом, всі Об'єкти Компанії вважаються роботою, виконаною на замовлення Компанії, як цей термін визначено в Законі США про авторське право (пункт 6.2).
Без обмеження вищезазначеного та всього іншого в цьому Договорі, виключні майнові права на Об'єкти Компанії та Інтелектуальна Власність Компанії передаються та відступаються відповідно до умов цього Договору та включають, без обмеження, право використання Об'єктів Компанії у будь-який спосіб, що дозволений діючим законодавством, включаючи, без обмежень: (a) відтворювати Об'єкти Компанії в цілому чи частково у будь-який спосіб та у будь-якій формі; (b) розповсюджувати примірники Об'єктів Компанії шляхом продажу, передачі для продажу чи іншого розпорядження, шляхом передачі в оренду, лізинг, розповсюдження у мережі або у формі, придатній для зчитування за допомогою комп'ютера, чи у формі вихідного тексту, чи іншим чином; (c) імпортувати/експортувати примірники Об'єктів Компанії; (d) публічно демонструвати Об'єкти Компанії повністю або частково, включаючи демонстрацію текстів Об'єктів Компанії; (е) повністю або частково доводити Об'єкти Компанії до відома громадськості шляхом трансляції та/або ретрансляції або шляхом дротового зв'язку, або іншим чином; (f) публікувати Об'єкти Компанії; (g) здійснювати переробку, адаптацію, модифікацію чи іншим чином змінювати чи створювати похідні роботи на основі Об'єктів Компанії, в тому числі робити переклади Об'єктів Компанії з однієї мови на іншу та/або з однієї мови програмування на іншу, а також включати Об'єкти Компанії у якості складових частин до колекцій, баз даних або інших робіт; (h) видавати ліцензії на використання Об'єктів Компанії; (i) передавати Інтелектуальну Власність Компанії в заставу; (j) здійснювати реєстрацію авторських прав та інших Прав Інтелектуальної Власності на Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії в усіх існуючих юрисдикціях, або юрисдикціях, що можуть існувати в майбутньому; (k) іншим чином використовувати або експлуатувати Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії (зі змінами чи без) без обмежень будь-якого характеру (пункт 6.3).
Права Компанії на Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії, в тому числі, але не обмежуючись, виключні майнові права на неї, є дійсними у всьому світі протягом всього строку охорони передбаченого чинним законодавством, включаючи усі поновлення, продовження та відновлення такого строку (пункт 6.4).
Винагорода за створення, винайдення, відкриття, авторство, раціоналізаторство, покращення або втілення на практиці будь- яких та всіх Об'єктів Компанії, а також за передачу та відступлення Компанії всіх виключних прав, права власності та інтересу на Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії, чи надання Компанії ліцензії прав, які не передаються і не відступаються, рівно як і інші платежі, що можуть підлягати сплаті Виконавцю у зв'язку із наведеним вище включені у винагороду за Послуги, передбачені статтею 3 цього Договору (пункт 6.5).
Всі права, в тому числі всі майнові права власності на та в Об'єкта Компанії, в повному обсязі переходять до Компанії в момент наступний за моментом створення таких об'єктів.
Шляхом завантаження копій Об'єктів на Репозиторії або надання Компанії іншим чином (в залежності від того, що мало місце раніше) Виконавець додатково підтвердив або підтверджує, що такі Об'єкти є Об'єктами Компанії та вся пов'язана з ними Інтелектуальна Власність Компанії передана згідно з цим Договором (пункт 6.6).
Виконавець цим вимагає у Компанії не зазначати його як автора чи співавтора Об'єктів Компанії (автор бажає залишитись анонімним), якщо інше не буде прямо погоджено Сторонами. Виконавець, в межах, дозволених застосовним законодавством, дає згоду на те, аби Компанія використовувала та дозволяла іншим особам використовувати Об'єкти Компанії в будь-який спосіб без зазначення його як автора чи співавтора таких Об'єктів Компанії. Виконавець підтверджує, що не зазначення його/її як автора чи співавтора Об'єктів Компанії не буде порушенням особистих немайнових прав Виконавця (пункт 6.7).
Виконавець цим підтверджує та погоджується з тим, що Компанія може змінювати у будь-який спосіб та використовувати Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії (та/або будь-яку їх охоронювану частину), зі змінами чи без, на свій власний розсуд (в тому числі з метою отримання комерційної вигоди), самостійно визначаючи умови такого використання як Компанія вважає за необхідне, передавати Об'єкти Компанії та Інтелектуальну Власність Компанії третім особам, реєструвати авторські та інші Права Інтелектуальної Власності в будь-яких юрисдикціях (в тому числі подавати заявки на отримання та отримувати патенти). Задля уникнення сумнівів, ніщо із згаданого вище не складатиме порушення особистих немайнових прав Виконавця та не потягне за собою будь-яку відповідальність Компанії перед Виконавцем (пункт 6.8).
Сторони визнають, що до укладення цього Договору, Виконавець надавав Компанії аналогічні послуги та створював Об'єкти в процесі виконання цих послуг. Виконавець погодився на та, на умовах статей 6.2 - 6.8 цього Договору, цим передає та відступає Компанії безвідклично та у повному обсязі, всі права, право власності та виключні права інтелектуальної власності на та в усіх Існуючих Раніше Об'єктах, створених Виконавцем в рамках надання послуг Компанії до укладення цього Договору (пункт 6.9).
Виконавець зобов'язується не інтегрувати будь-який Існуючий Раніше Об'єкт в будь-який Об'єкт Компанії і при наданні послуг Компанії не використовувати будь-який Існуючий Раніше Об'єкт, власником якого є будь-яка третя особа, включаючи, серед іншого, будь-яке безоплатне програмне забезпечення чи програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, за виключення випадків надання згоди Компанії на кожну таку інтеграцію та кожне таке використання (пункт 6.10).
Протягом строку дії цього Договору, Виконавець прямо чи опосередковано, особисто чи будучи представником, не залучатиметься до надання чи не надаватиме жодні послуги будь-якому бізнесу, який здійснює діяльність, яка за типом та видом є конкурентною діяльності Компанії (пункт 7.2).
Сторони підтверджують, що на момент підписання даного Договору між ними немає спорів та претензій одна до одної щодо передачі Об'єктів Компанії та Інтелектуальної Власності Компанії (пункт 8.2).
Цей Договір зберігатиме чинність протягом наступних 12 місяців (пункт 9.1).
У випадку закінчення строку дії чи припинення Договору з будь-яких підстав: (і) Виконавець невідкладно передасть Компанії всі Об'єкти Компанії, що створені чи створюються Виконавцем, та які раніше не надавались Компанії (якщо такі є); (іі) Компанія, з урахуванням Статті 9.4, виплатить Виконавцю будь-які належні, проте не сплачені Виконавцю (пункт 9.5).
Договір про надання послуг містить підписи представників сторін.
Також 02.08.2021 між Компанією GBSFO, Inc (Компанія) та ФОП Скороходовим М.В. (Виконавець) укладено угоду про конфіденційність №21020806 (Угода про конфіденційність), приписами розділу 1 якого погоджено наступне (т. 1 а.с. 25-32):
"Конфіденційна інформація Компанії" означає інформацію (включаючи будь-які і всі комбінації окремих елементів інформації), яку Компанія розробила, набула, створила, скомпілювала, відкрила або якою володіла (чи здійснить щодо інформації усі вищезгадані дії в майбутньому), незалежно від того, чи записана вона в письмовій формі, чи просто є такою, що я її знаю, яка має значення для бізнесу Компанії та яку Компанія бажає і / або докладає добросовісні зусилля для, щоб зберегти конфіденційною і / або службовою.
Конфіденційна інформація Компанії включає в себе як інформацію, розкриту мені Компанією, так і інформацію, розроблену або отриману мною в ході Надання Послуг в Інтересах Компанії (пункт 1.2).
Не обмежуючи будь-яке положення цієї Угоди, Конфіденційна інформація Компанії включає, наприклад, в себе будь-яку і всю непублічну інформацію, яка відноситься до фактичного або запланованого бізнесу і/ або продуктів досліджень або розробок Компанії або до технічних даних Компанії, комерційних таємниць або ноу-хау, включаючи посеред іншого дослідження, плани продуктів або іншу інформацію, що стосується продуктів або послуг Компанії та їх просування, списки клієнтів та змовників (включаючи, посеред іншого, клієнтів Компанії, яким я телефонував, або з якими познайомився впродовж періоду Надання Послуг в Інтересах Компанії), програмне забезпечення, розробки, винаходи, відкриття, ідеї, процеси, формули, технології, проекти, креслення, розробки, інформацію про конфігурацію обладнання, маркетинг, фінанси і іншу ділову інформацію, що розкривається Компанією прямо або опосередковано, письмово, усно або за допомогою креслень чи огляду приміщень, складових частин, обладнання або іншого майна Компанії (пункт 1.4).
Для уникнення сумнівів, Конфіденційна інформація Компанії включає інформацію, що становить комерційну таємницю, яка визначається як інформація, що включає формули, зразки, компіляції, програми, прилади, методи, техніки або процеси, які: (а) мають незалежну фактичну або потенційну економічну цінність через те, що вони не були загальновідомі, чи не були відомі іншим особам або організаціям, які можуть отримати економічну цінність від її розкриття або використання, і (b) є предметом зусиль, розумних за даних обставин, спрямованих на збереження її таємності, а також інформацію, яка не є комерційною таємницею, але іншим чином відповідає визначенню Конфіденційної інформації Компанії (пункт 1.5).
Конфіденційна інформація Компанії не включає в себе знання або вміння Виконавця, набуті як досвід в якійсь галузі або індустрії (пункт 1.7).
Я погоджуюсь, що під час Надання Послуг в Інтересах Компанії і після Надання Послуг в Інтересах Компанії, як це передбачено цією Угодою, я буду зберігати найсуворішу конфіденційність і приймати всі розумні запобіжні заходи для запобігання будь-якому несанкціонованому використанню або розкриттю Конфіденційної інформації Компанії (пункт 2.1).
Я не буду: (і) використовувати конфіденційну інформацію Компанії для будь-яких цілей, окрім як в інтересах Компанії в процесі Надання Послуг в Інтересах Компанії, або (іі) розкривати Конфіденційну інформацію Компанії будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди Компанії (пункт 2.2).
Я згоден з тим, що я не отримую право власності на будь-яку Конфіденційну інформацію Компанії, і що у відносинах між Компанією та мною, Компанія зберігає всі права власності на Конфіденційну інформацію Компанії (пункт 2.5).
Я не буду здійснювати зворотне проектування, декомпіляцію або розбирати на складові будь-які продукти, програмне забезпечення або інші матеріали, що містять Конфіденційну інформацію Компанії (пункт 2.7).
Я погоджуюсь, що в будь-який час під час Надання Послуг в Інтересах Компанії і після цього відповідно до умов цієї Угоди, я зобов'язаний перед Компанією та її Асоційованими третіми сторонами зберігати всю таку Конфіденційну інформацію Асоційованих третіх сторін в найсуворішій таємниці, та не використовувати її або не розкривати її іншим особам, фірмам, корпораціям або третім особам, за винятком випадків, коли це необхідно для виконання моїх обов'язків по Наданню Послуг в Інтересах Компанії у відповідності до угоди між Компанією та такими Асоційованими третіми сторонам (пункт 3.3).
Неконкуренція. Я цим погоджуюсь не конкурувати прямо чи опосередковано з комерційною діяльністю Компанії (надалі - "Бізнес"), а також я не буду допомагати жодній особі або організації конкурувати або готуватися конкурувати з будь-якою поточною або очевидно потенційною комерційною діяльністю Компанії осіб протягом усього терміну дії цієї Угоди та протягом 1 (одного) року після його припинення без попередньої письмової згоди Компанії. Зазначене обмеження застосовується у межах, дозволених застосовним законодавством (пункт 4.3).
Термін "не конкурувати" в цілях цієї Угоди означає, що Виконавець не буде володіти, керувати, працювати на, консультувати, надавати послуги чи виконувати роботи, використовувати чи іншим чином мати справи з бізнесом, який є практично аналогічним або конкурує з Бізнесом (пункт 4.5).
Я підтверджую, що зобов'язання, викладене вище, є справедливим та обґрунтованим, та що враховуючи мої загальні знання та мій досвід в галузі інформаційних технологій, такі зобов'язання не заважатимуть мені бути безпосередньо залученим до господарської діяльності будь-де ще в галузі інформаційних технологій після припинення цього зобов'язання з неконкуренції (пункт 4.5).
Заздалегідь оцінені збитки. У випадку порушення мною будь-якого зобов'язання відповідно до цієї Угоди, я зобов'язуюсь сплатити Компанії заздалегідь оцінені збитки у чотирикратному розмірі платежів, що були сплачені мені Компанією за останній місяць в ході Надання Послуг в Інтересах Компанії, але не менше 10000 доларів США. Я погоджуюсь, що вказаний розмір заздалегідь оцінених збитків є належною та справедливою оцінкою розміру втрат, які Компанія понесе у зв'язку з (і) порушенням Компанією умов конфіденційності щодо своїх клієнтів, (іі) репутаційні втрати Компанії, та (ііі) втрати у зв'язку з тим, що Конфіденційна інформація Компанії стане відомою конкурентам (пункт 4.6).
Строк дії. Ця Угода набуває чинності у момент підписання обома Сторонами та діятиме протягом (і) 3 наступних років або (іі) до припинення усіх договорів щодо Надання Послуг в Інтересах Компанії, в залежності від того, що наступить пізніше (пункт 6.5).
Продовження дії. Усі права і обов'язки Сторін цієї Угоди залишаються в силі після припинення цієї Угоди протягом наступних 3 років (якщо інше чітко не зазначено щодо окремих положень цієї Угоди) (пункт 6.6).
Угода про конфіденційність містить підписи представників сторін.
У матеріалах справи містяться Інвойси (оферти) за період 06.08.2018 - 05.05.2022, з яких вбачається, що предметом останніх є: послуги з розроблення програмного забезпечення (т. 1 а.с. 80-107).
Вказані Інвойси складені та підписані ФОП Скороходовим М.В.
10.05.2022 між Компанією GBSFO, Inc (Компанія) та ФОП Скороходовим М.В. (Виконавець) укладено угоду про розірвання Договору №24020806, пунктом 1 якої «Передумови» зазначено, що наразі Сторони пов'язані наступним Договором ("Контракт"): Договір про надання послуг №21020806 від 02.08.2021 (т. 1 а.с. 33).
Розірвання Договору. Сторони взаємно погоджуються, що Контракт припиняється з 10.05.2022 ("Дата розірвання"). Після Дати розірвання Контракт не матиме чинності (пункт 2).
Наслідки розірвання Контракту. За винятком випадків, прямо передбачених цією Угодою, Сторони визнають і погоджуються, що їхні відповідні права та обов'язки згідно з розділами 5.2 і 6.1 залишаються в силі після припинення дії Контракту відповідно до положень і умов, викладених у ньому. Будь-які операції, здійснені Сторонами за Контрактом до Дати розірвання, залишаються в повній силі та не можуть бути відкликані або мати негативні наслідки в результаті припинення Контракту або цієї Угоди (пункт 4).
Вимоги. За цією Угодою Сторони звільняють одна одну від будь-яких претензій, підстав для позову, характеру вимог, які буду-яка зі Сторін мала в минулому, має зарає або може мати в майбутньому, що випливають з або пов'язані з Контрактом (пункт 5).
Конфіденційність. Сторони визнають і погоджуються, що всі сторони цієї Угоди зберігатимуть повну конфіденційність цієї Угоди, Контракту та будь-якої фінансової, операційної чи конфіденційної інформації будь-якого роду (пункт 6).
Угода про розірвання договору містить підписи представників сторін.
03.01.2023 між Компанією GBSFO, Inc (Сторона 1) та ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" (Сторона 2) укладено договір про спільну діяльність (Договір про спільну діяльність), умовами пункту 1.1 передбачено, що сторони за Даним Договором зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти в сфері інформаційних технологій (комп'ютерного програмування) для досягнення спільних господарських цілей (т. 1 а.с. 34-38).
За Даним Договором Сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети у формі простого товариства з метою одержання прибутку (пункт 2.1).
Для досягнення цієї мети Сторона-1 передає право Стороні-2 використовувати програмне забезпечення (в тому числі, за рахунок його продажу чи постачання замовникам), розроблене на замовлення Стороною-1 у будь-яких інших суб'єктів господарювання (пункт 2.2).
Для досягнення цієї мети Сторона-1 може замовляти у будь-яких інших суб'єктів господарювання програмне забезпечення з подальшою метою передання у використання Стороні-2 для одержання спільного прибутку (пункт 2.3).
Сторона-1 зобов'язується: в термін протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Даного передати Стороні-2 програмне забезпечення, перелік якого може бути узгоджено в будь-який зручний Сторонам спосіб, з метою подальшого використання для отримання спільного прибутку (розділ 3).
Сторона-2 за Даним Договором зобов'язується: після підписання Даного Договору негайно приступити до здійснення комерційних проектів, для реалізації яких буде використано програмне забезпечення, передане Стороною-1; вжити належних заходів щодо забезпечення збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації Сторони-1, в тому числі, але не обмежено, щодо програмного забезпечення; вжити всіх необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності працівників та/або інших осіб по вині яких, або внаслідок дій яких може мати та/або матиме розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації Сторони-1, а так само відшкодування шкоди завданої внаслідок таких дій; надавати фінансові звіти про порядок використання коштів та/або майна Сторони… (розділ 4).
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна Сторін здійснюється Стороною-2 (пункт 5.1).
Спільні справи за Даним договором і звітність перед контролюючими органами ведуться Стороною-2 (пункт 5.2).
Термін дії Договору становить з моменту його підписання Сторонами до 31 грудня 2028 року (пункт 8.1).
Договір про спільну діяльність містить підписи представників сторін.
01.03.2023 між ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" (Виконавець) та ФОП Гаракян М.С. (Замовник) укладено договір № 01/03/2023/1 на використання програмного комплексу (т. 1 а.с. 108-112).
Пунктом 1.1.1 цього Договору передбачено, що Виконавець надає Замовнику комплексну інформаційно-програмну послугу, що включає в себе:
- розробку Виконавцем індивідуалізованої та обмеженої функціональним призначенням (відповідно до пункту 1.7 цього Договору) версії програмного забезпечення (надалі - "Програмне Забезпечення") на базі базового програмного комплексу "Eatery Club" (комплексного інформаційно-програмного рішення для закладів громадського харчування (ресторани, кафе, бари тощо), більш детальна інформація про який міститься за посиланням https://eatery.club/) для кінцевого споживання Замовником та гостями (відвідувачами) закладів громадського харчування Замовника (надалі - "гості" в множині, а кожний окремо - "гість").
Загальна вартість цього Договору визначається як сукупність грошових коштів, що будуть перераховані Замовником Виконавцю впродовж строку дії цього Договору (пункт 2.1).
За надання Послуги за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю щомісячну абонентську плату (надалі "Винагорода") відповідно до Додатку №1… (пункт 2.2).
Договір вступає в силу з 01.03.2023 року і є чинним та діє до 01.03.2024 року, але до будь-якої більш ранньої дати, у випадку його дострокового припинення (пункт 5.1).
26.04.2023 Паровіну М.В. видано свідоцтво на торговельну марку № НОМЕР_1 . Зображення торговельної марки містить назву "Eatery Club" (т. 1 а.с. 122-124).
У матеріалах даної справи наявні:
- ліцензійний договір про використання знаку для товарів і послуг від 11.01.2024, укладений між ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" (Ліцензіат) та ФОП Паровіним М.В. (Ліцензіар), та за яким Ліцензіар надає Ліцензіату право використовувати Знак для товарів робіт та послуг від 26.04.2023 №332058 (т. 1 а.с. 125-128);
- Договір від 01.09.2022 №0109/22/2 про надання послуг з програмного забезпечення, укладений між ФОП Переведенцевої О.Г. та ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" в особі засновника Паровіна М.В. та зі строком дії до 31.12.2022 (т. 1 а.с. 116-121),
- Акт прийому-передачі від 01.10.2022 наданих послуг (виконаних робіт) до Договору №0109/22/2 про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 01.09.2022. Відповідно до цього Акту, Виконавець (ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА") надав Замовнику (ФОП Переведенцевої О.Г.) послуги з розробки веб-дізайну і Замовник не має претензій до наданих послуг (т. 1 а.с. 129).
Також, у матеріалах справи міститься лист ФОП Гаракяна М.С. від 24.08.2024 №24/08/24, адресований директору ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" - Паровіну М.В., яким останнього повідомлено про відмову від використання Програмного забезпечення та розірвання з 01.09.2024 Договору від 01.03.2023 №01/03/2023/1 щодо використання програмного забезпечення (т. 1 а.с. 45). У вказаному листі ФОП Гаракян М.С. послався на положення п.3.4.1 вказаного Договору.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" представлено порівняльну таблицю візуального відображення програмних продуктів "Loyallyst" та "Eatery Club"; також представлено роздруковані знімки екрану (сторінки) із соціальної мережі Instagram: назва сторінки - "michael.shorokhodov", містить допис - "СТО at @loyallyst"; назва сторінки - "dobrovolskyi_andrey" містить допис - " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; один із представлених роздрукованих знімків екрану із соціальної мережі Instagram містить дописи "вітаємо @grky.ua із успішним запуском додатку".
Інших належних доказів на підтвердження позовних вимог ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" у матеріалах справи не міститься.
Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави заявлених вимог про стягнення з Відповідача штрафу, передбаченого Угодою про конфіденційність №21020806 від 02.08.2021, Позивачем визначено обставини розголошення та використання з боку ФОП Скороходова М.В. інформації, що становить комерційну та інтелектуальну власність ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", внаслідок чого Позивач зазнав збитки через розірвання Клієнтом Товариства з ним Договору на використання цієї інформації.
Отже, до предмету доказування у справі належить, зокрема, встановлення факту порушення ФОП Скороходовим М.В. взятих на себе обов'язків нерозголошення та не використання комерційної та конфіденційної інформації, а також правил не конкуренції, передбачених умовами Договору про надання послуг №21020806 від 02.08.2021 та Угодою про конфіденційність №21020806 від 02.08.2021, укладених між ФОП Скороходовим М.В. і Компанією GBSFO, Іпс.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; винаходи, корисні моделі, компонування (топографії) інтегральних мікросхем; комерційні таємниці.
Згідно зі ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до приписів ст. 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Поняття комерційної таємниці міститься у ст. 505 Цивільного кодексу України, згідно з якою комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Визначення комерційної таємниці, склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначаються суб'єктом господарювання відповідно до законодавства, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці».
Згідно зі ст. 506 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є: 1) право на використання комерційної таємниці; 2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; 3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Водночас, положеннями ст. 21 Закону України "Про інформацію" та ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Отже, апеляційна колегія зазначає, що за змістом цих норм, яка інформація є конфіденційною визначає для себе сама приватна юридична особа, з урахуванням обмежень, яка інформація не може бути з обмеженим доступом.
Комерційна таємниця включає в себе тільки відомості та інформацію, які, в цілому чи певній формі та сукупності її складових, не є легкодоступними для певних категорій осіб. Комерційну цінність такої інформації становить те, що її використання надає володільцю інформації певні економічні переваги. Зобов'язання з дотримання конфіденційності можуть встановлюватись в чітко оформлюваних домовленостей і такі зобов'язання є справедливими з міркувань добросовісності в аспектах розуміння здійснення господарської діяльності в економічній конкуренції.
І, оскільки діюче законодавство чітко не встановлює форми віднесення суб'єктами господарювання певних відомостей (інформації) до комерційної таємниці, то кожен суб'єкт господарювання, який володіє інформацією, що становить його комерційну таємницю, самостійно визначає перелік та обсяг відповідних заходів, яких має бути вжито для збереження секретності та які при цьому мають бути адекватними наявним обставинам здійснення ним господарської діяльності.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2020 у справі №910/1759/19 суд касаційної інстанції відзначив, що «…склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства з дотриманням чинного законодавства. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.
При цьому, суб'єкт господарювання, який є власником технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
Визначення понять розголошення та неправомірного використання комерційної таємниці наведено у статтях 17, 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Так, відповідно до ст. 17 вказаного Закону, розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю (ст. 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Як зазначалось вище, у даному спірному випадку Позивач зазначає, що під час перебування у трудових відносинах із Компанією GBSFO, Inc Відповідачу (ФОП Скороходову М.В.) стала відома комерційна інформація даної Компанії, яку останній зобов'язався на період трудових відносин та протягом 3 років після їх закінчення, не розголошувати та не передавати третім особам, не використовувати особисто або на користь інших осіб, крім Компанії; не використовувати для зайняття будь-якою діяльністю в розрізі конкурентної діяльності Компанії тощо.
Проте, на переконання Позивача, ФОП Скороходов М.В. порушив свої зобов'язання, створивши ІТ продукт «Loyallyst», який є аналогічним IT продукту "Eatery Club", що був розроблений Компанією GBSFO, Inc. та ліцензія на використання якого належить Позивачу - ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА".
На вказаному твердженні Позивач наполягає з огляду на надані ним суду докази, а саме:
- порівняльну таблицю візуального відображення програмних продуктів "Loyallyst" та "Eatery Club", яка, на переконання, апелянта свідчить про ідентичність IT продуктів;
- роздруковані знімки екрану (сторінки) із соціальної мережі Instagram: назва сторінки - "michael.shorokhodov", містить допис - "СТО at @loyallyst"; назва сторінки - "dobrovolskyi_andrey" містить допис - "СТО at @loyallyst";
- роздрукований знімок екрану із соціальної мережі Instagram, якій містить дописи "вітаємо @grky.ua із успішним запуском додатку";
- Договір про надання послуг від 02.08.2021 №21020806 та Угоду до цього Договору про конфіденційність від 02.08.2021 №21020806, укладені між Компанією GBSFO, Inc (Компанія) та ФОП Скороходовим М.В. (Виконавець).
Проте, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані докази не можна вважати належними та допустимими в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, відносно підтвердження того, що з боку ФОП Скороходова М.В. використовувалась конфіденційна інформація Компанії GBSFO, Inc. (або взагалі будь-яка інформація Компанії GBSFO, Inc.).
Так, судова колегія звертає увагу на те, що самим Позивачем у позовній заяві особисто зазначено, що у 2024 році йому стало відомо, що колишній директор ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" спільно зі ОСОБА_1 створили продукт ІТ пропозицію «Loyallyst».
Враховуючи те, що 03.01.2023 між Компанією GBSFO, Inc. та ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" був укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого Компанія передає право Позивачу використовувати програмне забезпечення, розроблене на замовлення Компанії GBSFO, Inc., для чого остання зобов'язалась передати Товариству програмне забезпечення, з метою подальшого використання для отримання спільного прибутку, судова колегія вважає, що апелянтом не доведено, що використання конфіденційної інформації Компанії GBSFO, Inc. могло здійснюватись лише Відповідачем у даній справі - ФОП Скороходовим М.В. Разом з тим, у колишнього директора ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", в силу його посадових повноважень, під час трудових відносин з Позивачем був наявний доступ до всіх даних та складових елементів IT продукту "Eatery Club", що є комерційною інформацією Компанії Компанією GBSFO, Inc.
Отже, з огляду на вказане неможливо однозначно стверджувати, що саме ОСОБА_1 створив ІТ продукт «Loyallyst», а також те, що ОСОБА_1 взагалі створював вказану комп'ютерну програму, враховуючи те, що допис - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який міститься на сторінці " ІНФОРМАЦІЯ_2 " соціальної мережі «Instagram» не може рахуватись в якості беззаперечного доказу відносно авторства ОСОБА_1 щодо ІТ продукту «Loyallyst».
Також, судова колегія вважає цілком правильним твердження суду першої інстанції, який зазначив, що посилання Позивача на наявність можливості встановлення зв'язку між ФОП Скороходовим М.В. та IT пропозицією - "Loyallyst" шляхом позиціонування Відповідачем себе у соціальній мережі «Instagram» як офіційного представника, є лише припущенням, оскільки соціальна мережа не несе відповідальності за коректність та достовірність вказаних користувачами цієї мережі даних та не вимагає підтвердження відображеної на їх сторінках інформації.
Твердження апелянта про помилковість вказаних висновків суду є лише власною позицією ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", яка не підтверджена жодним належним доказом щодо спростування зазначеного вище, а тому оцінюється судом апеляційної інстанції критично.
Водночас, як правильно встановив місцевий господарський суд, за положеннями п. 2.2 Договору про надання послуг №21020806, конкретні Послуги, що надаються ФОП Скороходовим М.В. Компанії GBSFO, Inc. зазначені в Додатку 1 до Договору.
Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (із змінами та доповненнями) визначено, що комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).
Визначення терміна «комп'ютерна програма» міститься також в і ст. 2 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000 № 1587-III.
Проте, у матеріалах справи не міститься Додатку 1, який містить опис конкретних Послуг, що були надані Виконавцем (ФОП Скороходовим М.В.) за замовленням Компанії GBSFO, Inc.
Наявні у матеріалах справи Інвойси (оферти) за період 06.08.2018 - 05.05.2022, на які у тому числі, посилається Позивач, містять загальне посилання - "послуги з розробки програмного забезпечення".
Тобто, у даному випадку відсутні конкретні посилання на те, яка інформація та в якому обсязі була отримана ФОП Скороходовим М.В. при виконанні останнім Завдань Компанії GBSFO, Іпс., та яка, за твердженням Позивача, була в подальшому ним використана, з порушенням умов Угоди про конфіденційність від 02.08.2021 №21020806 до Договору про надання послуг від 02.08.2021 №21020806.
Також, у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази на можливість отримання Відповідачем інформації від / або щодо ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", враховуючи те, що співробітництво між ФОП Скороходовим М.В. та Компанією GBSFO, lnc. було припинене 10.05.2022, а спільна діяльність між ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" та Компанією GBSFO, lnc. розпочалась 03.01.2023, яку саме інформацію міг зібрати та використати ФОП Скороходов М.В.
Судова колегія відхиляє твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що ФОП Скороходов М.В., працюючи у період 2021-2022 в офісі ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", кожного разу працював на власних пристроях, мав карту доступу до приміщення та вільно пересувався територією; був підключений до офісної мережі та користувався офісною технікою; товаришував з Добровольським А. (автором проекту «Loyallyst»), оскільки наведене не спростовує вищезазначених висновків суду щодо не доведення з боку Позивача інформації відносно доступу Відповідача саме до конкретних складових ІТ продукту, які в подальшому могли бути використані ФОП Скороходовим М.В., а також відсутності беззаперечних доказів того що ФОП Скороходов використовував будь-яку інформацію, належну Компанії GBSFO, lnc. або ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА", після припинення трудових відносин з Компанією GBSFO, lnc.
Окремо судова колегія звертає увагу на те, що до матеріалів справи не представлено переліку програмного забезпечення, переданого Компанією GBSFO, Inc Позивачу - ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" як Стороні-2 за Договором про спільну діяльність від 03.01.2023.
Тому, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку, що незважаючи на наявний у матеріалах справи ліцензійний договір від 26.04.2023 №332058 про використання знаку для товарів і послуг, за яким ФОП Паровіним М.В. надано право ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" використовувати знак для товарів робіт та послуг (зображення торговельної марки містить назву "Eatery Club"), вказане не є належним доказом передання Позивачу у даній справі саме складових програмного забезпечення - IT продукту "Eatery Club", оскільки знак для товарів робіт та послуг відрізняється від безпосередньої комп'ютерної програми (програмного забезпечення), з огляду на те, що це два різних об'єкта, котрі можуть використовуватись як разом, так і окремо один від одного.
Разом з тим, враховуючи підписання Інвойсів лише Виконавцем (ФОП Скороходовим М.В.) та відсутність підпису на останніх з боку Замовника - Компанії GBSFO, Inc, слушним є висновок суду першої інстанції про те, що вказані Інвойси не є беззаперечним доказом факту прийняття їх Замовником.
А відтак, з огляду на позицію апелянта про використання Відповідачем попередньо створених програмних продуктів, за замовленням Компанії GBSFO, Inc, при створені програмного продукту - "Loyallyst", котрий є окремо взятою частиною головного продукту - "Eatery Club", відсутність погоджених завдань, в межах господарських взаємовідносин на підставі укладеного між Відповідачем та Компанією GBSFO, Inc Договору, унеможливлює призначення судом комп'ютерно-технічної експертизи у справі, на якій наполягало ТОВ "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" при розгляді даної справи в суді першої інстанції, враховуючи те, що зі вказаних Інвойсів не можливо встановити конкретний обсяг наданих ФОП Скороходовим М.В. Послуг, а також відповідність програмних продуктів, створених за замовленням Компанії GBSFO, Inc, та їх використання для створення аналогічного програмного продукту.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень за допомогою доказів, якими є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу.
Судова колегія враховує, що Позивачем у даній справі не заявлено до суду в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України клопотання про витребування судом інших доказів, крім наданих стороною, у зв'язку із неможливістю їх самостійного подання на підтвердження своїх доводів, а у суду апеляційної інстанції відсутні сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи свої процесуальних прав.
Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 №129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
У даному випадку Позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу про неправомірне використання ФОП Скороходовим М.В. у власній цілі комерційної таємниці, конфіденційної інформації, належної Позивачу, про що правильно зазначив місцевий господарський суд у своєму висновку при прийнятті свого рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки частина доводів апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку і вона є достатньо аргументованою, апеляційна колегія доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи Позивача
При цьому, апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені Позивачем в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено цілком законне та правомірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги положення чинного законодавства та оцінивши докази у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІ КЛАБ УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 у справі №916/5467/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 у справі №916/5467/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений та підписаний 10.11.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Ярош А.І.