Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8982/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/661/25
30 жовтня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурорки ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2025 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52025000000000175,
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, вилучене 21.08.2025 під час обшуку, належне ОСОБА_8 (мобільні телефони «Apple iPhone 16» рожевого кольору у чохлі рожевого кольору із відтиском зображення метелика та сім-карткою Kyivstar № НОМЕР_1 та «Apple iPhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 , чорного кольору у чохлі червоного кольору, із сім-карткою Kyivstar № НОМЕР_3 ; ноутбук Apple MacBook Air сірого кольору, model F2337, s/n J3B7WQ6L4; холодний криптогаманець «ІНФОРМАЦІЯ_1», НОМЕР_8, model 0908; наручні годинники Breitling, А13385, номер НОМЕР_4 з ремінцем гумовим синього кольору та ремінцем з металу, разом із коробкою та супутніми документами, Rolex OYSTER PERPETUAL DATE SUBMARINER на ремінці з металу сріблястого та золотистого кольору разом із коробкою та супутніми документами та Rolex OYSTER PERPETUAL DATE JUST з ремінцем з металу сріблястого кольору разом із коробкою та карткою model 126334, s/n Е8Р39164) й ОСОБА_9 (мобільні телефони «Apple iPhone», модель А2894, із сім-карткою Kyivstar № НОМЕР_5 у чохлі рожевого кольору та «Apple iPhone 12 Pro Max», із написом на лотку для сім-картки: НОМЕР_6 , IMEI: НОМЕР_7 , із заводською коробкою) (т. 3 а. с. 201).
Зазначене рішення мотивоване: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ досудового розслідування щодо фактів вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 387, ст. 368-5 Кримінального кодексу України /далі - КК/, стосовно надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди службовим особам Служби безпеки України /далі - СБУ/, її отримання ними в особливо великому розмірі та розголошення оперативним працівником даних досудового розслідування, незаконного збагачення; (2) проведенням обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 13.08.2025, у ході якого вилучено майно; (3) необхідністю з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на мобільні телефони й ноутбук, на яких ймовірно містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи відмову власників повідомити паролі доступу до них; (4) необхідністю проведення експертного дослідження електронних носіїв для виявлення наявної в них інформації; (5) можливістю у подальшому застосувати щодо годинників спеціальну конфіскацію, якщо судом буде встановлено факт незаконності набуття цих речей; (6) можливим знаходженням на криптогаманці слідів вчинення кримінального правопорушення, враховуючи спосіб ймовірного отримання неправомірної вигоди; (7) відхиленням доводу представника про те, що вартість годинників менша за потрібну для кваліфікації дій особи за ст. 368-5 КК, оскільки детективами перевіряється факт набуття у власність більшого переліку майна, до складу якого входять ці годинники; (8) необхідністю накладення арешту на вилучене майно для виконання завдання кримінального провадження; (9) співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження (т. 3 а. с. 218-224).
В апеляційній скарзі представник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в арешті майна. Зазначає, що: (1) відсутня підозра у вчиненні кримінального правопорушення як підстава застосувати захід забезпечення кримінального провадження; (2) вилучене майно не відповідає критеріям ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/; (3) під час обшуку майно вилучали з одних підстав, а в ході розгляду клопотання прокурор посилався вже на іншу фабулу/інший злочин, відомості про який з метою легітимізації втручання у право власності в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені після обшуку; (4) до майна ОСОБА_8 неможливо застосувати спеціальну конфіскацію; (5) не обґрунтовано виправданість потребами досудового розслідування такого ступеня втручання у права особи, про який йшлося в клопотанні; (6) розгляд клопотання в частині вчинення злочину, передбаченого ст. 368-5 КК, не підсудний Вищому антикорупційному суду (т. 4 а. с. 1-7).
Представник ОСОБА_11 , будучи повідомленим про апеляційний розгляд, в судове засідання не прибув. Присутні представники зазначили про можливість проведення розгляду за його відсутності. У судовому засіданні власники майна і представники підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Прокурорка просила відмовити у її задоволенні, оскільки доведено необхідність накладення арешту.
Під час апеляційного перегляду встановлено правильність висновку слідчого судді про наявність достатніх доказів, що було вчинено кримінальне правопорушення. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існують ознаки вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цих заходів (ст. 132 КПК).
Слідчим суддею правильно встановлено, що: (1) у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 387, ст. 368-5 КК, а саме: одержання службовими особами СБУ неправомірної вигоди від ОСОБА_12 за розголошення даних досудового розслідування оперативним працівником, і незаконне збагачення (т. 1 а. с. 11-12, 200-201); (2) одними з фактів, щодо яких триває дане розслідування (т. 1 а. с. 30-48), є обставини, зафіксовані в листуванні ОСОБА_12 із ОСОБА_8 , щодо: (а) перерахування ОСОБА_12 23.10.2024 віртуальних коштів на криптогаманець у розмірі 78 960.00 USDT за виключенням комісії (еквівалентно 3 231 959,14 грн); (б) надіслання ОСОБА_8 ОСОБА_12 інформації про оперативну обстановку на об'єкті (ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння»); (в) перерахування ОСОБА_12 15.11.2024 на криптогаманець 100 USDT (еквівалентно 4 106,12 грн); (г) надсилання ОСОБА_8 . 06.12.2024 ОСОБА_12 інформації щодо оперативної обстановки на об'єкті (ПАТ «Львівська вугільна компанія»); (ґ) перерахування 11.12.2024 ОСОБА_12 на криптогаманець криптовалюти у розмірі 20 000 USDT (еквівалентно 828 688 грн).
Зважаючи на відсутність даних про те, що ОСОБА_8 є підлеглим ОСОБА_12 чи їх пов'язаність по службі в СБУ або роботі на вказаних об'єктах, колегія суддів, враховуючи наведені факти, вважає, що наявні підстави для висновку про існування ознак вчинення кримінальних правопорушень, стосовно яких триває досудове розслідування.
Відхиляється судом апеляційної інстанції й довід, що криптовалюта була перерахована подружці дружини ОСОБА_8 . Враховуючи, що доступ до вилучених телефонів обмежений, то до їх розблокування і проведення дослідження перевірити достовірність цієї версії неможливо. Тому, наведені факти обставин перерахування криптовалюти за всіма трьома транзакціями підлягають перевірці під час досудового розслідування.
Поруч із цим, арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК). В даній ситуації накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , відповідає вимогам закону, враховуючи, що вище наведено достатньо для цієї стадії кримінального провадження відомостей про причетність ОСОБА_8 до подій, обставини яких перевіряються в рамках досудового розслідування, й у кримінальному провадженні №52025000000000175 існує обґрунтована підозра вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості (нетяжкого, тяжких та особливо тяжкого злочинів), що може бути підставою для арешту майна.
Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) та/або спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) (п. п. 2, 3-1 ч. 2 ст. 173 КПК).
За змістом ч. 1 ст. 98 КПК вилучене під час обшуку майно, власником якого є ОСОБА_8 , відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно (1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) було об'єктом кримінально протиправних дій, (5) набуте кримінально протиправним шляхом.
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які зокрема передбачено основне покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 96-1 КК).
У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК). Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК).
Як встановлено з протоколу обшуку від 21.08.2025 у ході його проведення виявлено та вилучено чотири мобільні телефони й ноутбук, на яких наявні системи логічного захисту, паролі від яких ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовилися надати, а також холодний криптогаманець «ІНФОРМАЦІЯ_1», НОМЕР_8, model 0908 інаручні годинники Breitling, A13385, номер НОМЕР_4 , Rolex OYSTER PERPETUAL DATE SUBMARINER, Rolex OYSTER PERPETUAL DATE JUST (т. 1 а. с. 58-64).
Ураховуючи вищезазначені обставини та ненадання детективам паролів до систем логічного захисту мобільних телефонів і ноутбука, колегія суддів вважає, що вони можуть містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, і їх в інший спосіб отримати неможливо, наявні підстави для накладення арешту на майно, яке відповідає такій ознаці, передбаченій ч. 1 ст. 98 КПК, як наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слід окремо зазначити з приводу вилучених телефонів, що на цій стадії, враховуючи наявність системи логічного захисту, паролі для подолання якої не надані, встановити кому з подружжя і який/які з телефонів належить/належать неможливо. Відтак у детективів були підстави для вилучення відповідних носіїв, надання яких разом з інформацією, що міститься на них, зумовлено необхідністю проведення їх експертного дослідження для подолання систем логічного захисту, копіювання та відновлення видаленої інформації (т. 1 а. с. 95-100). Обставин, які б спростовували наведене, не встановлено. Також існує потреба в накладенні арешту й на холодний криптогаманець «ІНФОРМАЦІЯ_1», зважаючи на вищеописаний спосіб ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких триває. Адже на ньому можуть бути сліди вчинення кримінального правопорушення (отримання чи пересилання криптовалюти), що відповідає ознакам, наведеним у ч. 1 ст. 98 КПК.
Також колегія суддів погоджується із висновками щодо необхідності накладення арешту на вилучені годинники з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, враховуючи те, що в рамках розслідування, яке триває, органом досудового розслідування перевіряються версії стосовно перетворення неправомірної вигоди у вигляді криптовалюти на інше майно, а також факти чи не мало місце незаконне збагачення. Оскільки вартість даних годинників наразі достеменно не відома, тому є необхідність у проведенні експертного дослідження, провести яке за відсутності відповідного майна неможливо (т. 1 а. с. 101-102).
Водночас суд апеляційної інстанції відхиляє доводи про придбання вказаного майна (годинників) в період до подій, щодо яких проводиться досудове розслідування, оскільки: (1) інвойси на придбання годинників хоч і мають відомості про придбання двох годинників і дати купівлі-продажу, але за відсутності даних про покупців не свідчать, що їх первісно придбав ОСОБА_8 чи його батько, й не надано даних про банківські платежі - перерахування коштів для їх оплати. Тому, не підтверджено факт їх набуття саме ОСОБА_8 у ці дати, які зазначені в інвойсах. Набути у власність ці два годинники ОСОБА_8 міг значно пізніше, в тому числі в період подій, які розслідуються, шляхом купівлі в особи, котра могла передати йому годинники з відповідними інвойсами; (2) із фотозображень, наданих стороною власника майна, неможливо безперечно ідентифікувати, що ОСОБА_13 носить саме вилучені в нього під час обшуку годинники. Й у випадку, якщо це є саме вони, то достовірність фотознімків може викликати сумніви, враховуючи функціональні можливості iPhone вносити зміни в метадані (дату, час і місце здійснення фото). Не підтверджується матеріалами провадження довід сторони власника майна про те, що годинник Rolex Watch 126613LN s/n 9D434486 належить не ОСОБА_8 , а його батьку, оскільки під час проведення обшуку він знаходився саме у ОСОБА_8 вдома, доказів купівлі даного годинника саме батьком також не надано. Із огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно, оскільки є достатні підстави для того, щоб вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів, а годинники також могли бути набуті за умов, визначених в абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК, й відповідають ознаці, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК. Доказів, які б спростовували наведені висновки, представниками надано не було і судом не встановлено.
В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право власності суд ураховує, що арештом майна прав на мирне володіння майном ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не позбавлено, а лише тимчасово обмежено. Тому арешт майна не порушує справедливого балансу між інтересами власників майна і завданнями кримінального провадження.
Колегія суддів критично оцінює довід сторони власника майна щодо непідсудності клопотання Вищому антикорупційному суду у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК, зважаючи на те, що у даному провадженні також розслідуються обставини щодо імовірного вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 387, підсудних Вищому антикорупційному суду, чого представник не заперечував, а тому відповідно до абз. 11 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК судовий контроль за досудовим розслідуванням у цьому провадженні й за ст. 368-5 КК має здійснювати Вищий антикорупційний суд. Колегія суддів відхиляє й довід про не визначення підслідності у кримінальному провадженні №52025000000000555 щодо розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК, так як наявна постанова прокурора від 30.09.2025 про його об'єднання із кримінальним провадженням №52025000000000175, досудове розслідування у якому здійснюється детективами НАБУ (т. 1 а. с. 205, 206). Суд відхиляє твердження, що під час обшуку майно вилучали з одних підстав, а під час розгляду клопотання про арешт майна прокурор посилався на іншу фабулу/інший злочин, який було внесено до ЄРДР пізніше з метою переобґрунтування та створення правових підстав для накладення арешту на майно з метою спеціальної конфіскації та легітимізації втручання у право власності є необґрунтованим. Під час проведення досудового розслідування слідчий та прокурор можуть розширювати коло розслідуваних обставин і мають дискреційні повноваження доповнювати/уточнювати раніше зазначену кваліфікацію вчинених кримінальних правопорушень, що і було зроблено у даному кримінальному провадженні 26.09.2025 (т. 1 а. с. 198-202). КПК не обмежує сторону обвинувачення в можливості доповнювати клопотання про арешт майна іншими підставами для арешту майна, ніж ті, які стали підставою для його вилучення, що й було зроблено в цій справі та не є істотним порушенням вимог КПК.
Твердження ОСОБА_8 , що обшук обумовлений складними відносинами між НАБУ та СБУ суд відхиляє, так як відомості до ЄРДР внесені до загальновідомих подій, і зазначені в судовому засіданні обставини не є правовою підставою для відмови в арешті майна.
Тому, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 131-132, 167-173, 404, 405, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4