Провадження № 22-ц/821/1400/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 712/13059/23 Категорія: 304090000 Токова С. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
10 листопада 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Гончар Н.І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвокат Назаренко Сергій Миколайович,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Назаренка Сергія Миколайовича на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2025 року (у складі судді Токової С.Є.) в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.03.2025 у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
31.03.2025 представник відповідача - адвокат Тарасенко А.Ю. подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2025 заяву адвоката Тарасенка А.Ю. задоволено.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Приймаючи таке додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн документально підтверджені, а тому, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про задоволення заяви в повному обсязі.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2025, представник позивача - адвокат Назаренко С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, не перевірив вартість оплати відповідних послуг адвоката, яка склалася в регіоні.
16.07.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду від представника відповідача - адвоката Тарасенка А.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.
Зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтувань щодо незаконності додаткового рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача вважає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним та обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи щодо правомірності стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви сторони відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, оскільки стороною відповідача доведено понесення таких витрат, розмір яких є співмірним зі складністю цієї справи, наданими адвокатом доказами понесення таких витрат та обсягом наданих послуг, які відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 здійснював адвокат Тарасенко А.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги № 7 від 16.02.2023 та ордеру про надання правничої допомоги серії СА № 11082701.
Додатковою угодою до Договору від 15.02.2024 продовжено строк дію договору до 31.12.2025.
У розрахунку вартості надання послуг правничої допомоги по судовій справі № 712/13059/23 наведено конкретний перелік наданих клієнту послуг на загальну суму 15000 грн, що підтверджується актом від 31.03.2025, також в матеріалах справи наявна квитанція до платіжної інструкції від 25.07.2024 на суму 15000 грн.
Позивачем до суду першої інстанції не подано клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 18.10. 2023 у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15).
Заявник не пропустив процесуальний строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 591/550/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Апеляційний суд зазначає, що з врахуванням доведення вартості наданих відповідачу послуг на правову допомогу, відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість розміру понесених ОСОБА_1 цих витрат, їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом обсягу роботи та часу.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду - без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 368, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Назаренка Сергія Миколайовича залишити без задоволення.
Додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2025 року у даній справі залишити без змін..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова