Рівненський апеляційний суд
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 568/944/24
Провадження № 11-сс/4815/249/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження №12023186210000069, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
Ухвалою слідчого Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження №12023186210000069, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
Мотивував своє рішення слідчий суддя тим, що органом досудового розслідування повною мірою досліджено та проаналізовано зібрані у кримінальному провадженні докази, надано їм належну оцінку, а тому оскаржувана постанова є обґрунтованою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12023186210000069.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що місцевим судом при винесенні рішення не враховано що при проведенні досудового розслідування не було виконано всі необхідні слідчі дії для з'ясування обставин по справі, не з'ясовано розбіжності в показаннях допитаних свідків шляхом проведення додаткових допитів, не проведено одночасного допиту свідків та потерпілого для з'ясування подій зафіксованих у відеозаписі.
Вказав, що згідно з висновком експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/118-24/5120-ЛД у висловлюваннях ОСОБА_7 міститься «непряма погроза вбивством, виражена у формі натяку» та з перегляду відеозапису вбачається, що при цих погрозах присутні свідки, однак дізнавачем не було проведено їх допит.
Також зазначено, що між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 тривали конфлікти щодо зайняття ОСОБА_7 частини вулиці і саме за заявою потерпілого були внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженню №12022186210000115 та ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.
Просить також поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважних причин, оскільки резолютивну частину ухвали було оголошено 09.01.2025, повний текст був проголошений та водночас отриманий ОСОБА_5 13.01.2025.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 20.02.2025 відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 24.07.2025 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20.02.2025, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 09.01.2025 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілого ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про законність оскаржуваної ухвали та залишення її без змін, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як передбачено ч.1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Оскільки 09.01.2025 слідчим суддею, з посиланням на положення ст. 376 КПК, було оголошено резолютивну частину ухвали, а її повний текст було оголошено та отримано апелянтом 13.01.2025, тому не будучи обізнаним з мотивами суду, ОСОБА_5 не мав об'єктивної можливості подати апеляційну скаргу у п'ятиденний строк.
За таких обставин клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали слід задовольнити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні сектору дізнання ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області перебувало кримінальне провадження №12023186210000069 від 09.06.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
23.12.2024 начальником сектору дізнання ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття зазначеного кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею з належною повнотою перевірено всі доводи, викладені у скарзі ОСОБА_5 , та дано на них вичерпні відповіді.
Зокрема, згідно з усталеною судовою практикою, з об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 129 КК України, виражається у погрозі вчинити вбивство, доведенні до відома потерпілого наміру винної особи позбавити потерпілого життя. Склад правопорушення в діях винного, який погрожує вбивством, буде лише у разі, якщо в особи, щодо якої була висловлена погроза позбавити її життя були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, здійснюючи досудове розслідування вказаного кримінального проступку, органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії для встановлення його обставин.
Зокрема дізнавачем було допитано як потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , опитано ОСОБА_7 та зібрано стосовно нього характеризуючі матеріали, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відеофайл із відеозаписом подій 18.06.2022 та проведено його огляд, призначено і проведено судову лінгвістичну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 10.05.2024 № СЕ-19/118-24/5120-ЛД, а також встановлено та допитано як свідків осіб, які були присутні на місті події.
Як було встановлено слідчим суддею та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, свідки ОСОБА_10 - староста Березинівського старостинського округу Козинської сільської ради), ОСОБА_11 - інспектор з питань землекористувань та екології Козинської сільської ради), ОСОБА_12 - голова Козинської ОТГ, ОСОБА_13 , під час їх допиту та додаткового допиту однозначно ствердили, що в їх присутності між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з її чоловіком конфлікту не було, фізичною розправою чи вбивством ніхто нікому не погрожував.
Окрім того, для розбіжностей у показаннях осіб, дізнавачем було проведено одночасний допит свідка ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_5 .
Щодо висновку експерта від 10.05.2024 № СЕ-19/118-24/5120-ЛД, в якому зазначено, що у висловлюваннях ОСОБА_7 , зафіксованих у стенограмі протоколу огляду відеозапису від 23.04.2024, адресованих до ОСОБА_9 , міститься непряма погроза вбивством, виражена у формі натяку, то колегія суддів зауважує, що у відповідності до приписів ч. 10 ст. 101 КПК висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку, тобто висновок експерта не має наперед встановленої сили та повинен оцінюватись у сукупності з іншими доказами у провадженні.
Разом з тим, згідно з характеризуючими особу ОСОБА_7 матеріалами, він до кримінальної відповідальності ніколи не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Колегія суддів зауважує, що реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватись її виконання. Для визначення реальності погрози має значення з'ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх стосунків між винним і потерпілим.
Водночас, як було встановлено під час здійснення досудового розслідування та не спростовано потерпілим під час апеляційного розгляду, ОСОБА_7 не притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі, не відбував покарання за ст. 115 КК України, характеризується позитивно, скарг стосовно його поведінки до виконкому сільської ради не надходило, громадського порядку він не порушує, також жоден зі свідків, які були безпосередніми очевидцями зазначених подій, не чули висловленої ОСОБА_7 погрози вбивством ОСОБА_9 .
Зважаючи на викладене, постанова про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, є належним чином вмотивованою, ґрунтується на встановлених обставинах кримінального провадження та нормах матеріального права.
Поряд з цим, доводи ОСОБА_5 про неналежне здійснення досудового розслідування, не проведення усіх необхідних слідчих дій, у тому числі, одночасного допиту свідків, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Окрім того, ОСОБА_5 ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, жодним чином не було спростовано висновків дізнавача щодо відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, що стало підставою для закриття цього кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог представника потерпілого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 115-117, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження №12023186210000069 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3