Житомирський апеляційний суд
Справа №288/1851/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/628/25
Категорія ч.1 ст.121 України Доповідач ОСОБА_2
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8 ,
представника потерпілого: ОСОБА_9 ,
прокурора: ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 березня 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ольховка, Хомутовського району, Курської області, Росія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень 00 копійок.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 - вирішено не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в розмірі 3595.76 гривень та моральну шкоду в розмірі 3000.00 гривень.
В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Згідно вироку, 22 червня 2024 року близько 17.00 години поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, стався словесний конфлікт. У ході даного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи можливі протиправні наслідки та бажаючи їх настання, у вказаний день, час та місці ОСОБА_6 під час даного конфлікту умисно наніс ОСОБА_8 два удари кулаком правої руки в область лівого вуха.
Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_6 умисно спричинив згідно висновку експерта № 162 тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді: гематоми лівої привушної ділянки та післятравматичного середнього отиту, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в спричинені умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_6 скоїв кримінальний проступок, передбачений частиною другою статті 125 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити тз відсутності складу та події кримінального правопорушення.
Зазначає, що надані стороною обвинувачення процесуальні документи та відео-аудіо цифрові матеріали - жодним чином не стосуються обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, є неналежним доказом, вони навпаки підкреслюють та доводять його повну невинуватість та його непричетність до зазначених злочинних дій.
Зазначає, що потребує лікування, що те лікування яке він отримую не йде йому на користь, а навпаки доводить до стану, коли він не зовсім усвідомлює важливі моменти (взагалі не досліджувався факт його осудності.)
Посилається на те, що піл час затримання опору не чинив, покази надавав добровільно, сприяв слідству.
Стверджує, що жоден зі свідків не повідомив сулу відомостей, які змогли б прямо чи непрямо підтвердити версію прокурора про злочинний умисел його дій і будь якими іншими доказами такий намір також не підтверджується.
Від прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_8 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 в яких вони просять апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.03.2025 без мін.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, представника потерпілого та потерпілого на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 125 КК України судом кваліфіковано правильно.
Обвинувачений ОСОБА_12 у суді свою вину визнав частково. Вказав, 22 червня 2024 року близько 17.00 години, коли він під'їжджав на велосипеді до свого будинку на нього накинулось три собаки. Поставивши велосипед в двір, він побачив, що їде потерпілий ОСОБА_8 , він зупинив його та між ними почалась розмова за собак. В ході розмови ОСОБА_8 почав його ображати, в зв'язку з чим, він штовхнув його, а в подальшому вони почали штовхати один одного. Умисно тілесних ушкоджень він потерпілому не наносив, можливо він його відштовхнув, коли оборонявся.
Конфлікт вважає спровокованим потерпілим та вказує, що лише намагався захиститись і відштовхував потерпілого від себе.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, суд першої інстанції безпосередньо дослідивши докази, навівши їх у вироку спростував вказані показання обвинуваченого та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 22 червня 2024 року він рухався по вулиці Заріччя та проїжджаючи повз будинок, в якому проживає ОСОБА_6 , той вибіг з свого подвір'я та став його ображати, після чого наніс йому один удар по голові в область переносиці, а в подальшому наніс йому ще декілька ударів в ліву частину голови над вухом, в свою чергу він намагався захиститися. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 він отримав тілесні ушкодження, викликав «швидку», лікувався стаціонарно.
При проведенні слідчого експерименту від 17 липня 2024 року з фототаблицею, потерпілий ОСОБА_8 , розповів та показав як та за яких обставин ОСОБА_13 22 червня 2024 року близько 17.00 години поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 завдав йому близько двох ударів в область лівого вуха (а.с.81-84).
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що в червні 2024 року бачив як ОСОБА_6 та ОСОБА_8 штовхалися між собою та між ними відбувалась бійка, він бачив, як ОСОБА_6 наніс два-три удари ОСОБА_8 в область грудної клітини чи шиї та один удар в область голови.
При проведенні слідчого експерименту від 19 липня 2024 року з фототаблицею, свідок ОСОБА_14 , розповів та показав як та за яких обставин ОСОБА_6 22 червня 2024 року близько 17.00 години поблизу домоволодіння № 7 по вул.Заріччя в с.Ставище завдав ОСОБА_8 близько двох ударів в область лівого вуха (а.с.85-88).
Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених показань свідка, не встановлено.
Показання потерпілого та свідка висловлені ними у судовому засіданні, є послідовними, переконливими, вони повністю узгоджуються між собою щодо часу, місця, способу, обставин отриманих ушкоджень, а також узгоджуються і з іншими доказами у справі.
Згідно з рапортом 22 червня 2024 року о 20.09 годині надійшло повідомлення служби 102 про те, що 22 червня 2024 року за адресою АДРЕСА_3 , фельдшер ЕМД повідомив, що о 17.00 годині сусід ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 (а.с.79)
Згідно протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16 липня 2024 року ОСОБА_8 вказав, що 21 червня 2024 року близько 17.00 години ОСОБА_6 заподіяв йому тілесні ушкодження в с.Ставище біля домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.80).
Згідно висновку експерта № 162 від 19 липня 2024 року: 1. На підставі даних представлених медичних документів у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - гематоми лівої привушної ділянки та післятравматичного лівобічного середнього отиту, що утворились від дії твердого тупого предмету, можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Діагноз «ЗЧМТ Струс головного мозку» непідтверджений неврологічною симптоматикою, об'єктивними медичними даними, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається. 2. Можливість утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи на виступаючі тверді предмети - не виключається (а.с.89, 176).
На переконання колегії суддів, вказані докази в своїй сукупності підтверджують правильність висновків суду та спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
В ході дослідження матеріалів кримінального провадження наявність даних, які вказують на наявність у ОСОБА_6 психіатричного захворювання чи наявності сумнівів щодо психічного стану особи, її осудності чи дієздатності, а також обставин, які вказують на можливий психічний розлад не встановлено.
Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду в суді першої інстанції про наявність у нього на момент вчинення злочину стану неосудності чи психічного розладу не зазначав, як і не вказував про це в своїх поясненнях в апеляційному суді, а причиною конфлікту називає неправомірну поведінку потерпілого, а свої дії визначає як самозахист.
Таким чином апеляційний суд не вбачає, що у даному провадженні необхідно було призначати судово-психіатричну експертизу для визначення стану обвинуваченого, оскільки жодних передумов для цього не було.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні вироку відносно ОСОБА_6 з належною повнотою оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На переконання колегії суддів досліджені судом першої інстанції докази повністю доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та спростовують версію про відсутність складу та події кримінального правопорушення.
Покарання ОСОБА_6 призначено з дотриманням положень ст. 65 КК України.
Судом першої інстанції було враховано обставини вчинення кримінального правопорушення та їх наслідки, обставини, що пом'якшують покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове визнання вини, обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, характеризуючи дані про особу обвинуваченого.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є підставою для його зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин колегія суддів вважає, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 березня 2025 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: