Номер провадження 1-кс/754/3614/25
Справа № 754/18479/25
07 листопада 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100030003033 від 01.11.2025 року за ч. 1 ст. 203-2 КК України,
03.11.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва від прокурора Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100030003033 від 01.11.2025 року за ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на те, що СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що 01.11.2025 р. на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за викликом, працівники Деснянського УП ГУНП у м. Києві встановили, що за вказаною адресою дійсно проводилась незаконна діяльність у сфері азартних ігор, доступ до таких приміщень не обмежувався.?
01.11.2025 у період часу з 22 год. 38 хв. до 22 год. 52 хв. проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: 8 комп'ютерних моніторів; 5 системних блоків; 5 комп'ютерних клавіатур; одну оптичну мишку; ключі від вхідних дверей.
Відповідно до постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 02.11.2025 р., вилучені у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100030003033.
Відповідно до постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 01.11.2025 р., нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100030003033.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 450301253, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №7 загальною площею 56.6 кв.м., реєстраційний номер майна № 1837196780000, на праві власності належать ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Крім того, моніторингом сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування «підпільного» грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 , в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб'єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор повідомлявся про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в суд не з"явився і клопотань не надіслав. Неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що підстав для задоволення клопотання прокурора не вбачається виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Правомірність вилучення органом досудового розслідування під час обшуку у приміщенні, що є приватною власністю, та подальшого утримання майна визначається виключно ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук.
Прокурор в судове засідання не з'явився, доводи клопотання не підтримав, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , суду не надав.
Відповідно до постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 01.11.2025 р., нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100030003033, дані про визнання речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 у матеріалах, долучених до клопотання, відсутні.
Крім того, з долучених до клопотання документів вбачається, що слідчі дії проводились по АДРЕСА_1 , у той час як у клопотанні йдеться про вул. Лисківську.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно та відмовляє в його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369-372 КПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №7 загальною площею 56.6 кв.м., реєстраційний номер майна №1837196780000, які відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 450301253, на праві власності належать ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -